КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5587/11 Головуючий у 1-й інстанції: Антипова Л.О

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Грищенко Т.М., Петрика І.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати не в повному обсязі підвищення до пенсії, як «дитині війни».

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2011 року вимоги позивача про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни»відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

З урахуванням законодавчо визначеного розміру щомісячного підвищення до пенсії, що встановлюється для громадян віднесених до категорії «діти війни», судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо проведення перерахунку пенсії позивачу, з щомісячним підвищенням у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 17.02.2011 року по 22.07.2011 року, в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 -204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 158, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на -залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Петрик І.Й.