ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/3148/11
"16" грудня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
судді Баранюк А.З.
при секретарі судового засідання Дудар М.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - нез'явився
розглянувши у відкритому судовому засідані в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту -позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Апарату Верховної Ради України (надалі по тексту -відповідач) про визнання неправомірними дій Апарату Верховної Ради України у формі приховування інформації на запит про доступ до публічної інформації стосовно відповідального за виконання Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV "Про попередню інформацію Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни", невиконання пунктів 2 та 3 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV, зобов'язання надати інформацію стосовно відповідального за виконання Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV та надати інформацію щодо невиконання пунктів 2 та 3 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV.
В судовому засіданні позивач пояснив, що він звернувся до Апарату Верховної Ради України із запитом про доступ до публічної інформації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни, утвореною Верховною Радою України згідно Постанови від 16 грудня 2005 року № 3231-IV в якому просив повідомити хто у Верховній Раді України чи Апараті Верховної Ради України був відповідальний за виконання зазначеної Постанови Верховної Ради України, чому з 16 грудня 2005 року по 2011 рік не були виконано пункти 2 та 3 цієї Постанови, чому після припинення повноважень Верховної Ради України IV скликання без заслуховування звіту комісії не була утворена нова комісія по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни у Верховній Раді України V та VI скликань для заслуховування остаточного звіту.
На свій запит позивач отримав листа від 20 жовтня 2011 року № 12/10-25 про те, що зазначена слідча комісія припинила свою діяльність у зв'язку із закінченням повноважень Верховної Ради України IV скликання, а питання створення Тимчасової слідчої комісії щодо фактів торгівлі зброєю у Верховній Раді України V та VI скликань не порушувались.
З огляду на це позивач вважає, що відповідач не надав йому повної інформації та просить суд визнати неправомірними дій Апарату Верховної Ради України у формі приховування інформації стосовно відповідального за виконання Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV "Про попередню інформацію Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни", невиконання пунктів 2 та 3 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV, зобов'язати надати інформацію стосовно відповідального за виконання Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV та надати інформацію чому не виконано пункти 2 та 3 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача -ОСОБА_4 у судове засідання нез'явився, надав суду письмові заперечення, просив у задоволенні позову відмовити повністю у зв'язку із безпідставністю позовних вимог, а справу слухати без участі представника Апарату Верховної Ради України.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року № 87-IV було утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни (далі -Комісія).
Відповідно до абз. 3 Постанови Верховної Ради України від 17 листопада 2005 року № 3101-IV "Про заходи щодо впорядкування діяльності тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України" одинадцять тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України за весь період діяльності Верховної Ради України поточного (четвертого) скликання здійснили певний обсяг робіт з питань, для вивчення і розслідування яких вони були утворені. За результатами розслідування на розгляд Верховної Ради України були внесені відповідні пропозиції, в окремих випадках були прийняті акти Верховної Ради України.
Зазначеною Постановою Верховної Ради України було вирішено розглянути на восьмій сесії Верховної Ради України четвертого скликання 2, 16 та 23 грудня 2005 року питання про звіти голів таких тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, в тому числі і Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни, утвореної Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року № 87-IV.
Пунктом 3 цієї Постанови головам тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України, повноваження яких не припинено, було доручено, відповідно до вимог статей 4.6.4, 8.4.3 Регламенту Верховної Ради України до 10 лютого 2006 року, подати Верховній Раді України пропозиції щодо дати звітів на дев'ятій сесії про виконану роботу, а також підготувати відповідні проекти актів Верховної Ради України.
Згідно із ч.1 ст. 4.6.4 Регламенту Верховної Ради України 27 липня 1994 року № 129/94-ВР (в редакції станом на 20 квітня 2004 року № 1685-IV) тимчасова спеціальна комісія у визначений Верховною Радою термін, але не пізніш як через 6 місяців після її створення, подає Верховній Раді письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею відповідні проекти актів Верховної Ради та інші матеріали, які поширюються серед депутатів. Після обговорення результатів роботи тимчасової спеціальної комісії в постійних комісіях Верховної Ради та на пленарному засіданні (ст. 3.4.1) Верховна Рада приймає остаточне рішення щодо них або доручає комісії продовжити роботу і визначає для цього новий термін.
На офіційному веб-сайті Верховної Ради України (електронна сторінка http://w1.c1.rada. gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=26453) розміщений звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни від 14 грудня 2005 року, яким визнано за доцільне продовжити термін роботи слідчої комісії до березня 2006 року.
Постановою Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV "Про попередню інформацію Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни" було взято до відома попередню інформацію Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни.
Крім того, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України було рекомендовано здійснити перевірку отримання Україною від Російської Федерації тепловиділяючих зборок (ТВЗ) за передані стратегічні ядерні боєзаряди, кількості виробленої з них електроенергії та її вартості і надходження до Державного бюджету України коштів від реалізації зазначеної електроенергії. Про результати цієї перевірки поінформувати Верховну Раду України у лютому 2006 року. Пунктом 3 Постанови було також вирішено направити Генеральній прокуратурі України отримані Тимчасовою слідчою комісією матеріали, що свідчать про наявність ознак складу злочину, для їх вивчення та вжиття відповідно до законодавства заходів прокурорського реагування.
На офіційному веб-сайті Верховної Ради України (електронна сторінка http://w1.c1.rada. gov.ua/pls/zweb_n / webproc4_1?id=&pf3511=27201) розміщений додаток -Звіт про результати роботи зазначеної Тимчасової слідчої комісії від 28.03.2006 року до проекту Постанови Верховної Ради України "Про результати роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни".
В цьому звіті, зокрема, зазначається, що згідно п. 3 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 р. № 3231 Комісія направила в Генеральну прокуратуру України матеріали, які свідчать про наявність ознак складу злочину, для їх вивчення та вжиття відповідно до законодавства заходів прокурорського реагування.
В листі Апарату Верховної Ради України від 29 вересня 2011 року зазначається, що Голова Тимчасової слідчої комісії 29 березня 2006 року вніс до Верховної Ради України проект постанови про результати роботи Тимчасової слідчої комісії (реєстраційний № 9262), однак, у зв'язку з тим, що до завершення роботи Верховної Ради України IV скликання пленарні засідання не проводились, Тимчасова слідча комісія не мала змоги проінформувати Верховну Раду України про остаточні результати роботи, а зазначена Постанова не була прийнята Верховною Радою України (а.с. 22).
Згідно із ч.2 ст. 4.6.4 Регламенту Верховної Ради України 27 липня 1994 року № 129/94-ВР (в редакції станом на 20 квітня 2004 року № 1685-IV) повноваження тимчасової спеціальної комісії автоматично припиняються з прийняттям Верховною Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії або з прийняттям Верховною Радою та офіційним опублікуванням акта, для підготовки проекту якого створювалася відповідна тимчасова спеціальна комісія, а також у разі припинення повноважень Верховної Ради, яка створила цю комісію.
При цьому, відповідно до п. 3 зазначеної статті Регламенту, Секретаріат Верховної Ради веде лише окремий докладний кошторис фактичних витрат коштів, виділених у розпорядження тимчасової спеціальної комісії відповідно до підпункту 8 ч. 1 ст. 4.6.2, і після закінчення роботи комісії подає цей кошторис до Президії Верховної Ради.
Згідно пояснень представника відповідача Тимчасова слідча комісія на час дії являється виключно самостійним органом, підконтрольним та підзвітним лише парламенту, а тому підтвердити чи спростувати виконання нею вимоги п. 3 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV документально відповідач не може. Зважаючи на дані, які містяться у Звіті про результати роботи зазначеної Тимчасової слідчої комісії від 28 березня 2006 року матеріали перевірки до Генеральної прокуратури України могли бути передані відповідальним народним депутатом особисто (а.с. 44).
Згідно статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»(надалі - Закон), публічна інформація -це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно із ст. 3 Закону право на доступ до публічної інформації гарантується:
1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно з правилами статті 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, в тому числі, суб'єкти владних повноважень -органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, кадрове, фінансово-господарське, матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Верховної Ради, народних депутатів України є Апарат Верховної Ради України, який за своїм статусом є юридичною особою та діє на підставі Положення про Апарат Верховної Ради України.
Пунктом 1 розділу I Положення про Апарат Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 31 травня 2000 року № 459, встановлено, що апарат Верховної Ради України є органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, кадрове, фінансово-господарське, матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Верховної Ради України, народних депутатів України.
В п. 2 Положення передбачено, що Апарат Верховної Ради України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, Регламентом Верховної Ради України, розпорядженнями Голови Верховної Ради та Керівника Апарату, а також цим Положенням.
Згідно із п. 1 Розпорядження Голови Верховної Ради України 11 травня 2011 року № 393 "Про забезпечення виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Апараті Верховної Ради України" встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" з урахуванням конституційних повноважень Верховної Ради України розпорядником публічної інформації є Апарат Верховної Ради України стосовно інформації:
- що була отримана або створена в процесі реалізації Верховною Радою України, її органами повноважень, передбачених законодавчими актами, та яка знаходиться у володінні Апарату Верховної Ради України;
- що була отримана або створена Апаратом Верховної Ради України в процесі забезпечення діяльності Верховної Ради України та її органів, та яка знаходиться у володінні Апарату Верховної Ради України.
Апарат Верховної Ради України не є розпорядником інформації за запитами на інформацію:
- адресованими безпосередньо до народних депутатів України, посадових осіб Верховної Ради України;
- стосовно інформації інших органів влади України, органів влади інших держав, міжнародних організацій;
- стосовно інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб.
Беручи до уваги зазначені вимоги законодавства та Звіт про результати роботи зазначеної Тимчасової слідчої комісії від 28.03.2006 року (який в силу 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»є публічною інформацією) суд приходить до переконання про відсутність протиправності в діях посадових осіб відповідача щодо невиконання пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV чи приховування ними інформації від позивача, оскільки Комісія направила матеріали, які свідчать про наявність ознак складу злочину, для їх вивчення та вжиття відповідно до законодавства заходів прокурорського реагування в Генеральну прокуратуру України, а не до Верховної Ради України чи в Апарат Верховної Ради України, зазначені матеріали не перебувають у володінні відповідача та не були ним створені, а отже відповідач не є розпорядником такої інформації.
Суд також не вбачає протиправності в діях посадових осіб відповідача стосовно невиконання п.2 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV "Про попередню інформацію Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни", чи приховування інформації від позивача.
Пунктом 2 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV Кабінету Міністрів України було рекомендовано здійснити перевірку отримання Україною від Російської Федерації тепловиділяючих зборок (ТВЗ) за передані стратегічні ядерні боєзаряди, кількості виробленої з них електроенергії та її вартості і надходження до Державного бюджету України коштів від реалізації зазначеної електроенергії.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України є також газета "Відомості Верховної Ради України".
Згідно із п. 4 Указу Президента України нормативно-правові акти Верховної Ради України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.
Постанова Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV офіційно оприлюднена у газеті Відомості Верховної Ради України від 28 квітня 2006 року 2006 № 17.
З листа Головного управління документального забезпечення Апарату Верховної України від 29 вересня 2011 року № 12/10-16 (174901) (а.с. 50) вбачається, що жодних відомостей про виконання Кабінетом Міністрів України п. 2 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV у відповідача не має.
Оскільки пунктом 2 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV саме Кабінету Міністрів України було доручено інформувати Верховну Раду України про результати перевірки використання палива суд вважає, що посадові особи відповідача не вчинили жодних протиправних дій стосовно приховування такої інформації від позивача у зв'язку із відсутністю факту такого приховування та не несли відповідальності за виконання п.2 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України. Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання неправомірними дій Апарату Верховної Ради України у формі приховування інформації на запит про доступ до публічної інформації стосовно відповідального за виконання Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV "Про попередню інформацію Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю і військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни", невиконання пунктів 2 та 3 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV, зобов'язання надати інформацію стосовно відповідального за виконання Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV та надати інформацію щодо невиконання пунктів 2 та 3 Постанови Верховної Ради України від 16 грудня 2005 року № 3231-IV - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 19 грудня 2011 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.