ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
28 серпня 2012 року м. Київ№ 2а-8314/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації
до третя особа ОСОБА_1 Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про стягнення коштів в сумі 260, 00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі по тексту - третя особа), про стягнення надміру виплаченої державної допомоги у розмірі 260,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі відкрито помилково з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За змістом статті 3 цього Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних спорів.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивачем у адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
За нормами частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено законом.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: - про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; - про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; - про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; - про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо; - в інших випадках, встановлених законом (частина 4 статті 50 КАС України).
Виходячи з приписів наведених правових норм, суб'єкт владних повноважень може звернутися з адміністративним позовом до фізичної особи виключно у випадках, коли таке його повноваження прямо встановлено законом.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми визначений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" шляхом надання державної грошової допомоги і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Відповідно до статті 5 Закону всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Статтею 22 цього Закону встановлено, що одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомити органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.
Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.
Вказаний Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не наділяє органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про відшкодування надміру виплачених коштів.
Позивач, Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, діє відповідно до Положення про управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 27 грудня 2010 року № 18.
Цим Положенням визначені завдання та повноваження Управління, зі змісту яких, також, не вбачається наявності у Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації права звертатись на виконання своїх владних управлінських функцій до адміністративного суду з позовом про відшкодування збитків.
Разом з тим, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) шкоди особі є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 цього Кодексу способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
Слід зазначити, що позивач, звертаючись до адміністративного суду з даним позовом сам керувався, зокрема, статтями 16, 1166 Цивільного кодексу України.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації не наділене повноваженнями звертатись до адміністративного суду з позовами до фізичних осіб про стягнення надміру нарахованих чи виплачених коштів, оскільки такі вимоги за своєю сутністю є вимогами про відшкодування шкоди і відносяться до компетенції судів цивільної юрисдикції.
Крім того, суд звернув увагу на ту обставину, що Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до суду з позовним вимогами, в яких просило стягнути з відповідача кошти на користь третьої особи - Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Проте, згідно з Положенням про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 січня 2007 року № 65, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є самостійною юридичною особою, яка, в свою чергу, вправі самостійно звертатись за захистом своїх прав. До того ж, з Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не вбачається, що третя особа може наділяти повноваженнями позивача щодо звернення до суду за захистом її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 157, стаття 3, 17, 50, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва-
УХВАЛИВ:
1. Закрити провадження у справі № 2а-8314/12/2670 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення з відповідача на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат суму незаконно отриманих коштів допомоги в розмірі 260 грн.
2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.