ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.08.12 Справа № 3/5014/1640/2012
За позовом Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», м. Київ
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 41 306 грн. 97 коп.
суддя Секірський А.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -Каленський О.М., довіреність № 670 від 17.07.2012;
від відповідача -не прибув,
в с т а н о в и в:
Суть спору: 05.07.2012 ПАТ «Коростенський завод МДФ»(далі -Позивач) заявлено вимогу про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) суми боргу з повернення попередньої оплати в розмірі 39 945,00 грн., штрафу за прострочення поставки лісопродукції в розмірі 199,73 грн., 3% річних за користування чужими коштами у розмірі 1 162,24 грн., всього -41 306,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.05.2011 сторонами укладено договір купівлі -продажу № 11/05, згідно умов якого в період з 13.05.2011 по 15.05.2011 відповідачем поставлено лісопродукції на суму 63000,00 грн. 26.05.2011 позивач оплатив зазначену суму на рахунок відповідача платіжним дорученням № 2427. На прохання відповідача 01.06.2011 платіжним дорученням № 2548 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 60 000,00 грн. в якості попередньої оплати поставки 285,72 куб.м. лісопродукції. Відповідно до п.5.3 договору відповідач повинен був поставити лісопродукцію до 04.06.2011 на суму 60 000,00 грн. Проте до 04.06.2011 включно відповідач поставив 124,10 куб.м. лісопродукції на загальну суму 20 055,00 грн. Таким чином, станом на 24.05.2012 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 39 945,00 грн. неповернутої попередньої оплати. Крім того, відповідно до п.6.1 договору нараховано штраф в сумі 199,73 грн., відповідно до ст.625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 1162,24 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
11.05.2011 між сторонами у справі був укладений договір № 11/05 купівлі -продажу лісопродукції (далі -договір), предмет якого визначено п.1.1 -продавець (відповідач) зобов'язується продати покупцю (позивач) наступну лісопродукцію, згідно з додатком, який є невід'ємною частиною цього договору (а.с.7-8).
Згідно специфікації (додаток № 11/05 до договору) предметом поставки за договором є лісопродукція: баланси мяколистяні L = 2-4 м, D = 8-40 см, 210 грн. за куб.м., балансі хвойні L = 2-4 м, D = 8-40 см, 210 грн. за куб.м. (а.с.9).
Відповідно до п.4.2 договору, датою передачі лісопродукції продавцем, та прийому її покупцем, тобто датою поставки, вважається відмітка покупця в товарно -транспортній накладній.
Платіжним дорученням № 2427 від 26.05.2011 позивач сплатив відповідачеві 63 000,00 грн., лісопродукцію на зазначену суму було поставлено відповідачем на виконання умов договору.
Платіжним дорученням № 2548 від 01.06.2011 позивач сплатив відповідачеві в якості передоплати 60 000,00 грн. (а.с.11).
Згідно п. 5.3 договору, продавець повинен здійснити поставку лісопродукції не пізніше 2-х календарних днів з моменту надходження коштів на його поточний рахунок (строк поставки).
Таким чином, строк поставки за даним платіжним дорученням -04.06.2011.
Судом встановлено, що у визначений пунктом 5.3 строк поставки згідно наступних товарно -транспортних накладних відповідач поставив позивачеві продукцію:
- серії 12ААБ № 321560 від 03.06.2011 -24,00 куб.м. на суму 5040,00 грн. (а.с.12);
- серії 10ААБ № 128541 від 04.06.2011 -32,00 куб.м. на суму 4800,00 грн. (а.с.13);
- серії 10ААБ № 128542 від 04.06.2011 -34,00 куб.м. на суму 5100,00 грн. (а.с.14);
- серії 10ААБ № 128544 від 04.06.2011 -34,10 куб.м. на суму 5115,00 грн. (а.с.15);
всього 124,10 куб.м. лісопродукції на суму 20 055, 00 грн.
Таким чином, на виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату лісопродукції на суму 60 000,00 грн., а відповідач в порушення п. 5.3 зазначеного договору поставив продукції лише на 20 055,00 грн., тому заборгованість відповідача з повернення попередньої оплати на момент звернення з позовом становила 39 945,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до п.6.1 договору, у випадку відсутності поставки лісопродукції в терміни, визначені цим договором, продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 0,5% від вартості непоставленої лісопродукції.
На підставі зазначених умов договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф в сумі 199,73 грн. = 39945,0 грн. (вартість непоставленої продукції) х 0,5%.
На підставі приписів ст.ст., 536, 625, 693 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 1162,24 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.
Згідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору здійснив попередню оплату лісопродукції.
Відповідач в порушення умов договору товар на адресу позивача не поставив, суму передплати в розмірі 39 945,00 грн. не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 6.1 договору передбачена відповідальність продавця за невиконання зобов'язань з поставки лісопродукції в терміни, визначені договором, у вигляді штрафу у розмірі 0,5% від вартості непоставленої лісопродукції.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок заявленої суми штрафу -199,73 грн., суд дійшов висновку, що позивачем дані суми нараховані вірно та заявлені обґрунтовано.
Що стосується вимоги про стягнення 3% річних, слід зазначити наступне.
Позивачем 3% річних в розмірі 1162,24 грн. розраховані за період з 05.06.2011 по 24.05.2011 (355 днів) виходячи з суми основної заборгованості в розмірі 39 945,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст. 693 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Позивачем надано претензію від 16.12.2011 за вих. № 137 з вимогою про повернення суми попередньої оплати в розмірі 39 945,00 грн. та сплату штрафу в розмірі 199,73 грн. (а.с. 69), та досудове попередження про відшкодування збитків за прострочення постачання товару від 23.04.2012 (а.с. 70), як доказ відправки претензії та попередження надано витяг з журналу «Поштові відправлення»(а.с. 71-73).
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, строк виконання боржником обов'язку у договорі не встановлений, позивач не надав суду належних доказів на підтвердження факту отримання відповідачем претензії від 16.12.2011 та досудового попередження від 23.04.2012, позивачем нараховано 3% річних з 04.06.2011 -дня, коли відповідачем фактично припинені поставки лісопродукції, а не з дня отримання ним вимоги, передбаченої ч.2 ст. 530 ЦК України, тому немає правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних, отже в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За таких обставин позовні вимоги є частково обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем переплачено судовий збір на суму 31 грн. 50 коп., яка підлягає поверненню позивачеві згідно до ухвали.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 75, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38, (фактичне місцезнаходження: 11501, Житомирська область, м. Коростень, вул. Жовтнева, 11-б), код ЄДРПОУ 37079170, суму боргу з повернення попередньої оплати за договором № 11/05 від 11.05.2011 купівлі -продажу лісопродукції в розмірі 39 945 грн. 00 коп. (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять гривень 00 копійок), суму штрафу за прострочення поставки лісопродукції в розмірі 199 грн. 73 коп. (сто дев'яносто дев'ять гривень 73 копійки) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2012.
Суддя А.В. Секірський