Справа № 2-1249/12

РІШЕННЯ

іменем України

29.08.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сенін Т.М.

при секретарі Распутній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -прокуратура Голосіївського району м. Києва про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

у березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві (далі -ДВС) та ГУ ДКС України у м. Києві (далі -ДКС), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -прокуратура Голосіївського району м. Києва, в якому, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просить стягнути з ДВС на його користь 4933,28 грн. на відшкодування заподіяної йому шкоди, 5000 грн. -моральної шкоди та зобов'язати ДКС перерахувати зазначені кошти з рахунку, де обліковуються грошові кошти ДВС, на його, ОСОБА_1, рахунок.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 18.12.2009 звернувся із заявою до ДВС про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа виданого 17.12.2009 Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ПП «Ява»на його користь 4933,28 грн.

Також вказав на те, що ДВС належним чином вимог Закону України «Про виконавче провадження»не дотримується. Станом на час звернення до суду з даним позовом, рішення Солом'янського районного суду м. Києва не виконано та грошові кошти ним не отримано.

Посилаючись на положення ст.ст. 1166, 1174 ЦК України про те, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; шкода, завдана, зокрема, фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи, а також на те, що внаслідок бездіяльності ДВС йому завдано моральної шкоди, просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності, про що подавав відповідні заяви, зазначаючи, що матеріали справи містять достатньо доказів на обґрунтування його вимог.

ДВС явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений. Будучи присутнім в минулих судових засіданнях, представник ДВС проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, зазначаючи, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця при виконанні рішення суду неправомірними не визнавалися, відповідні рішення суду або реагування начальника ДВС з цього приводу відсутні.

Представник ДКС -Костюк Я.Р. в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні, зазначаючи про його необґрунтованість та посилаючись на письмові заперечення.

Прокурор Яблонський А.С. також заперечив проти задоволення позовних вимог, вважаючи позов необґрунтованим.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 28.09.2009 Солом'янським районним судом м. Києва, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.12.2009, було постановлено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Ява», третя особа - директор ПП «Ява»ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, яким вирішено стягнути на користь ОСОБА_1 4933,28 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

17 грудня 2009 року видано виконавчий лист по виконанню вказаного вище рішення суду.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (а.с.20-22) виконавчий документ до державного виконавця надійшов 11.01.2010 та 14.01.2010 останнім було відкрито виконавче провадження та надано боржнику -ПП «Ява»7-денний строк на добровільне виконання рішення суду.

03 лютого 2010 року ПП «Ява»звернулося до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про роз'яснення рішення суду в якому зазначило, що потребує роз'яснень щодо утримання (неутримання) податків із визначеної судом суми (а.с.58-60).

Крім того, ПП «Ява»оскаржило зазначене вище рішення суду у касаційному порядку та ухвалою Верховного Суду України від 23.02.2010 виконавче провадження було зупинено (а.с.57).

Зазначене підтверджується даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, де зазначено:

«…Назва виконавчої дії: зупинення виконавчого провадження;

Дата виконавчої дії: 05.03.2010;

Підстава: 04.03.2010 на адресу відділу надійшов лист Солом'янського районного суду про прийняття заяви ПП «Ява»щодо роз'яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Ява»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та копія ухвали Верховного суду України про зупинення виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28.09.2009 до закінчення касаційного провадження…».

03 червня 2010 року ухвалою ВСУ касаційну скаргу ПП «Ява»було відхилено (а.с.61).

09 липня 2010 року виконавче провадження було поновлено із зазначенням підстави: «…до відділу надійшла ухвала з Верховного суду України про відхилення касаційної скарги ПП «Ява»та рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28.09.2009 та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08.12.2009 залишити без змін…».

04 квітня 2011 року виконавче провадження було закінчено у зв'язку із сплатою боргу в повному обсязі згідно платіжного доручення № 234 від 23.03.2011 (а.с.44).

Статтею 1166 ЦК України визначено загальні положення про відшкодування шкоди, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1).

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

У п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»роз'яснено, що при розгляді позовів фізичних та юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження»і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Отже, з урахуванням викладеного, шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Доказів на підтвердження того, що державний виконавець спричинив шкоду особисто позивачу, так і його майну, позивачем не надано, в чому полягає шкода -не наведено, а також не надано підтверджень того, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи її розмір. Крім того, дії державного виконавця позивачем до суду не оскаржувалися та не були визнані неправомірними, так само, як не встановлена і протиправність його бездіяльності, а отже позовні вимоги в частині стягнення коштів за заподіяну бездіяльністю шкоду задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Обов'язок органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування відшкодувати моральну шкоду незалежно від вини відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 1167 ЦК України має бути встановленим спеціальним Законом. Закон України «Про виконавче провадження»не передбачає такого виду відповідальності, як відшкодування стягувачу моральної шкоди.

Враховуючи викладене, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач не довів тих обставин, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про державну виконавчу службу», ст.ст. 1166, 1167, 1174 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -прокуратура Голосіївського району м. Києва про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: