РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/5257/2012Головуючий суду першої інстанції:Чубабрія В.А.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.

РІШЕННЯ

"21" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЧистякової Т.І.

СуддівЛюбобратцевої Н.І. Філатової Є.В.

При секретаріВостріковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_6 і Управління ветеринарної медицини в Білогірському районі Автономній Республіці Крим на рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління ветеринарної медицини в Білогірському районі Автономній Республіці Крим, Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, голови ліквідаційної комісії Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини - Мірсанова Василя Павловича про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за затримку розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИЛА:

26 січня 2011року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Управління ветеринарної медицини у Білогірському районі АР Крим, Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, голови ліквідаційної комісії Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини - Мірсанова Василя Павловича про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за затримку розрахунку при звільненні.

Свої вимоги мотивує тим, що 17.01.2011 року начальником Управління ветеринарної медицини в АР Крим Мірсановим В.П. було видано наказ №1-к «Про звільнення ОСОБА_6», зі змісту якого випливає, що її звільнено з посади директора-лікаря-бактеріолога Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини. Вважає, що наказ не відповідає вимогам чинного законодавства України, внаслідок чого підлягає скасуванню. Зазначає, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Просить стягнути з відповідача середній заробіток за три місяці до її працевлаштування. Крім того, зазначає, що Мірсанов В.П як начальник управління ветеринарної медицини в Білогірському районі не вправі вирішувати питання про звільнення її з посади у лабораторії, яка знаходиться на стадії ліквідації. У разі винесення рішення про поновлення на роботі просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Також позивачка зазначає, що при звільненні працівника власник зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок. Проте, відповідач повністю не розрахувався з нею при звільненні, отже позивачка просить стягнути з Управління ветеринарної медицини у Білогірському районі середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Збільшивши позовні вимоги, позивачка просить стягнути з Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини на її користь грошову компенсацію за невикористану відпустку за період з 05.03.2010 до 17.01.2011 року у розмірі 1812,48 грн., вихідну допомогу у розмірі 1754,44 грн., та грошову компенсацію за невикористану відпустку за період з 05.03.2009 до 05.03.2010 року у розмірі 2152,32 грн.

Прокурор вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів - Управління ветеринарної медицини у Білогірському районі та Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини проти задоволення позову заперечував, пояснивши, що трудові відносини виникли між ОСОБА_6 та Управлінням ветеринарної медицини у Білогірському районі, оскільки саме Управління приймало її на роботу.

Таким чином й звільняти ОСОБА_6 повноважне саме Управління ветеринарної медицини у Білогірському районі. Щодо вимог про стягнення коштів за вимушений прогул та затримку розрахунку вважають їх необґрунтованими, оскільки звільнення є законним.

Представник відповідача - Управління ветеринарної медицини в Білогірському районі також заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що звільняти ОСОБА_6 повноважний той орган, який приймав її на роботу - Управління ветеринарної медицини у Білогірському районі.

Відповідач - голова ліквідаційної комісії Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини Мірсанов В.П. проти задоволення позову заперечував, вважає наказ про звільнення позивачки законним, просить у задоволенні позову відмовити.

Рішенням Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2011 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Управління ветеринарної медицини у Білогірському районі Мірсанова В.П. № 1-к від 17.01.2011 року «Про звільнення ОСОБА_6». ОСОБА_6 поновлено на посаді директора-лікаря-бактеріолога Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини. З Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини на користь ОСОБА_6 стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 5076,21 грн. Також з Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини на користь держави стягнено судовий збір у сумі 51 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць у розмірі 1692,07 грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні решти позову як необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині. Апелянтом зазначено, що судом невірно розрахована сума щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки середній заробіток складав 1809грн., а не 1692,07грн., як зазначено судом, тобто, сума, яка підлягає стягненню, дорівнює 5427грн. Також апелянт вважає, що судом не враховане те, що рішення від 22.12.2010р. Білогірського районного суду про зобов'язання Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини про надання ОСОБА_6 щорічної та додаткової відпусток не виконане і відповідної компенсації також не надано. Також, апелянт вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільнення, що передбачено ч. 1 ст. 47 КЗпП України.

Управлінням ветеринарної медицини в Білогірському районі Автономній Республіці Крим також подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянтом зазначено, що суд безпідставно не прийняв до уваги те, що ОСОБА_6 було попереджено про майбутнє звільнення у зв'язку із ліквідацією Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини і скорочення штату а також було надано пропозицію про працевлаштування в Білогірській районній державній лікарні ветеринарної медицини, проте, від працевлаштування на запропоновані посади вона відмовилася. Також, на думку апелянта, висновки суду про те, що позивачку мала звільнити ліквідаційна комісія, суперечать нормам матеріального права, оскільки відповідно до «Положення про районну державну лабораторію ветеринарної медицини» затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України №47 від 17.06.03 - директор лабораторії за посадою одночасно є лікарем ветеринарної медицини - бактеріологом або серологом, хіміком-токсикологом і державним інспектором ветеринарної медицини. Директор призначається і звільняється з посади згідно з чинним законодавством начальником управління ветеринарної медицини в районі за погодженням з директором обласної державної лабораторії ветеринарної медицини». Апелянтом також зазначено, що рішенням Білогірського районного суду АРК від 23.12.09 р. у справі №2-776/2009 встановлено, що роботодавцем ОСОБА_6 є Управління ветеринарної медицини в Білогірському районі, а не ліквідаційна комісія лабораторії, яка вже працювала на час розгляду справи. А відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням апеляційного суду АР Крим від 22 вересня 2011року апеляційна скарга ОСОБА_6 відхилена. Апеляційна скарга Управління ветеринарної медицини в Білогірському районі задоволена. Рішення Білогірського районного суду АР Крим від 18 квітня 2011року скасовано та ухвалено нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до Управління ветеринарної медицини в білогірському районі АР Крим, Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, голови ліквідаційної комісії Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини Кірсанова Василя Павловича про визнання незаконним та скасування наказу №1-к від 17.01.2001року про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримку розрахунку при звільненні відмовлено.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України від 16 травня 2012року касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 задоволено частково. Рішення апеляційного суду АР Крим від 22 вересня 2011року в частині позовних вимог про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку за період з 05 березня 2010року до 17 січня 2011року; стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку за період з 5 березня 2009року до 5 березня 2010року; стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та заробітної плати за три місяці до працевлаштування скасовано. Справа в цій частині передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника Управління ветеринарної медицини в Білогірському районі АР Крим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Управління ветеринарної медицини в Білогірському районі АР Крим, підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_6 перебувала з відповідачем у трудових відносинах.

На підставі наказу начальника управління ветеринарної медицини в Білогірському районі Мірсанова В.П. №1-к від 17.01.2011року ОСОБА_6 звільнено з посади директора - лікаря- бактеріолога Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини з 17 січня 2011року у зв'язку зі скороченням штату працівників за пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України ( а.с.30)

При звільненні з ОСОБА_6 було проведено кінцевий розрахунок за яким позивачці було виплачена заробітна плата за січень 2011року 838 грн 62 коп, компенсація за невикористану відпустку 904грн 80 коп, та вихідна допомога 1754 грн 44 коп, а всього після удержання податків та обов'язкових платежів сума розрахунку склала 2919грн 83 коп. Зазначена сума була перерахована на картковий рахунок позивачки платіжним дорученням №4 від 17 січня 2011року ( а.с.31, 32)

Оскільки рішенням апеляційного суду АР Крим від 22 вересня 2011року визнано, що трудовий договір з позивачкою розірваний на законних підставах, з дотриманням встановленого порядку, кінцевий розрахунок з нею проведено в день звільнення, то відсутні підстави для стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Що стосується стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку за період з 5 березня 2009року до 5 березня 2010року, то зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки на користь позивачки була перерахована сума компенсації за червень 2009року в сумі 3035грн 31 коп( а.с.56). Крім того, рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 22.12.2010року було частково задоволено позов ОСОБА_6. Зобов'язано Білогірську районну державну лабораторію ветеринарної медицини надати ОСОБА_6 щорічну та додаткову відпустку тривалістю 10 днів без врахування святкових і неробочих днів за період з 05.03.2009року по 05.03.2010року. Стягнуто з Білогірської районної державної лабораторії ветеринарної медицини на користь ОСОБА_6 кошти при виході у відпустку 3284, 1грн. ( а.с.67-70) Повторне стягнення вказаної суми, на якому наполягала позивачка у заяві про збільшення позовних вимог ( а.с.91-92) є неприпустимим.

Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку за період з 05 березня 2010року до 17 січня 2011року проведена при кінцевому розрахунку 17.01.2011року( а.с.31, 32)

Частиною третьою ст. 184 КЗпП України передбачено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Рішенням апеляційного суду АР Крим від 22 вересня 2011року визнано, що адміністрація відповідача виконала вимоги щодо пропозиції наявної вакантної роботи за відповідною професією чи спеціальністю та іншої наявної роботи, однак позивачка від них відмовилася, про що свідчить її особистий підпис( а.с.29) Вихідна допомога позивачці виплачена в день звільнення( а.с.31, 32), тому вимоги про стягнення заробітної плати за три місяці до працевлаштування не засновані на законі.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, то рішення суду в оскаржувані частині підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Апеляційну скаргу Управління ветеринарної медицини в Білогірському районі Автономній Республіці Крим задовольнити.

Рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2011 року в частині позовних вимог про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку за період з 05 березня 2010року до 17 січня 2011року; стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку за період з 5 березня 2009року до 5 березня 2010року; стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та заробітної плати за три місяці до працевлаштування скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Чистякова Т.І. Любобратцева Н.І. Філатова Є.В.