У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 16 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Заріччя» (далі - ТОВ «Заріччя») про розірвання договору оренди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та у інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Встановлено, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 2,6995 га, розташована на території Мар'янівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 119162 від 14 травня 2005 року.

02 квітня 2008 року між позивачем та ТОВ «Заріччя» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на десять років, відповідно до якого орендар зобов'язався своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 888 грн. 72 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, орендна плата вноситься до 01 грудня кожного року. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватися у натуральній формі або відробітковій формі по діючим цінам на продукцію, роботи, послуги.

Відповідач виплачував позивачу орендну плату, встановлену договором, з урахуванням індексів інфляції, з вирахуванням податку на доходи фізичних осіб, що підтверджується підписами позивача у платіжних відомостях про видачу орендної плати.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суди обґрунтовано дійшли висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки доказів істотних порушень відповідачем договору оренди та норм цивільного законодавства судам надано не було.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Заріччя» про розірвання договору оренди.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік