КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14/11 Головуючий у 1-й інстанції: Волошин В.О.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний - судноремонтний завод»на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний - судноремонтний завод»до Київської міської ради, третя особа - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання нечинним рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року у задоволенні адміністративного позову ЗАТ «Київський суднобудівний - судноремонтний завод»до Київської міської ради, третя особа - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання нечинним рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ЗАТ «Київський суднобудівний - судноремонтний завод», звернувся з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26 липня 2007 року на V сесії V скликання Київської міської ради було прийнято рішення № 43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва та Порядку її визначення».

Пунктами 1 - 3 вказаного рішення № 43/1877, затверджено технічну документацію з нормативної шової оцінки земель м. Києва; встановлено, що локальні коефіцієнти, які характеризують зташування конкретних земельних ділянок, за клопотаннями власників земельних ділянок або землекористувачів (орендарів) до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) можуть уточнюватися розробником документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва - ДП «Інститут Київгенплан»ВАТ «Київпроект»на підставі запиту Головного управління земельних ресурсів; затверджено Порядок визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у м. Києві.

Позивач посилався на те, що при прийнятті спірного рішення відповідач діяв не в межах наданих йому повноважень визначених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», і зазначене рішення суперечить ст. 12 Закону України «Про оцінку земель», ст. 7 Закону України «Про плату за землю», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», порушує права позивача у сфері публічно-правових відносин, як користувача земельних ділянок наданих на умовах оренди.

Відповідно до п. п. 14.1.125 ПК України - нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок є капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Проведення нормативної грошової оцінки землі здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про оцінку земель»№ 1378-IV від 11 грудня 2003 року та прийнятими на його основі підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно до ст. 15 Закону - нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а також може проводитися на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 18 Закону - проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності:

-розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення -не рідше одного разу на 5-7 років;

-розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення -не рідше одного разу на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення -не рідше одного разу на 7-10 років.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок за дорученням ініціатора її проведення здійснюють юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

При цьому залежно від місцезнаходження земель та їх функціонального призначення законодавством закріплені різні правила проведення нормативної грошової оцінки.

Так, для земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів існує Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23 березня 1995 року та Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом № 18/15/21/11від 27 січня 2006 року.

Нормативна грошова оцінка всіх інших земель здійснюється за Методикою нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 525 від 30 травня 1997 року, та відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженого наказом № 19/16/22/11/17/12 від 27 січня 2006 року.

Відповідно до ст. ст. 20, 21, 23 Закону - дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

З вищевикладеного випливає, що для правильного визначення бази оподаткування земельного податку та обрання ставки платнику необхідно встановити, чи приймала відповідна рада рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту (земель, розташованих поза його межами).

При цьому слід мати на увазі, що рішенням ради затверджується нормативна грошова оцінка не окремих земельних ділянок, а цілого масиву земель на території населених пунктів чи поза їх межами.

В подальшому на підставі такої затвердженої радою грошової оцінки розраховується нормативна грошова оцінка кожної окремої земельної ділянки.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи рішення № 43/1877 від 26 липня 2007 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва та Порядку її визначення»Київська міська рада діяла відповідно до нормативно - правових актів України, а тому вона скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний - судноремонтний завод» -залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.