ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.08.2012 року Справа № 5013/2556/11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М.-доповідача
суддів: Євстигнеєва О.С., Павловського П.П.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Товпош Ю.І., довіреність № 9-818/01/1 від 30.12.11, гол. спеціаліст;
представник відповідача та третьої особи не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", Кіровоградська область, м. Олександрія
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.12р. у справі № 5013/2556/11
за позовом: Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Кіровоградська область, м. Олександрія
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", Кіровоградська область, м. Олександрія
про зобов'язання звільнити та повернути земельну ділянку
та за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", Кіровоградська область, м. Олександрія
до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Кіровоградська область, м. Олександрія,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ Держкомзему у місті Олександрія Кіровоградської області, Кіровоградська область, м. Олександрія,
про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2012 року у справі № 5013/2556/11 (суддя Колодій С.Б.) первісний позов задоволено.
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг" повернути шляхом звільнення земельну ділянку площею 2500,00 кв.м., розташовану по вул. Червоного Козацтва в м. Олександрія.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
В мотивувальній частині рішення господарський суд зазначив наступне:
- відповідачем не було надано належних доказів направлення 09.03.2011 року Олександрійській міській раді Кіровоградської області та відділу Держкомзему у м. Олександрія договору оренди земельної ділянки площею 2 500,00 м? з метою його підписання та додатків, що є невід'ємною частиною договору;
- відповідач не дотримався загальних умов укладення договорів, передбачених вимогами статті 181 ГК України;
- до проекту договору не була долучена технічна документація;
- оскільки договір оренди земельної ділянки закінчився, додаткові угоди щодо його пролонгації не пройшли державну реєстрацію, а отже не укладалися, у відповідача відсутні правові підстави займати земельну ділянку площею 2 5 000,00 м?;
- спірна земельна ділянка Олександрійській міській раді Кіровоградської області не поверталась, вимога про її повернення була залишена без відповіді.
- рішення Олександрійської міської ради № 1573 від 10.09.2010 року є лише підставою для поновлення договору оренди, однак не дає підприємству права користуватися земельною ділянкою без належного оформлення договору оренди та його державної реєстрації.
Не погодившись з рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2012 року відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення у справі та прийняти нове, яким в задоволенні первісного позову -відмовити повністю, вимоги зустрічного позову -задовольнити.
В обґрунтування обставин звернення з даною апеляційною скаргою скаржник зазначає про порушення судом першої інстанції норм щодо:
- процесуальної преюдиції, а саме наявності рішення господарського суду Кіровоградської області у справі № 5013/2598/11 від 28 лютого 2012 року, яким визнано недійсним рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області № 194 від 25.03.2011 р. «Про скасування пунктів 28,30 рішення міської ради від 10 вересня 2010 року № 1573 «Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок». Рішенням встановлено, зокрема, що позивачем вжито всіх заходів щодо укладення поновлених договорів оренди землі -виготовлено технічну документацію, підписано акт відведення земельної ділянки в натурі.;
- прав та обов'язків сторін, які виникають безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування;
- наявності рішення сесії від 10.09.2010 року № 1573, яке на час розгляду справи було чинним і на підставі якого має бути укладений договір оренди;
- наявності правової позиції Вищого господарського суду України у справі № 17/390 від 19.05.2010 року;
- терміну дії договору шляхом його пролонгації до 16 листопада 2010 року. Вимога про повернення земельної ділянки мала б надійти до 16 грудня 2010 року, а фактично надійшла 26.07.2011 року, тобто місячний термін до закінчення строку дії договору пропущений, а тому договір оренди підлягає поновленню в обов'язковому порядку;
- визначення самовільного зайняття земельної ділянки як будь-яких дій, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (Закон України «Про державний контроль за використанням і охороною земель»), чого відповідачем допущено не було.
Ухвалою суду від 30.07.2012 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду.
На підставі розпорядження в.о. голови суду Крутовських В.І. від 22.08.2012 року № 1238 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Євстигнеєв О.С., Павловський Д.П.
20.08.2012 року від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що господарським судом Кіровоградської області враховано всі обставини при винесенні оскаржуваного рішення, яким не порушено права скаржника, чинне законодавство України, крім того договір оренди від 05.11.1999 року укладався терміном на 3 роки, з дати його реєстрації та припинився 17.11.2002 року, угоди про внесення змін до даного договору щодо продовження терміну його дії не пройшли державну реєстрацію, а тому не набрали чинності в силу вимог ст. 18 Закону України «Про оренду землі», ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 640 ЦК України.
29.08.2012 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав доводи зазначені в відзиві на апеляційну скаргу та просив рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2012 року залишити без, апеляційну скаргу ТОВ «Айсберг»- без задоволення.
Представник відповідача за первісним позовом та представник третьої особи за зустрічним позовом не використали своє право бути присутніми у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.
Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996р. № 02-5/422 "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", Кіровоградська область, м. Олександрія підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на факт самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 2 500,00 м?, що є порушенням положень статті 212 Земельного кодексу України, а саме: самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Визначення самовільного зайняття земельної ділянки як будь-яких дій, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування міститься у Законі України «Про державний контроль за використанням і охороною земель», чого відповідачем допущено не було.
Так, на час прийняття рішення судом першої інстанції від 06.07.2012 року було чинним рішення Олександрійської міської ради від 10 вересня 2010 року № 1573 «Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок».
Відповідно до положень чинного законодавства України, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.
Тобто, відсутність зазначених документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.
Згідно п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», господарським судам при вирішенні таких спорів слід досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття нею заходів щодо оформлення права на земельну ділянку тощо.
На підставі наведеного вище, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не була надана оцінка правового походження документів, як і тому, що і при продовженні строку дії договору і при його поновленні приймалися відповідні рішення Олександрійської міської ради, але у 2003 році (рішення №202 від 28.02.2003 року, а.с.50 т.1), у 2008 році (рішення від 17 липня 2008 року, а.с.52 т.1) скаржник не реалізував своє право на продовження дії договору оренди земельної ділянки від 05.11.1999 року належним чином, оскільки додаткові угоди до договору не були зареєстровані, а у 2010 році право на поновлення терміну дії договору не було реалізовано, оскільки не був направлений на підписання договір з додатками.
Крім того, рішення Олександрійською міською радою приймалися і були чинними, отже не можна вважати самовільним зайняття земельної ділянки, яка була зайнята на законних підставах, а в подальшому використовувалася без відповідних правовстановлюючих документів (договору), але не самовільно у контексті Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель».
Доводи скаржника щодо процесуальної преюдиції враховуються судовою колегією, так само як і практика Вищого господарського суду України, в аспекті відсутності підстав вважати зайняття земельної ділянки самовільно.
За наведеного вище, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку про безпідставність задоволення позовних вимог первісного позову, отже в частині задоволення первісного позову Олександрійської міської ради Кіровоградської області рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2012 року суду має бути скасовано, і в задоволенні позовних вимог слід відмовити. В іншій частині рішення є законним і обґрунтованим, його слід залишити без змін.
Доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції в тій частині, що Олександрійській міській раді не був направлений проект договору з додатками для підписання, які є невід'ємною частиною договору. В силу приписів статті 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.
Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Позивач за зустрічним позовом порушив загальний порядок укладання господарських договорів, передбачений статтею 181 ГК України, відповідно до якої:
- господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів;
- проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках;
- сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору;
- за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором;
- сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони;
- у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо);
- якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими;
- у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
На підставі наведеного вище, судом першої інстанції правомірно не задоволені вимоги за зустрічним позовом і підстав для їх задоволення апеляційний суд не вбачає. Отже, в цій частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2012 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.99, 101-105 ГПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", Кіровоградська область, м. Олександрія на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.12р. у справі № 5013/2556/11 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.12р. у справі № 5013/2556/11 в частині задоволення первісного позову -скасувати.
В задоволенні первісного позову -відмовити повністю.
В іншій частині апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", Кіровоградська область, м. Олександрія - відмовити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.12р. у справі № 5013/2556/11 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову -залишити без змін.
Стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Кіровоградська область, м. Олександрія на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", Кіровоградська область, м. Олександрія 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 25 коп.
Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя О.С. Євстигнеєв
Суддя П.П. Павловський
Повний текст постанови складений 30.08.2012 року.