Справа № 2-241/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2011 року Турійський районний суд

Волинської області

в складі: головуючого-судді Хвіц Г.Й.

при секретарі Мисюку П.З.

участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області справу за позовом ОСОБА_2 до Соловичівської сільської ради Турійського району Волинської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Соловичівської сільської ради Турійського району Волинської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування посилаючись на те, що її батько ОСОБА_4 проживав у збудованому в 1967 році власному житловому будинку АДРЕСА_1, до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Хоча після смерті її батька вона, як єдиний спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину і вступила в управління та володіння вищезазначеним спадковим майном, проте не може оформити право на спадщину через відсутність передбачених законом правовстановлюючих документів на це майно.

А тому просила визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті її батька ОСОБА_4, яке складається з житлового будинку, загальною площею 74,7 мІ, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Відповідачем письмових заперечень проти даного позову не подано.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 позов підтримала повністю, ствердила факти, наведені в позові. Всі судові витрати по справі просить віднести за рахунок позивача.

Представник відповідача Соловичівської сільської ради Турійського району Волинської області в судове засідання не з'явився, однак даною сільською радою скеровано до суду письмове клопотання, в якому просять розгляд справи проводити у відсутності їх представника, позовні вимоги визнають повністю, проти задоволення позову не заперечують.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задовольненню.

Згідно з ч.2 ст.12 Закону України «Про власність» від 07.02.91 № 697-ХІІ, громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок успадкування.

Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України (в редакції 1963 року), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно був батьком ОСОБА_2 і 24 жовтня 1990 року заповів житловий будинок, в якому він проживав та який знаходиться в АДРЕСА_1, своїм дочкам ОСОБА_5 і ОСОБА_2

Згідно актового запису про смерть № 14 від 06 жовтня 2004 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

З довідки Соловичівської сільської ради Турійського району Волинської області від 13 липня 2011 року № 501 видно, що ОСОБА_4 дійсно проживав і був зареєстрований до дня смерті в АДРЕСА_1 і згідно погосподарської книги за 1986-1990 роки за ним рахувався житловий будинок по АДРЕСА_1.

Відповідно до Висновку від 17 серпня 2011 року №230-08/11-Н про ринкову вартість, вартість даного житлового будинку становить 34709.00 грн.

З акта про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку вбачається, що рішенням виконкому Соловичівської сільської ради депутатів трудящих від 24 жовтня 1967 року №20 ОСОБА_4 виділено в АДРЕСА_1 присадибну земельну ділянку для будівництва індивідуального жилого будинку.

Факт будівництва на даній присадибній земельній ділянці житлового будинку забудовником ОСОБА_4 підтверджується й будівельним паспортом на забудову земельної ділянки від 10 листопада 1967 року №170 та свідоцтвом на забудову індивідуальної садиби від 28 листопада 1967 року №336.

З висновків Турійської районної санітарно-епідеміологічної станції Волинської області від 08 серпня 2011 року №2/806 та Турійського районного відділу Головного управління МНС України у Волинській області від 15 вересня 2011 року видно, що вищевказаний житловий будинок відповідає СНіП 2.08.01.89 "Житлові будинки" та вимогам пожежної безпеки.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України (в редакції 1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, а згідно з вимогами ч.2 ст.548 ЦК України ( в редакції 1963 року), прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні, що в даному випадку ОСОБА_2 набула права власності на вищезазначене спадкове майно, у відповідності до ст.12 Закону України "Про власність", тобто внаслідок успадкування.

Хоча й позивач ОСОБА_2 отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати своє право власності на вищевказаний житловий будинок не має змоги через відсутність у спадкодавця передбачених чинним законодавством відповідних правовстановлюючих документів на це майно, однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

А тому суд, виходячи з наведених і досліджених в судовому засіданні доказів, приходить до висновку, що позивач прийняла спадщину у відповідності до норм Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), а тому за нею і слід визнати право власності на це спадкове майно.

Задовольняючи позовні вимоги суд за клопотанням представника позивача не стягує з відповідача судових витрат.

Керуючись ч.1 ст.524, ч.ч.1, 2 ст.548, ч.1 ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року), ч.2 ст.12 Закону України «Про власність» від 07.02.91 № 697-ХІІ, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: