Справа №2-а-53/2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2007 року
Богуславського районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
при секретарі Ткаченко Н.А.
3 участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Онищенко Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з даним позовом, просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації на його користь недоотримані суми на оздоровлення за 2004, 2005, 2006 та 2007 роки в розмірі 4948 гривень 50 коп., посилаючись на те, що він являвся інвалідом з дитинства і його інвалідність пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи. 3 19 липня 2007 року йому встановлено другу групу інвалідності довічно. Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому повинна виплачуватися щорічно одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, як дитині-інваліду і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати вказаної грошової допомоги. Він отримав грошову допомогу на оздоровлення в 2004, 2005, 2006, 2007 роках значно меншу, ніж це передбачено ст.48 вказаного Закону. По питанню виплати недоотриманих сум на оздоровлення він звертався з відповідною заявою до відповідача, але йому було відмовлено, в зв'язку з чим він змушений звернутися з відповідним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги частково змінив, посилаючись на вищенаведені обставини і просив суд стягнути з відповідача на його користь 4157 грн. недоотриманої грошової допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2006 роки. Поскільки 2007 рік ще не закінчився він свої вимоги про доплату грошової допомоги на оздоровлення за цей рік пред'явить в разі непроведения виплати до кінця року.
Представник відповідача Онищенко Г.П. в судовому засіданні позов не визнала і просила суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його вимог, посилаючись на те, що позивачу виплачувалась допомога на оздоровлення як дитині інваліду, інвалідність якого пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи в розмірах, що були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також представник відповідача зазначила, що в Законі України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені видатки на проведення перерахунку раніше виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення. Окрім того позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.
2
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється інвалідом з дитинства і його інвалідність пов'язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується медичними висновками Богуславської ЦРЛ від 18.04.2000 року та від 11.04.2005 року. З 19 липня 2007 року йому встановлено другу групу інвалідності довічно, що підтверджується висновком Київської обласної спеціалізованої медико-соціальної комісії серії КИО-1 №285736 від 19.07.2007 року.
Листом №1159 від 23 липня 2007 року Управління праці і соціального захисту населення Богуславської РДА повідомило позивача, що для проведення перерахунку раніше виплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення немає жодних законодавчих підстав.
Із інформації наданої відповідачем вбачається, що ОСОБА_1 за 2004 рік виплачена допомога на оздоровлення 09.12.2004 р. в сумі 21гривня 50 коп.; за 2005 рік - 10.10.2005 р. в сумі 90 гривень; за 2006 рік - 25.11.2006 р. в сумі 90 гривень.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова щорічна допомога на оздоровлення інвалідам III групи, дітям-інвалідам виплачується у розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на які посилається відповідач, суперечать іншим нормам законів.
Так, згідно Закону України « Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений 185 гривень, який згідно внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік, вказані закони до 2006 року не мали обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Рішенням Конституційного Суду України за справою № 1-29 /2007 року від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, , частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини четвертої та частини сьомої ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем грошова допомога на оздоровлення ОСОБА_1 виплачена за період 2003, 2004, 2005, 2006 років неправильно. Виходячи із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами та приймаючи до уваги Рішення Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 9 липня 2007 року, при виплаті допомоги на оздоровлення слід керуватися ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому відповідач повинен виплачувати позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної компенсації на оздоровлення.
Законом України «Про державний бюджет на 2004 рік» встановлено з 1 січня 2004 року розмір мінімальної заробітної плати 205 гривень на місяць, а з 1 вересня 2004 року - 237 гривень на місяць.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України» встановлено з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати 262 гривні на місяць, з 1 квітня 2005 року - 290 гривень на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 гривень на місяць, з 1 вересня 2005 року - 332 гривні.
3
Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» встановлено з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 гривень на місяць, з 1 липня 2006 року - 375 гривень на місяць, з 1 грудня 2006 року - 400 гривень на місяць.
Відповідачем недоплачено позивачу щорічну допомогу на оздоровлення як дитині-інваліду, інвалідність якої пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, за 2003 рік -798 гривень 50 коп. ( 205 грн. х 4 - 21 грн. 50 коп.), за 2004 рік - 926 гривень 50 коп. ( 237 грн. х 4 - 21 грн. 50 коп.), за 2005 рік - 1238 гривень ( 332 грн. х 4 - 90 грн.) , за 2006 рік -1410 гривень ( 375 грн. х 4 - 90 грн.), всього 4373 гривні.
Суд не вбачає підстав для відмови в задоволені позову ОСОБА_1 з підстав пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, поскільки Законами України «Про державний бюджет на 2006 рік» та «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинялась дія ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, що позбавляло можливості позивача звертатись до суду з посиланням на дану норму Закону.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.17, 18, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.19 Конституції України, ст.48, 70 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішенням Конституційного Суду України за справою №1-29/2007 від 9 липня 2007 року, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 недоотримані суми щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2006 роки в сумі 4373 (чотири тисячі триста сімдесят три) гривні.
Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області судовий збір (державне мито) на користь держави в сумі 51 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч5 ст.186 КАС України.