ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
30 серпня 2012 року № 2а-7959/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби
про визнання дії протиправними,скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції (Білогірське відділення) Хмельницької області (далі по тексту - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 червня 2011 року № 0087792800.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7959/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10 липня 2012 року, яке відкладалось на 21 серпня 2012 року у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.
У судовому засіданні 21 серпня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. В обґрунтування позову зазначив, що по - перше: податковим органом не вірно розраховано суму земельного податку, а по - друге: пропущено строки на нарахування відповідних сум, на видачу податкового повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2012 року замінено неналежного відповідача Ізяславську міжрайонну державну податкову інспекцію (Білогірське відділення) Хмельницької області на належного Славутську об'єднану державну податкову інспекцію Хмельницької області Державної податкової служби.
Крім цього, мотивуючи позовну заяву зазначив, що розрахунок та нарахування відповідних сум проведений з порушенням вимог Податкового кодексу України, а у податковому повідомленні - рішенні не зазначена конкретна гранична дата сплати податкового зобов'язання, з чого слідує, що в разі сплати після 01 жовтня 2011 року грошових коштів, буде нараховуватись пеня за несвоєчасну сплату.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи, мотивовані тим, що при проведенні обліку фізичних осіб по Білогірській селищній раді встановлено, що громадянин ОСОБА_1., який проживає за адресою АДРЕСА_1, є власником земельних ділянок площею 3,5134 га, і 0,1786 га, які розташовані в АДРЕСА_2, та АДРЕСА_3 і знаходяться в межах населеного пункту. Згідно методики розрахунку суми податку на землю від 30 червня 2011 року сума податку на 2011 рік складає 18460 грн.
Враховуючи неявку представника відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд розглянув адміністративну справу № 2а-7959/12/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
З 22 листопада 2011 року по 28 листопада 2011 року Білогірським відділенням Ізяславської МДПІ Хмельницької області проведено перевірку громадянина ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 05 грудня 2011 року № 258-17-2533416310 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки громадянина ОСОБА_1 з питань повноти сплати та своєчасності сплати земельного податку з громадян за період з 29 серпня 2008 року по 31 грудня 2010 року (копія акту міститься в матеріалах справи).
Під час перевірки встановлено, що громадянин ОСОБА_1 є власником наступних земельних ділянок:
- згідно державного акта на право власності на земельну ділянку, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010874800185 від 01 серпня 2007 року є власником земельної ділянки площею 0,1786 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 Цільове призначення/використання земельної ділянки - здійснення комерційної діяльності;
- згідно державного акта на право власності на земельну ділянку , який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010874800105 від 08 травня 2008 року є власником земельної ділянки площею 3,5134 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_2. Цільове призначення/використання земельної ділянки - здійснення комерційної діяльності.
За таких обставин, як висновок проведеної перевірки встановлено порушення статті 2 розділу 1, статей 15 та 17 розділу VI Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХII від 03 липня 1992 року, а саме: несплата /неперерахування сум земельного податку за період з 29 серпня 2008 року по 31 грудня 2010 року в сумі 43 228,01 грн.
В матеріалах справи міститься копія відповіді на заперечення № 2575/10/17 від 28 грудня 2011 року до акту невиїзної позапланової документальної перевірки згідно якої акт № 258/17/НОМЕР_2 від 05 грудня 2011 року по громадянину ОСОБА_1 з питань повноти сплати та своєчасності сплати земельного податку з громадян за період з 29 серпня 2008 року по 31 грудня 2010 року залишено без змін.
Податковим повідомленням - рішенням від 30 червня 2011 року № 0087792800 на підставі вищезазначеного акту перевірки, за порушення позивачем статті 2 розділу 1, статей 15 та 17 розділу VI Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХII від 03 липня 1992 року позивачу визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю у розмірі 18460, 00 грн.
За результатами адміністративного оскарження скарги позивача від 09 листопада 2011 року та від 30 січня 2012 року, залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення - рішення від 30 червня 2011 року № 0087792800 без змін (копія рішення Державної податкової адміністрації в Хмельницькій області від 13 січня 2012 року № 676/с/25-034 та копія рішення Державної податкової служби України від 28 березня 2012 року № 10578/С/10-2315 містяться в матеріалах справи).
Представник позивача зазначає, що не спростовується факт перебування у власності позивача зазначених земельних ділянок, та позивач не спростовує наявності обов'язку сплати податкового зобов'язання з плати за землю, але не погоджується із сумою, що визначена податковим органом до сплати, з огляду на що вважає спірне податкове повідомлення -рішення від 30 червня 2011 року № 0087792800 не законним та таким, що підлягає скасуванню.
Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із доводами позовної заяви з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 14.1.72. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).
Одночасно, підпунктами 14.1.73. та 14.1.74. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до пункту 269.1. статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Стаття 270 Податкового кодексу України визначає об'єктами оподаткування земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Разом з тим, статтями 286 та 287 Податкового кодексу України встановлено окремі особливості обчислення та сплати плати за землю.
Так, відповідно до пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 287.6. статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що обов'язок сплати податку за земельні ділянки покладається не з дати реєстрації права на земельну ділянку, а з дати реєстрації права на нерухомість.
Як вже зазначалось та не спростовано представником позивача у судовому засіданні, позивач є власником земельної ділянки площею 0,1786 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 Цільове призначення/використання земельної ділянки - здійснення комерційної діяльності (договорів оренди землі за № 010874800185 від 01 серпня 2007 року) та земельної ділянки площею 3,5134 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_2. Цільове призначення/використання земельної ділянки - здійснення комерційної діяльності (договорів оренди землі за № 010874800105 від 08 травня 2008 року).
При цьому, на вищезазначені земельні ділянки позивачу , надані Державні акти на право власності на земельні ділянки, які зареєстровані за № 0100874800105 від 08 травня 2008 року та № 010774800185 від 01 серпня 2007 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (копії державних актів містяться в матеріалах справи).
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивач зобов'язаний був сплати земельний податок у строки та у розмірах, встановлених податковим законодавством.
Згідно зазначених державних актів, цільове призначення (використання) земельних ділянок - здійснення комерційної діяльності. Враховуючи те, що нормативну грошову оцінку земельних ділянок у смт. Білогір'я не проведено та цільове призначення земельних ділянок є здійснення комерційної діяльності, нарахування суми земельного податку проведено відповідно до статті 275 Податкового кодексу України та Рішення четвертої сесії Білогірської селищної ради шостого скликання від 12.01.2011р. № 7.
Відпвідно до пункту 275.1. статті 275 Податкового кодексу України ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах по групі населених пунктів з чісельністю населення від 3 до 10 тис. осіб у розмірі 0,48 грн. за 1 кв. метр.
Відповідно до рішення четвертої сесії Білогірської селищної ради шостого скликання від 12 січня 2011 року №7 (копія міститься в матеріалах справи) затверджено ставку податку за землю на території смт. Білогірья в розмірі 1,0417 ставки податку передбаченого ст. 275 Податкового кодексу. В результаті ставка податку на 2011 рік становить 0,50 грн. за 1 кв. метр площі земельної ділянки.
В матеріалах справи міститься копія Методики розрахунку суми податку, відповідно до якого за земельну ділянку несільськогосподарського призначення у с.м.т Білогір'я загальною площею 0,178600 га за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року позивачу нараховано до сплати податкове зобов'язання у розмірі 893, 00 грн.; за земельну ділянку несільськогосподарського призначення у с.м.т Білогір'я загальною площею 3,513400 га за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року позивачу нараховано до сплати податкове зобов'язання у розмірі 17 567, 00 грн.
За таких обставин, суд не бере до уваги посилання позивача на проведення із порушенням норм законодавства розрахунку та нарахування податкового зобов'язання за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, оскільки на думку суду, податковим органом вірно та у відповідності до норм Податкового кодексу України, Методики розрахунку суми податку та рішення четвертої сесії Білогірської селищної ради шостого скликання від 12 січня 2011 року №7 розраховано податкове зобов'язання з податку за землю.
Щодо посилання позивача на порушення відповідачем строку на нарахування грошових зобов'язань та винесення податкового повідомлення - рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 286.5. статті 285 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Відповідачем у запереченнях від 10 липня 2012 року зазначено, що відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України Білогірським відділенням Ізяславської МДПІ 30 червня 2011 року було надіслано листом податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2011 року № 0087792800 форми «Ф», яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: плата за землю в розмірі 18460 грн. Повторно Білогірським відділенням Ізяславської МДПІ 04 жовтня 2011 року позивачу був надісланий лист за № 1932/10/17, щодо сплати даної заборгованості.
У запереченнях відповідача, також, зазначено, що 20 жовтня 2011 року від позивача на адресу відповідача надійшов лист, в якому зазначалось, що на його адресу податкових повідомлень-рішень про сплату податку за землю не надходило. В зв'язку з цим, Білогірським відділенням Ізяславської МДПІ позивачу 27 жовтня 2011 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення було повторно надіслано зазначене податкове-повідомлення рішення з зазначенням граничного строку м сплати земельного податку протягом 60 днів з дня вручення, яке отримано позивачем 30 жовтня 2011 року (копія повідомлення про вручення поштового відправлення додана до матеріалів справи).
Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Пунктом 287.5. статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Посилання позивача на неправомірне нарахування йому пені суд також не бере до уваги оскільки, зі змісту податкового повішення -рішення від 30 червня 2011 року № 0087792800 не вбачається нарахування пені за несвоєчасну сплату, а відповідачем, у свою чергу, у письмових запереченнях повідомлено суд, що оскільки позивачем спірне податкове повідомлення -рішення отримано 31 жовтня 2011 року, тому належало сплатити розраховану суму податку на протязі 60 днів, тобто до 29 грудня 2011 року. У випадку несплати нарахованої суми земельного податку з 29 грудня 2011 року на зазначену суму буде нараховуватись пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноваженёь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задовленню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Шарпакова