Справа № 2-1561/11

2/503/1/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

21.08.2012

21 серпня 2012 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Харченко О.П.,

при секретарі Карабута Ю.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та визнання правочину недійсним, суд -

В С Т А Н О В И В :

12.08.2010 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те що 19.04.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», скорочена назва: ПАТ «ВіЕйБі Банк»та позивачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 16И/07-9, за умовами якого він отримав кредит на загальну суму 23000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами 13 % річних з кінцевим терміном погашення кредиту -10 квітня 2027 року. Кредитні кошти були надані для придбання позичальником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Для забезпечення кредитних зобов'язань за ініціативою відповідача були укладені Іпотечний договір від 19.04.2007 року та договір поруки від 19.04.2007 року між відповідачем та ОСОБА_2 08.05.2009 року позивач та ОСОБА_2 одружилися та 04.11.2009 року в них народилася дитина. Після придбання на кредитні кошти квартири, позивач 23.05.2007 року зареєструвався в ній, перевіз до квартири свої речі та став там постійно проживати. Разом з тим, до квартири переїхала і поручитель ОСОБА_2, бо позивачі планували укласти шлюб, створити сім'ю та народити дитину, що згодом вони і зробили. В листопаді 2008 року позивач ОСОБА_1 отримав від відповідача лист, в якому повідомлялося про підвищення процентною ставки до 16,5 %, тобто на 3.5 пункти діючої на той час ставки відповідно до умови 1.4 Договору кредиту. Крім того, лист містив вимоги: підписати відповідні додаткові угоди до договорів кредиту, іпотеки та поруки, а у разі відмови від підвищення процентної ставки, повернути до 24.11.2008 року заборгованість за кредитом у повному обсязі разом з нарахованими процентами та можливими штрафними санкціями. Позивачі таким чином, були поставлені відповідачем перед вибором одного з двох варіантів поведінки: або погодитися на збільшення процентної ставки і підписати в умовах зростання курсу долару невигідні для себе додаткові угоди до договорів. Або повернути до 24.11.2008 року значну суму грошей -майже 22 тис. доларів США. Неповернення відповідачу кредитних коштів загрожувало позивачам втратою іпотечного житла,яке було єдиним житлом подружжя. Знаходження квартири у м. Ясинувата Донецької області дозволяло позивачу ОСОБА_1 працювати у м. Донецьк, не наймаючи там житла. Загроза втратити своє єдине житло, місце розташування якого дозволяло позивачу працювати в м. Донецьку, перспектива блукання по чужим квартирам та витрачання коштів на оплату послуг по найму житла та переїзди з місця на місце -все це примусило позивачів підписати на вкрай невигідних для себе умовах відповідні додаткові угоди про збільшення процентної ставки, а саме: додаткову угоду № 1 від 11.11.2008 року до договору кредиту між ОСОБА_1 та відповідачем та додатковий договір № 1 від 12.11.2008 року до договору поруки між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем. Позивачі просили суд визнати недійсним п. 5.1 та п. 5.2 в частині, що посилається на п. 5.1 кредитного договору № 16И/07-9, що був укладений 19.04.2007 року між ОСОБА_1 та відповідачем з підстав невідповідності чинному законодавству; визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 11.11.2008 року до кредитного договору № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року, що укладена між ОСОБА_1 та відповідачем, як таку, що вчинена під впливом тяжкої для ОСОБА_1 обставини і на вкрай невигідних умовах; визнати недійсним додатковий договір № 1 від 12.11.2008 року до договору поруки від 19.04.2007 року, що укладений між ОСОБА_2 та відповідачем, як такий, що вчинений під впливом тяжкої для ОСОБА_2 обставини і на вкрай невигідних умовах; зобов'язати відповідача провести, починаючи з 11.11.2008 року, перерахунок нарахованих процентів за кредитним договором № 16 И/07-9, що був укладений 19.04.2007 року між ОСОБА_1 та відповідачем, виходячи з розміру річної процентної ставки -13 % та віднести зайво сплачену сум процентів на погашення основної суми кредиту.

04.04.2012 року від позивачів надійшла уточнена позовна заява, в якій вони вказали, що зміни до договорів допускаються лише за згодою сторін та скріплюються особистими підписами. Однак, позивач ОСОБА_1 додаткову угоду № 1 від 11.11.2008 року до договору № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року не підписував, підпис на вказаній угоді від його імені, не маючи на те відповідних повноважень, поставила його мати -ОСОБА_5 У зв'язку з чим, позивачі вважають що додаткова угода № 1 від 112.11.2008 року не може вважатися укладеною, створювати юридичні наслідки та надавати право відповідачу нараховувати проценти за користування кредитом на рівні 16,5% річних. Позивач ОСОБА_1 при підписанні кредитного договору узгодив з відповідачем проценту ставку за користування кредитом на рівні 13 % річних , а отже грошові кошти. Отримані відповідачем по кредитному договору з 11.1.2008 року понад ставку 13 % річних є безпідставно набутим майном. Крім того. Обтяження предмету іпотеки -квартири було зареєстровано на підставі Іпотечного договору у Державному реєстрі іпотек. З витягу про реєстрацію, в графі «Додаткові відомості»вбачається, що процентна ставка за користування кредитом 13 % річних. Зміни про збільшення основного зобов'язання до Державного реєстру іпотек не вносилися, додаткова угода до Іпотечного договору нотаріально не посвідчувалась. Оскільки обсяг відповідальності поручителя не може перевищувати обсяг відповідальності боржника, у звязку з чим договір № 1 від 12.11.2008 року, стороною якого є ОСОБА_2 (ОСОБА_2) до шлюбу, вчинений з недодержанням вимог ч. 2 ст. 554 ЦК України. Позивачі просили визнати протиправними дії відповідача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»в особі Відділення № 106 щодо збільшення з 11.11.2008 року розміру річної процентної ставки по кредитному договору № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року з 13 % до 16,5 % річних на підставі додаткової угоди № 1 від 11.11.2008 року; зобов'язати відповідача протягом одного місяця з дати набуття чинності рішенням суду відшкодувати майнову шкоду, заподіяну позивачу безпідставним підвищенням процентної ставки до 16,5 % річних шляхом перерахунку з 11.11.2008 року процентів за кредитним договором № 16 И/07-9 від 19.04.2001 року, виходячи зі ставки 13 % річних, і перерахування суми, що сплачена понад ставку 13 % річних, на його картковий рахунок; зобов'язати відповідача протягом одного місяця з дати набуття чинності рішення суду нарахувати проценти на рівні облікової ставки НБУ на суму, що була безпідставно понад рівень 13 % річних отримана відповідачем у якості процентів протягом періоду з 11.11.2008 року за кредитним договором № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року та виплатити нараховані проценти позивачу шляхом перерахування на його картковий рахунок; визнати недійсним додатковий договір № 1 від 12.11.2008 року до договору поруки від 19.04.2007 року, що укладений між ОСОБА_2 та відповідачем, який покладає на поручителя відповідальність за сплату позивальником по кредитному договору № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року процентів на рівні 16,5 % річних.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав за вказаними у позовній заяві мотивами та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився. Він у встановленому законом порядку був повідомлений про день, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належними чином, суд вирішує справу на підстав наявних у ній даних чи доказів. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, вважаючи матеріали справи достатніми для розгляду, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши доводи та пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цивільно-процесуальним Кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав -це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Матеріалами справи встановлено, що 19.04.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», скорочена назва: ПАТ «ВіЕйБі Банк»та позивачем було укладено кредитний договір № 16 И/07-9, за умовами якого він отримав кредит у сумі 23 000. 00 доларів США зі сплатою за його користування у розмірі 13 % річних, кредитні кошти надаються терміном по 10 квітня 2027 року. (а. с. 20-23).

Додатком № 1 до Кредитного договору встановлений «Графік погашення кредиту», відповідно до якого щомісячний платіж становить 95,00 доларів США. (а. с. 24 -25).

Договором іпотеки підтверджується, що під забезпечення свого кредитного зобов'язання ОСОБА_1 передав в іпотеку предмет іпотеки, яким є двокімнатна квартира, загальною площею 51,5 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1. (а. с. 27-31).

Договором поруки встановлюється, що 19.04.2007 року громадянка ОСОБА_2 та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк»уклали вище вказаний договір, за умовами п. 1.1 якого, поручитель солідарно відповідає перед Кредитодавцем за виконання ОСОБА_1 зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року, який було укладено між Кредитодавцем та Боржником та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким Позичальнику надано кредит в сумі 23 000,00 (двадцяти три тисячі) доларів США на придбання житла, зі сплатою процентів за ставкою 13 % річних, строком повернення -10 квітня 2027 року. (а. с. 32).

Судом встановлено, що в листопаді 2008 року банк надіслав позивачу ОСОБА_1 лист, в якому повідомлялося про підвищення процентною ставки до 16,5 %, тобто на 3.5 пункти діючої на той час ставки відповідно до умови 1.4 Договору кредиту. Крім того, лист містив вимоги: підписати відповідні додаткові угоди до договорів кредиту, іпотеки та поруки, а у разі відмови від підвищення процентної ставки, повернути до 24.11.2008 року заборгованість за кредитом у повному обсязі разом з нарахованими процентами та можливими штрафними санкціями. (а. с. 26).

Додатковою угодою № 1 від 11.11.2008 року до договору № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року сторони домовилися викласти п. 1.4 договору від 19.04.2007 року в наступній редакції: «За користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 16,5 процентів річних. (а. с. 34).

12.11.2008 року сторони уклали додатковий договір № 1 до договору поруки від 19.04.2007 року про наступне: поручителю відомо, що відповідально до укладеного між кредитором та боржником Додаткового договору № 1 від 12.1.2008 року до кредитного договору № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року розмір процентної ставки за користування кредитними коштами змінився і становить 16,50% річних. (а. с. 33).

08 травня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який було зареєстровано відділом РАЦС по м. Ясинувата Ясинуватського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 77. Дружині після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_2.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 652 ЦК України передбачені порядок та умови зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Згідно ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Судом встановлено, що на дату підписання додаткової угоди позивачі проживали в м. Ясинувата Донецької області, що підтверджується копією паспорту позивача ОСОБА_1 з відміткою про місце реєстрації на а. с. 9 позивач ОСОБА_1 працював в м. Донецьку а. с. 18. У зв'язку з цим, гроші на погашення кредиту позивачі передавали ОСОБА_5 - матері позивача ОСОБА_1, яка постійно сплачувала кредит і яка, не маючи на те ніяких повноважень, 11.11.2008 року в м. Артемівську підписала додаткову угоду № 1 до договору № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року.

Частиною 3 статті 237 ЦК України передбачено, що представництво виникає на підставі договору, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

У даному випадку позивач ОСОБА_1. будучи повнолітньою та дієздатною особою не уповноважував мати ОСОБА_5 на представництво його інтересів в ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк»та підписання додаткової угоди про внесення змін до кредитного договору, а також не приймав участі у погодженні умов додаткової угоди про підвищення процентної ставки та не засвідчував своїм підписом факт прийняття такої пропозиції.

Таким чином, додаткова угода № 1від 11.11.2008 року до договору № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року, яку від імені позивача підписала третя особа, не маючи на те відповідних повноважень, не може вважатися укладеною, створювати юридичні наслідки та надавати право відповідачу нараховувати проценти за користування кредитом на рівні 16,5 % річних.

Окрім того, ст. 4 ЗУ «Про іпотеку»встановлено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. А відповідно до ч. 2 ст. 19 вказаного закону передбачено, що будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

У даному випадку обтяження предмета іпотеки -двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, борговими зобов'язаннями позивача ОСОБА_1 перед відповідачем було зареєстровано на підставі Іпотечного договору за № 2258 в реєстрі нотаріальних дій від 19.04.2007 року у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом за № 12174204 від 19.04.2007 року на а. с. 227. В графі «додаткові відомості»вказаного витягу зазначено, що процентна ставка за користування кредитом 13 % річних згідно кредитного договору № 216 И/07-9 від 19.04.2007 року. Судом встановлено, що станом на 02.04.2012 року зміни про збільшення основного зобов'язання до Державного реєстру іпотек не вносились, додаткова угода до Іпотечного договору нотаріально не посвідчувалася, тобто збільшення основного зобов'язання за рахунок підвищення процентної ставки було здійснене відповідачем без державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним додаткового договору № 1 від 12.11.2008 року до договору поруки від 19.04.2007 року, що був укладений між ОСОБА_2 та відповідачем, який покладає на поручителя відповідальність за сплату позивальником по кредитному договору № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року процентів на рівні 16,5 % річних, то судом встановлено наступне.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Частинами 1 та 2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржни5ком зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, обсяг відповідальності поручителя не може перевищувати обсягу відповідальності боржника. Оскільки відповідно до договору № 16 И/807-9 від 19.04.2007 року позивач ОСОБА_1 як позичальник відповідає перед кредитором за сплату 13 % річних, тому суд вважає, що додатковий договір № 1 від 12.11.2008 року, сторонами якого є позивачка ОСОБА_2 (ОСОБА_2 до шлюбу) та відповідач, вчинений з недодержанням вимог ст. 554 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Що стосується вимог позивача зобов'язати відповідача вчинити певні дії саме протягом одного місяця з дати набуття чинності рішенням суду, то ці вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки існує спеціальний порядок виконання рішення суду, який регулюється Законом України «Про виконавче провадження».

Вимоги щодо перерахування суми, що сплачена понад ставку 13 % річних та вимоги щодо виплати нарахованих процентів позивачу ОСОБА_1 шляхом перерахування на його картковий рахунок задоволенню не підлягають, оскільки вони не передбачені чинним законодавством і це питання позивач може вирішити в порядку виконання.

Також позивач заявляє позовні вимоги до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», а просить визнати дії протиправними, зобов'язати вчинити певні дії та визнати правочин недійсним ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»в особі Відділення № 106, яке не є юридичною особою, тому ці вимоги також підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 203, 215, 216, 237, 553, 638, 651 - 653, 1212 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 110, 209, 212, 213, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України "Про захист прав споживачів" суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та визнання правочину недійсним задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відповідача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»щодо збільшення з 11.11.2008 року розміру річної процентної ставки по кредитному договору № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року з 13 % до 16,5 % річних на підставі додаткової угоди № 1 від 11.11.2008 року.

Зобов'язати ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»відшкодувати майнову шкоду, заподіяну ОСОБА_1 безпідставним підвищенням процентної ставки до 16,5 % річних шляхом перерахунку з 11.11.2008 року процентів за кредитним договором № 16 И/07-9 від 19.04.2001 року, виходячи зі ставки 13 % річних, і перерахування суми, що сплачена понад ставку 13 % річних.

Зобов'язати ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»нарахувати проценти на рівні облікової ставки НБУ на суму, що була безпідставно понад рівень 13 % річних отримана у якості процентів протягом періоду з 11.11.2008 року за кредитним договором № 16 И/07-9 від 19.04.2007 року та виплатити нараховані проценти ОСОБА_1.

Визнати недійсним додатковий договір № 1 від 12.11.2008 року до договору поруки від 19.04.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя О. П.Харченко

31.08.2012