Справа № 2-20/07

2007рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2007 року                                                                              м.  Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судці                                   Поліщук Т. В.,

за участю секретаря                                 Шевченко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Люботин цивільну справу за позовом ОСОБА_1до виконкому Люботинської міської Ради про визнання права власності на частку домоволодиння,

ВСТАНОВИВ:

До Люботинського міського суду звернувся ОСОБА_1. з позовною заявою,  в якій просить визнати за ним право власності на частку домоволодіння,  посилаючись при цьому на ті обставини,  що він є власником будинку АДРЕСА_1на підставі договору купівлі-продажу,  завіреного 2-ю держнотконторою Харківського району 29.09.1967 року. На вищевказаній земельній ділянці він самовільно збудував будинок з надвірними будівлями. Рішенням виконкому Люботинської міської Ради від 08.08.2006 року за № 455 було затверджено акт про прийняття в експлуатацію вказаного домоволодіння. Для визнання права власності на самовільно збудоване домоволодіння,  виникла необхідність звернутися до суду з цим позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1.,  позовні вимоги підтримав у повному обсязі. При цьому позивач,  ОСОБА_1.,  вказав,  що на земельній ділянці АДРЕСА_1 у 1985 році він самовільно збудував дім літ.«Б-1»,  веранду літ.«б»,  крильце літ.«б1»,  погріб літ.«Р»,  на якому також знаходиться старий будинок літ. "А-1" та новозбудований будинки. Згідно рішення Люботинської міської Ради від 08.08.2006 року № 455 затверджено акт про прийняття в експлуатацію,  однак до теперішнього часу не узаконено,  в БТІ м.  Люботин не зареєстровано. Крім цього,  позивач зазначив,  що з 1959 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2,  яка померлаІНФОРМАЦІЯ_1року. У зв'язку з вищенаведеним,  позивач просить визнати за ним право власності на новозбудований будинок,  тому в змушений звернутися до суду з цим позовом,  який просить задовольнити.

Відповідач - Люботинська міська Рада Харківської області на судовий розгляд не з'явився,  надавши суду письмову заяву про згоду з позовними вимогами та просить розглядати справу у відсутності її представника (а. с.  41).

Вислухавши пояснення позивача,  вивчивши думку відповідача,  показання свідків по справі,  перевіривши матеріали справи,  оцінивши зібрані по справі докази,  суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1. такими,  що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно договору купівлі-продажу від 29 вересня 1967 року,  будинок з надвірними прибудовами по АДРЕСА_1,  зареєстрованим другою Держнотконтори Харківського району,  належить ОСОБА_1. на праві приватної власності (а. с.  19-20). Вказане домоволодіння зареєстровано в БТІ м.  Люботин,  але в 1985 році на земельній ділянці збудований будинок літ. «Б-1»,  який в бюро не зареєстрований (а. с 4).

Відповідно до рішення Люботинської міської Ради за № 455 від 08.08.2006 року було затверджено акт про прийняття самовільно збудованого будинку літ. «Б-1» житловою площею 40.50 кв. м з верандою літ. «б» корисною площею 4.70 кв. м (а. с 6-15).

Факт будівництва домоволодіння АДРЕСА_1у 1985 році підтвердили свідки по справі,  а саме: ОСОБА_3., ОСОБА_4.,  які є сусідами ОСОБА_1.,  та показали в суді,  що позивач,  ОСОБА_1.,  у 1985 році розпочав будівництво домоволодіння власними зусиллями та коштами,  яке було закінчено будівництвом у 2003 році. В час будівництва нового будинку ,  ОСОБА_1. перебував у шлюбі.

Показання вищевказаних свідків та матеріали справи повністю підтверджують пояснення позивача.

З 01.11.1959 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2,  померлоюІНФОРМАЦІЯ_1року (а. с.  33,  43).

Враховуючи пояснення позивача та показання свідків,  аналізуючи вказані вище докази,  суд вважає встановленим той факт,  що житловий будинок літ. «Б-1»,  веранда літ. «б»,  ґанок літ. «61»,  та льох літ. «Р»,  що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 будувався ОСОБА_1 та його дружиною - ОСОБА_2.,  померлоюІНФОРМАЦІЯ_1року (а. с.  43).

Для виділу частки новозбудованого домоволодіння ухвалою суду від 13.12.2006 року було призначено судово-будівельну експертизу,  яку було проведено 05.01.2007 року за № 17/12/4-ТЕ-329,  згідно висновкам якої встановлено наступне.

Житловий будинок літ. «А-1»,  веранда літ. «а»,  льох літ. «В»,  літня кухня літ. «Г»,  сарай літ. «Д»,  сарай літ. «Е»,  гараж літ. «Ж»,  сарай літ. «І»,  уборна літ. «Л»,  душ літ. «П»,  сарай літ. «С»,  огорожа літ. «1,  2,  3»,  колодязь літ. «к» належить ОСОБА_1. на праві приватної власності. Новозбудовані будівлі та споруди - житловий будинок літ. «Б-1»,  веранда літ. «б»,  ґанок літ. «61»,  та льох літ. «Р» - складають 628/1000 часток від всього домоволодіння АДРЕСА_1(а. с.  62-65).

Відповідно до  ст.  549 ЦК України 1963 року,  визнається,  що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном; якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вказані в цій статті дії мають бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином,  суд вважає за необхідне визнати право власності в порядку наслідування на 314/1000 частки новозбудованого будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.,  після смерті його дружини,  ОСОБА_2,  померлоїІНФОРМАЦІЯ_1року та на 314/1000 частку домоволодіння АДРЕСА_1на підставі  ст.  112 ЦК України 1963 року,  як забудовника спірного будинку,  а в цілому за ОСОБА_1

Згідно повідомлення другої держнотконтори Харківського району від року за № ,  після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини чи заявою про відмову від спадщини ніхто не звертався (а. с.  71 ).

При розгляді цієї справи,  суд керується нормами ЦК України в редакції 1963 року,  оскільки відповідно до п. 4 Перехідних положень ЦК України 2003 року,  Цивільний кодекс України 2003 року застосовується до цивільних правовідносин,  що виникли після набрання ним чинності. Відносно цивільних відносин,  що виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України в редакції 2003 року,  його положення застосовуються до тих прав та обов'язків,  які виникли чи продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами по цій справі виникли та існували до 01.01.2004 року,  тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2003 року,  суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин між сторонами по цій цивільній справі правові норми,  передбачені Цивільним кодексом України в редакції 1963 року.

Таким чином,  суд вважає позовні вимоги позивача,  ОСОБА_1.,  про визнання за ним права власності на 628/1000 частки домоволодіння АДРЕСА_1 в цілому,  обґрунтованими та такими,  що підлягають задоволенню.

Позивачем ОСОБА_1 при поданні позову до суду державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи сплачено у повному обсязі.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  15,  15-1,  ЗО,  62,  75, 172,  202-1,  203 ЦПК України,   ст. .  ст. . 86,  112,  113,  529,  549 ЦК України в редакції 1963 року,   ст.  1 п. а Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93 суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право власності на 682/1000 частину домоволодіння,  розташованого за адресою: АДРЕСА_1в порядку набуття права власності на новостворене майно.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції.