ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.12 Справа № 30/5014/2063/2012

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 14190 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

за участю представників сторін:

від позивача - Барчунінов К.О., довіреність № 30 від 01.01.2012;

від відповідача - Федотов Д.Ю., довіреність № 1-3/3д-32 від 29.12.2011,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 14190 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 50928480 масу вантажу у напіввагоні № 56396385.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 50928480 під час здійснення перевезення вантажу у напіввагоні № 56396385, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 14190 грн. 00 коп.

29.08.2012 у судовому засіданні відповідач подав відзив на позовну заяву б/н та б/д, в якому заперечив проти позову, посилаючись на те, що перевізник не скористався наданим йому правом відмовити у прийманні до перевезення спірного напіввагону при наявності у ньому недостачі вантажу; позивач не врахував при видачі вантажу і переважуванні норми недостачі в розмірі 2%, встановлених п. 27 Правил видачі вантажів.

Крім того, у судовому засіданні 29.08.2012 відповідач подав клопотання б/н та б/д, в якому просить суд зменшити розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу до провізної плати на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, посилаючись на тяжке матеріальне становище підприємства відповідача, оскільки за зведеним актом приймання-передачі майна від 02.12.2011 до концесійного договору від 01.12.2011, укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України і товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», від Державного підприємства «Ровенькиантрацит»передана, а товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит»прийнята кредиторська заборгованість в розмірі 2087913806 грн. Викладені обставини відповідач вважає виключними, а саме, які не вплинули на порядок і умови виконання основного зобов'язання сторонами, які не заподіяли збитків позивачу та не вплинули негативно на фінансово-економічний стан позивача, тому розмір штрафу є надмірно великим, незрозумілим та несправедливим.

Відповідач в обґрунтування клопотання надав до матеріалів справи довідку станом 01.08.2012 про те, що заборгованість відповідача перед бюджетом по податкам складає 735338942,53 грн., згідно передаточного акту концесіонеру (відповідачу) передана сума заборгованості по податкам перед бюджетом станом на 01.12.2011 у розмірі 823911595 грн.; довідку про реалізацію вугільної продукції за 7 місяців 2012 року.

Позивач у судовому засіданні 29.08.2012 подав письмові пояснення № 3/11-74 від 27.08.2012, якими вважає необґрунтованим клопотання про зменшення суми штрафу.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У квітні 2012 року зі станції відправлення Лобівські Копальні Донецької залізниці на станцію Бердянськ-Експорт Придніпровської залізниці за накладною № 50928480 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж у напіввагоні № 56396385, одержувачем за накладною був зазначений Бердянський морський торговий порт; поверхня вантажу розрівняна та ущільнена скребковим розрівнювачем, вантаж маркований вапном.

На станції Бердянськ-Експорт Придніпровської залізниці на підставі письмової заявки вантажоодержувача від 27.04.2012 було проведено контрольне переваження напіввагону № 56396385 на 150-тонних тензометричних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що у напіввагоні № 56396385 в накладній № 50928480 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено - 64200 кг, тобто на 4800 кг менше, ніж вказано у накладній.

Викладене підтверджується книгою зважування вантажів на вагонних вагах форми ГУ-36.

По даному факту складено акт загальної форми № 2759 від 27.04.2012 та комерційний акт серії АА № 043295/157 від 27.04.2012.

В комерційному акті містяться відомості про те, що вантаж прибув у справному вагоні, двері люка зачинені на запірні пристрої, ознак течі вантажу немає, завантаження рівномірне, нижче бортів на 20-30 см., вантаж маркований вапном, маркування не порушено.

Належність відповідачеві вантажу у вагоні № 56396385 на момент відправлення вагону відповідачем не оспорюється.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 14190 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом -Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 50928480 (напіввагон № 56396385) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг, спосіб визначення маси -на 150-тонних вагонних вагах, у графі «Відправник»вказано найменування відправника -Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», тобто відповідача у справі, та вказано спосіб маркування вантажу -маркування вапном.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Згідно ч. 3 п. 3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 (зі змінами) не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу "на око".

У зв'язку з чим, доводи відповідача про те, що перевізник не скористався наданим йому правом відмовити у прийманні до перевезення спірного напіввагону при наявності у ньому недостачі вантажу, судом відхиляються у зв'язку з їх необгрунтованістю.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150- тонних тензометричних вагах (повірка яких проведена 07.03.2012) згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у напіввагоні № 56396385, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 69000 кг, фактичній масі вантажу -64200 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 2759 від 27.04.2012 та комерційним актом серії АА № 043295/157 від 27.04.2012, які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 11, 32).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 50928480 за напіввагон № 56396385 становить 2838 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 14190 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву б/н та б/д на те, що позивач не врахував при видачі вантажу і переважуванні норми недостачі в розмірі 2%, встановлених п. 27 Правил видачі вантажів, судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідач заявив клопотання б/н та б/д, в якому просить суд зменшити розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу до провізної плати на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, посилаючись на тяжке матеріальне становище підприємства відповідача, оскільки за зведеним актом приймання-передачі майна від 02.12.2011 до концесійного договору від 01.12.2011, укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України і товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», від Державного підприємства «Ровенькиантрацит»передана, а товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит»прийнята кредиторська заборгованість в розмірі 2087913806 грн. Викладені обставини відповідач вважає виключними, а саме, які не вплинули на порядок і умови виконання основного зобов'язання сторонами, які не заподіяли збитків позивачу та не вплинули негативно на фінансово-економічний стан позивача, тому розмір штрафу є надмірно великим, незрозумілим та несправедливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано суду доказів винятковості випадку для зменшення розміру штрафу. Наведені у клопотанні обставини (тяжке фінансове становище) свідчать про стан господарської діяльності відповідача без впливу на ці обставини з боку позивача (аналогічна правова позиція викладена у постановах Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012 у справі № 15/5014/1049/2012 та від 22.02.2012 № 14/198/2011).

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 29.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, вул. Леніна, буд. 82, ідентифікаційний код 37713861, на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ пр. Карла Маркса, буд. 108, ідентифікаційний код 01073828, одержувач коштів - ВСП «Запорізька дирекція залізничних перевезень»Державного підприємства «Придніпровська залізниця», р/р 26007000215001 в ДФ АБ «Експрес-банк», код ЄДРПОУ 04713145, МФО 306964, штраф у розмірі 14190 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 31.08.2012.

Суддя І.П. Голенко