Судове рішення #24472707

Справа №1490/3680/12 21.08.2012 21.08.2012 21.08.2012



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/1490/630/12

Категорія: 185 ч.3 КК України



Головуючий у першій інстанції

Яворська Н.І..

Доповідач апеляційного суду

Значок І.С.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року м. Миколаїв


Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі:


Головуючого Ржепецького О.П.

суддів Кателіна В.П., Значок І.С.

за участю прокурора Цибух Т.І.

засудженої ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2012 року, яким


ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Вахновці Новоушицького району Хмельницької області, громадянку України, з середньою освітою, не заміжню, не працюючу, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судиму:

03.02.2010 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням на 2 роки (вирок виконується окремо)

23.03.2010 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі. Згідно постанови Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області звільнена від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році»


засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі.


На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03.02.2010 року призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 11років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на проведення експертизи в сумі 353 грн. 52 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області.

Вирішено питання речових доказів.


За вироком суду, 03 січня 2012 року, у вечірній час, в будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3, внаслідок відмови потерпілої ОСОБА_4 дати горілки у борг, кухонним ножем нанесла їй один удар в область шиї, чим спричинила тілесне ушкодження у вигляді сліпого, колото-різаного поранення шиї з пошкодженням сонної артерії та гортані, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 5 від 16.02.2012 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя у момент спричинення та явилось причиною її смерті.


В апеляції засуджена ОСОБА_3, не оспорюючи кваліфікацію та обставини вчиненого злочину, просить вирок суду першої інстанції змінити, пом'якшити покарання, застосувавши положення ст.69 КК України.

Вказує, що судом не враховано її щире каяття, стан здоров'я, а також те, що вона не ухилялася від слідства, не хотіла позбавляти життя потерпілу.


В запереченнях на апеляцію прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить залишити апеляцію без задоволення, а вирок без змін.

Вважає, що посилання ОСОБА_3 на не врахування судом при призначенні покарання даних про її особу, не відповідають дійсності. Судом враховано тяжкість вчиненого злочину, негативну характеристику за місцем проживання, її стан здоров'я, те, що вона неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, вчинила злочин в період іспитового строку, в нетверезому стані.

Водночас зазначає, що у справі відсутня сукупність обставин, які б дали підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України.

Крім того, стверджує, що дії ОСОБА_3 на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_4 були вчинені з прямим умислом.


Заслухавши доповідача, пояснення засудженої, яка вказала на непричетність до вчиненого злочину, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.


Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 в інкримінованому їй злочинні відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.


Покарання засудженій призначене у повній відповідності до вимог ст. 65-67 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, а також даних про особу засудженої, яка раніше неодноразово судима, вчинила злочин в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується негативно, не працює.


Ті обставини, що засуджена визнала себе винною у вчиненні злочину визнана судом такою, що пом'якшує покарання.


Обставиною, що обтяжує покарання суд обґрунтовано визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.


Тобто суд в повній мірі врахував ті обставини, на які є посилання в апеляції. З урахуванням зазначеного суд дійшов до вірного висновку про призначення покарання у межі санкції статті, за якою ОСОБА_3 визнана винною.


З урахуванням обставин вчиненого злочину, особи засудженої та наявності обтяжуючих покарання обставин, підстав для пом'якшення покарання із застосуванням ст.69 КК України, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.


З урахуванням того, що засудженою вчинено злочин в період іспитового строку за попереднім вироком, при призначенні остаточного покарання суд обґрунтовано застосував положення ст.71 КК України.


Твердження ОСОБА_3, про відсутність наміру на позбавлення життя потерпілої колегія суддів вважає неспроможними.


Так, на досудовому слідстві і в суді засуджена вказувала саме на такі обставини вчинення злочину, які сформульовані в обвинуваченні, визнаному судом доведеним. Ці обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні та наведеними у вироку доказами у їх сукупності.

Характер дій ОСОБА_3, а саме нанесення удару ножем у життєво важливий орган, а також усвідомлення нею характеру і наслідків цих дій, свідчать про наявність у засудженої прямого умислу на позбавлення життя потерпілої.

Матеріали справи також містять й дані, про перевірку причетності інших осіб до вчинення злочину, за результатами якої прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. За такого, версія засудженої про непричетність до вчинення злочину є безпідставною.


Враховуючи наведене підстави для зміни чи скасування вироку відсутні.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :


Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2012 року у відношенні ОСОБА_3 залишити без змін.




Головуючий


Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація