ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.12 Справа № 30пн/5014/1930/2012.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Енергосервіс», м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

про зобов'язання виконати договірні зобов'язання

Суддя Голенко І.П.

в присутності представників сторін:

від позивача - Алімова Ю.І., довіреність б/н від 06.08.2012;

від відповідача -Павлюченко І.В., довіреність № 19 від 03.01.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про зобов'язання відповідача виконати договірні зобов'язання шляхом купівлі лічильників однофазних у кількості 2607 штук на суму 391050 грн. 00 коп. згідно договору поставки № У-1101-10 від 29.07.2010 та у кількості 27696 штук на суму 4154400 грн. 00 коп. згідно договору поставки № У-1102-10 від 29.07.2010.

Позов мотивований ст. ст. 615, 629 Цивільного кодексу України та фактом не виконання договірних зобов'язань відповідача в частині купівлі лічильників електроенергії на підставі укладених договорів, враховуючи те, що виставлені відповідачем заявки на поставку лічильників електроенергії анульовані без повідомлення причин відмови.

Відповідач письмовим відзивом № 01-31/2/80 від 23.08.2012 відхилив доводи позовної заяви, посилаючись на ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

29.07.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «ДП Енергосервіс»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(покупцем) укладено чотири договори поставки лічильників електроенергії однофазних у загальній кількості 110785 шт., а саме:

- договір поставки № У-1100-10 на суму 4154550 грн. 00 коп. у кількості 27697 шт. за ціною 150 грн. за одиницю; поставка товару здійснюється партіями в період з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року;

- договір поставки № У-1101-10 на суму 4154400 грн. 00 коп. у кількості 27696 шт. за ціною 150 грн. за одиницю; поставка товару здійснюється партіями протягом 2011 року;

- договір поставки № У-1102-10 на суму 4154400 грн. 00 коп. у кількості 27696 шт. за ціною 150 грн. за одиницю; поставка товару здійснюється партіями в період з 01 січня 2012 року по 31 квітня 2012 року;

- договір поставки № У-1103-10 на суму 4154400 грн. 00 коп. у кількості 27696 шт. за ціною 150 грн. за одиницю; поставка товару здійснюється партіями в період з 01 травня 2012 року по 31 серпня 2012 року.

Договір поставки № У-1100-10 на суму 4154550 грн. 00 коп. у кількості 27697 шт. та договір поставки № У-1103-10 на суму 4154400 грн. 00 коп. у кількості 27696 шт. виконані повністю, що не заперечується відповідачем.

Згідно договору поставки № У-1101-10 від 29.07.2010 постачальник (позивач) зобов'язується у встановлені цим договором строки передати у власність покупцю (відповідачу), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, який раніше не був в експлуатації. Найменування, асортимент, кількість, ціна, вартість та інші вимоги товару обумовлені у Додатку, що є невід'ємною частиною цього договору.

Підпунктом 1.2 п. 1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями в період з 01.06.2011 по 31.12.2011 відповідно до письмових заявок покупця, що є невід'ємною частиною цього договору. В заявках вказується розмір кожної партії.

Загальна вартість товару складає 4 154 400 грн. 00 коп. (п. п. 4.1 п. 4 договору).

Відповідно до п. п. 11.2 п. 11 договору цей договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012, а в частині грошових розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Протягом 2011 року на виконання даного договору відповідачу було поставлено лічильників електроенергії у кількості 25089 шт. на суму 3763350 грн. 00 коп., що підтверджується накладними (а. с. 37-45) та не заперечується позивачем.

Отже станом на 01.01.2012 лічильників електроенергії у кількості 2607 шт. не замовлено.

04.01.2012 від відповідача надійшла заявка № 01-34/2/50 на придбання лічильників електроенергії однофазних у кількості 2607 шт. на суму 391050 грн. 00 коп. згідно договору поставки № У-1101-10 від 29.07.2010 (а. с. 19).

Згідно договору поставки № У-1102-10 від 29.07.2010 постачальник (позивач) зобов'язується у встановлені цим договором строки передати у власність покупцю (відповідачу), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, який раніше не був, в експлуатації. Найменування, асортимент, кількість, ціна, вартість та інші вимоги товару обумовлені у Додатку, що є невід'ємною частиною цього договору.

Підпунктом 1.2 п. 1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями в період з 01.01.2012 по 31.04.2012 відповідно до письмових заявок покупця, що є невід'ємною частиною цього договору. В заявках вказується розмір кожної партії.

Загальна вартість товару складає 4 154 400 грн. 00 коп. (п. п. 4.1 п. 4 договору).

Відповідно до п. п. 11.2 п. 11 договору цей договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012, а в частині грошових розрахунків та гарантійних зобов'язань -до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

04.01.2012 від відповідача надійшла заявка № 01-34/2/51 на придбання лічильників електроенергії однофазних у кількості 393 шт. на суму 58950 грн. 00 коп. згідно договору поставки № У-1102-10 від 29.07.2010 (а. с. 18).

17.01.2012 відповідач звернувся до позивача з листом № 01-34/2/241, у якому повідомив про те, що заявки № 01-34/2/50 та № 01-34/2/51 від 04.01.2012 просить вважати недійсними без зазначення причин.

18.04.2012 в Інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» № 47 /3 (649/3), розміщеному на офіційному сайті з'явилося оголошення про проведення закупівлі технологічного обладнання, комплектуючих та матеріалів технічного обслуговування. Розкриття пропозицій відбулося 18 травня 2012 року. Лотом № 1 виступали лічильники електроенергії у кількості 86650 шт., в тому числі лічильник електроенергії 1-фазний -85570 шт. Термін поставки визначався 2012 рік. Технічні вимоги до лічильників електроенергії 1-фазних, визначені у документації конкурсних торгів і які будуть закупатися ТОВ «ЛЕО»повністю співпадають з технічними вимогами лічильників електроенергії, які повинні постачатися за договорами з ТОВ «ДП «Енергосервіс»в 2012 році.

Таким чином, ТОВ «ЛЕО»оголосило про здійснення закупівель лічильників електроенергії 1-фазних у складі одного із лотів, відносно якого вже є укладені договори поставки.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з претензією № 47 від 04.05.2012 про виконання договірних зобов'язань, яку останній отримав 07.05.2012 та залишив без відповіді.

За таких обстави, позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про зобов'язання відповідача виконати договірні зобов'язання шляхом купівлі лічильників однофазних у кількості 2607 штук на суму 391050 грн. 00 коп. згідно договору № У-1101-10 від 29.07.2010 та у кількості 27696 штук на суму 4154400 грн. 00 коп. згідно договору № У-1102-10 від 29.07.2010.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Одним з елементів позову є предмет позову. Предмет позову -це матеріально - правова вимога, заявлена позивачем у суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення права позивача.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим, ніж зазначено в цій статті, способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, якими способами захисту цивільних прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб;

- суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України також визначено, якими способами захисту прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;

- визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Проте захист таких інтересів повинний вчинюватись у спосіб, передбачений законодавством, у тому числі процесуальним.

Позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача виконати договірні зобов'язання шляхом купівлі лічильників однофазних у кількості 2607 штук на суму 391050 грн. 00 коп. згідно договору № У-1101-10 від 29.07.2010 та у кількості 27696 штук на суму 4154400 грн. 00 коп. згідно договору № У-1102-10 від 29.07.2010.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вищевказані позовні вимоги не відповідають жодному способу захисту прав та інтересів, яким здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача.

Крім того, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, згідно якої відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. п. 1-2 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до умов договору; договір набирає чинності з моменту його укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, строки дії договорів поставки № У-1102-10 та № У-1101-10 від 29.07.2010 сторони визначили до 31.12.2012, тобто на даний час строк дії договорів ще не сплинув. Крім того, матеріали справи не свідчать про порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань за спірними договорами.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволені позову відмовити.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 31.08.2012

Суддя І.П. Голенко