ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті подання

06.06.06р.

Справа № В27/807

Суддя Татарчук В.О., розглянувши матеріали

за поданням Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ 

  

про надання дозволу контрольно-ревізійному відділу в м.Першотравенську напроведення позапланової виїзної ревізії у Першотравенській міській лікарні.

Суть подання:

Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області звернулося з поданням про надання дозволу контрольно-ревізійному відділу в м.Першотравенську на проведення позапланової виїзної ревізії у Першотравенській міській лікарні.

Аналіз чинного законодавства свідчить, що подання вказаної категорії не підлягають розгляду господарським судом за правилами як Кодексу адміністративного судочинства України, так і Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Так, частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що:

-          завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі  законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

-          до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 статті 3 вказаного Кодексу визначено, що справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, в яких позивачами є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень щодо оскарження будь-яких його рішень, дій чи бездіяльності.

          Наведені положення дозволяють зробити беззаперечний висновок про те, що метою зазначеного Кодексу є виключно захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі  законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правовідносини, пов’язані з поданням органу контрольно-ревізійного управління не є спором за своєю правовою природою.

Суд зазначає, що згідно з приписами п.п.8,9 ст.3, п.4 ч.1 ст.17, ч.4 ст.50, ст.104 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено не усі спори, де позивачами є суб’єкти  владних повноважень.  

          Зокрема, статтею 50 КАС України встановлено вичерпний  перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у справах за позовами суб’єктів владних повноважень.  

          Так, частиною 4 цієї статті визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з  України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 162 КАС України в разі задоволення  адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав,  свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, подання органів контрольно-ревізійного управління про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії органами контрольно-ревізійної служби не віднесено до компетенції адміністративних судів.

Стосовно неможливості розгляду вказаного подання за правилами Господарського процесуального кодексу України суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України зазначені в ній юридичні та фізичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій України” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.    

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлений вичерпний перелік спорів, що підвідомчі господарським судам.

Подання органів контрольно-ревізійного управління про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії органами контрольно-ревізійної служби не віднесені до вказаного переліку і за своєю правовою природою не є спором і не можуть розглядатися в порядку позовного провадження.

Наведене є підставою для відмови в прийнятті подання.

Листом Верховного Суду України від 16.05.2005р. №3.1.-2005 передбачена можливість розгляду відповідних звернень місцевими загальними судами.

Керуючись п.1 ч.1 ст.109 КАС України, п.1.ч.1 ст.62 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті подання.

Суддя

В.О. Татарчук