У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 серпня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Журавель В.І., Мазур Л.М., Маляренка А.В.,Писаної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Косівської міської ради про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання рішення недійсним та знесення самочинного будівництва, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_6 звернувся із позовом до суду, в якому просив визнати недійсним рішення Косівської міської ради від 16 серпня 2007 року, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_7 20 грудня 2007 року та зобов'язати знести самочинну прибудову.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2011 року у задоволенні позову відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено по суті позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2011 року, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, мотивуючи свої доводи порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із того, що згідно рішенням Косівської міської ради від 16 серпня 2007 року в приватну власність ОСОБА_7 передано 0.2829 га земельної ділянки по АДРЕСА_1 (в тому числі 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку), про що 20 грудня 2007 року ОСОБА_7 видано державний акт.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач користується земельною ділянкою по АДРЕСА_2, площа якої остаточно не визначена та межі якої остаточно не встановлені.

Комісією встановлено, що встановлюючи огорожу ОСОБА_7 збільшила ділянку по ширині на 0.40.-0.50. м. зі сторони вул. Гоголя, однак, позивачем не доведено, що таке збільшення здійснено за рахунок його землі, оскільки згідно з висновком експерта фактична ширина земельної ділянки і позивача зі сторони Гоголя теж на 0.30 м. більша від зазначеної в кадастровому плані за 2006 р.

Суд апеляційної інстанції вірно вважав, що посилання на незаконність рішення ради про передачу у приватну власність ОСОБА_7 0.2829 земельної ділянки по АДРЕСА_1 та виданого 20 грудня 2007 року ОСОБА_7 державного акту про її право власності на цю земельну ділянку тільки з тих підстав, що він своїм підписом не погодив межу, не може бути прийнято до уваги, оскільки при встановленні цих меж прав позивача не було порушено.

Щодо знесення самочинного будівництва та враховуючи безпідставність інших заявлених позовних вимог, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено порушень його прав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України, як підстави для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.П. Пшонка

Судді:В.І. Журавель

Л.М. Мазур

А.В. Маляренко

Т.О. Писана