У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Пшонки М.П., Мазур Л.М., Макарчука М.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про захист прав споживачів, за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення коштів за договором кредиту, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 26 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 25 квітня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що йому, як споживачеві, не було надано попередньої докладної інформації у письмовій формі щодо умов кредитування та про орієнтовну сукупну вартість кредиту, про інші форми кредитування та відмінності між ними, про валютні ризики для нього, як позичальника, під час виконання зобов'язань у разі надання кредиту в іноземній валюті, зокрема, у зв'язку з кризовими явищами та коливаннями курсу валют. Він не міг передбачити можливість кризових явищ. Вважає, що Банк не мав права надавати йому кредит у іноземній валюті без наявності у нього індивідуальної ліцензії. Кредит отримував для придбання житла, а розрахунки за договорами купівлі-продажу передбачені за законом в національній валюті, і йому довелось для розрахунків з продавцем квартири отриману суму кредиту в іноземній валюті обмінювати на національну валюту. Тому після уточнення позовних вимог просив: визнати укладений між ним та ПАТ КБ «Надра» кредитний договір від 18 грудня 2007 року удаваним та вважати його укладеним в національній валюті; зобов'язати відповідача скласти новий графік платежів з урахуванням зміни умов кредитного договору та переведення кредиту в гривню; визнати недійсним вказаний договір в частині встановлення комісії за розрахунки та в частині, в якій рік приймається рівним 360 дням; зобов'язати відповідача зарахувати кошти сплачені у виді комісії за розрахунки в розмірі 4 545 грн., у рахунок повернення кредитних коштів, а також зобов'язати відповідача надати йому (позивачеві) відстрочення сплати платежів по поверненню кредиту одноразово на термін 12 місяців.

ПАТ КБ «Надра» звернулося з зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та після уточнення позовних вимог просив солідарно стягнути з відповідачів заборгованість у сумі 72199,66 доларів США, що еквівалентно 576 868 грн. 06 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 26 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 25 квітня 2012 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором грошові кошти у сумі 72199,66 доларів США, що еквівалентно 576824 грн. 74 коп.

Вирішено питання судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та просить постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов вірного висновку та правильно виходив з того, що спірний кредитний договір відповідає вимогам статті 1054 ЦК України, статей 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Суд з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин, надав належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

Оскільки зі змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 26 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 25 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

Пшонка М.П. Мазур Л.М. Макарчук М.А.