ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
26.10.06р. |
|
Справа № А17/309-06 |
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про звернення стягнення на активи у сумі 963 грн. 07 коп.
Суддя -Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання -Хохлова Т.А.
Представники:
від позивача -Федорова О.М., довір. № 1265/04-27 від 27.07.2006р., головний спеціаліст юрисконсульт
від відповідача -представник не з'явився
Суть спору:
Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська (у подальшому -позивач) звернулось до господарського суду з проханням стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (у подальшому -відповідач) суму недоїмки у розмірі 963,07 грн. зі страхових внесків по загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач протягом березня -грудня 2005р. нараховував заробітну плату найманим працівникам, але не нараховував внески у розмірі 32% з фонду оплати праці найманих працівників, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем зі сплати страхових внесків у розмірі 963,07 грн.
Відповідач правом на надання заперечень на позовну заяву не скористався, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвала суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, і за фактичною адресою, зазначеною у паспорті громадянки України. Відповідно до ст. ст. 51, 93 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин; місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У судовому засіданні 26.10.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, подані позивачем, заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -
В с т а н о в и в :
Відповідач був зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 12.01.2005р. за ідентифікаційним номером НОМЕР_1.
Відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зареєстрований позивачем за реєстраційним номером НОМЕР_2.
Протягом березня-грудня 2005р. у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 963,07 грн., що складається з наступного:
- страхові внески, які мали бути нараховані у березні 2005р., у розмірі 83,87 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у квітні 2005р., у розмірі 91,73 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у травні 2005р., у розмірі 91,73 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у червні 2005р., у розмірі 93,67 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у липні 2005р., у розмірі 96,90 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у серпні 2005р., у розмірі 100,13 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у вересні 2005р., у розмірі 100,13 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у жовтні 2005р., у розмірі 100,13 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у листопаді 2005р., у розмірі 100,13 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у грудні 2005р., у розмірі 104,65 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень місяць 2005 року.
Таким чином, відповідачем нараховувалась заробітна плата, але не нараховувались і, відповідно, не сплачувались страхові внески протягом березня-грудня 2005р.
Відповідач не надав у матеріали справи належних і допустимих доказів того, що ним у відповідності до чинного законодавства нараховувались і сплачувались внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 14 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058 (у подальшому -Закон „Про пенсійне страхування”) страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
Згідно з ч. ч. 6, 12 ст. 20 Закону „Про пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду; страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно зі ст. 58 Закону „Про пенсійне страхування” Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Статтею 64 Закону „Про пенсійне страхування” передбачено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Відповідно до ст. 106 Закону „Про пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не сплачені та/або не нараховані страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
У відповідності з п. 4.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. №21-1, для платників страхових внесків, до яких, зокрема, відноситься відповідач, розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становлять 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Таким чином, розміри страхових внесків, належних до нарахування і до сплати відповідачем, обчислені позивачем правомірно.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що відповідачем не доведено нарахування і сплату стразових внесків у загальному розмірі 963,07 грн., господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі і стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 963,07 грн.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
П о с т а н о в и в :
Задовольнити позов Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахункові рахунки в установах банків відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, прос. Комсомольський, 10/12, код ЗКПО 24615344, р/р 2560931131003 в Дніпродзержинському відділенні №3293 ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 306663) суму 963,07 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
03.11.2006р.