УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5080/2012Головуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.

"21" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЧистякової Т.І.

СуддівЛюбобратцевої Н.І. Філатової Є.В.

При секретаріВостріковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С.М. Кірова» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр» на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С.М. Кірова», треті особи: Ялтинська міська рада, Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, Ялтинська міська електрична мережа Публічного акціонерного товариства «Крименерго», Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму», ОСОБА_11, ОСОБА_12, про відшкодування шкоди та усунення перешкод у реалізації права власності,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_10, звернулись до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С.М. Кірова», треті особи: Ялтинська міська рада, Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, Ялтинська міська електрична мережа Публічного акціонерного товариства «Крименерго», Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму», ОСОБА_11, ОСОБА_12, і уточнивши свої вимоги, просять усунути перешкоди у реалізації права власності та відшкодувати моральну шкоду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 належить квартира ¹ 3 у будинку АДРЕСА_1 в рівних частках кожному на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05 жовтня 2004 року. Позивачам ОСОБА_8, ОСОБА_9 та їх сину ОСОБА_14 належить квартира ¹ 2 у будинку АДРЕСА_1 в рівних частках кожному на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05 жовтня 2004 року. Позивачці ОСОБА_10 належить 1/2 частка квартири ¹ 1 у будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05 жовтня 2004 року. Право власності позивачів було зареєстровано Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації належним чином у жовтні 2004 року. Рішенням Ялтинської міської ради № 44 від 07 вересня 2005 року вказаний жилий будинок був переданий позивачам, а також громадянам ОСОБА_12 у приватну власність. 30 вересня 2005 року цей будинок був фактично переданий їм, а також громадянам ОСОБА_12 у приватну власність відповідним актом прийому - передачі. Водо- та електропостачання їх жилого будинку здійснювалося КРП "ВПВКГ ПБК" і ЯМЕМ ПАТ "Крименерго" згідно з укладеними договорами між цими організаціями і позивачами. 02 грудня 2010 року працівники ТОВ "Санаторій ім. С.М.Кірова" здійснили відключення квартир позивачів від водопостачання, а 15 грудня 2010 року знищили лінії електропередачі, за якою здійснювалося енергопостачання до будинку, залишивши квартири позивачів без електроенергії. Ці дії відповідач скоїв без будь-яких правових підстав, самовільно. Відновлювати водо- та електропостачання відповідач відмовляється, а працівники ТОВ "Санаторій ім. С.М.Кірова" не дають позивачам можливості здійснити це самостійно, не допускають представника підрядних організацій, найнятих позивачами, до їх жилого будинку. Просять заборонити ТОВ "Санаторій ім. С.М.Кірова" перешкоджати відновленню водо- та електропостачання жилого будинку АДРЕСА_1. Позивачами також зазначено, що відповідач поставив їх та їх сім'ї на межу виживання, позбавивши елементарних побутових умов у вигляді води, каналізації і електрики. Дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_7 після самовільного відключення відповідачем води і електропостачання тричі знаходилась на стаціонарному лікуванні в Ялтинській міській лікарні від перенесених інсультів. Вважають, що внаслідок дій відповідача їм заподіяно моральну шкоду, яку вони просять стягнути на їх користь у розмірі по 500 000 грн. кожному.

Представник Ялтинської міської ради і Виконавчого комітету Ялтинської міської ради вимоги позивачів підтримав, пояснивши, що адміністрація ТОВ "Санаторій ім. С.М.Кірова" протизаконно здійснила відключення жилого будинку позивачів від водопостачання, каналізації та електроенергії, оскільки відповідні комунікацій прокладені з відома і згоди Ялтинської міської ради і Виконавчого комітету Ялтинської міської ради в межах земель територіальної громади, розпорядником якої є міська рада. На вимоги міської ради відновити водопостачання, каналізацію і електропостачання жилого будинку позивачів ТОВ "Санаторій ім. С.М.Кірова" не реагує.

Представник третьої особи Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» вимоги позивачів підтримав, пояснивши що адміністрація ТОВ "Санаторій ім. С.М.Кірова" протизаконно відключила жилий будинок позивачів від водопостачання і каналізації без відома і згоди КРП "ВПВКГ ПБК". Позивачі сумлінно виконували договори з водоканалом, вчасно оплачували надані послуги. Співробітники КРП "ВПВКГ ПБК" виконали проект на нове підключення жилого будинку позивачів до своїх мереж, проте охорона відповідача перешкоджає виконанню робіт з монтажу лінії водопостачання, не підпускає працівників водоканалу до жилого будинку.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 19 березня 2012 року позов задоволено частково. Суд зобов'язав усунути перешкоди ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у користуванні власністю у вигляді квартир у житловому будинку АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим. Судом заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторій ім. С.М.Кірова", його адміністрації і співробітникам, втручатися в проведення робіт з відновлення водо- і електропостачання квартир №1, №2 та №3 в житловому будинку АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим. Стягнено з ТОВ "Санаторій ім. С.М.Кірова" на користь ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 5000 грн. кожному, а також судові витрати в сумі по 128 грн. 50 коп. кожному. Позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення з ТОВ "Санаторій ім. С.М.Кірова" матеріальної шкоди у розмірі 24058 грн. залишено без розгляду.

Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 12 червня 2012 року закрито провадження за позовом ОСОБА_13 у зв'язку з його смертю.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Санаторій ім. С.М.Кірова" подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Скарга мотивована тим, що судом не враховане те, що на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного згідно рішення Господарського суду АР Крим від 09.09.2009 року у справі №2-1/4465-2009, та зареєстрованого в земельному кадастрі, орендарем та землекористувачем земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, є ТОВ „Сельбілляр", попереднім землекористувачем цієї ділянки було ЗАТ «Санаторій ім. С.М.Кірова» ( у подальшому перейменований у ТОВ «Санаторій ім. С.М.Кірова»). Саме на території вищевказаної земельної ділянки розташований будинок літ. Г, в якому позивачі мають квартири № 1, 2, 3. Між тим, до теперішнього часу план траси ЛЕП позивачами не погоджено ані з ТОВ „Сельбілляр", яке є діючим орендарем земельної ділянки, по якій має проходити ця траса ЛЕП, ані з підприємством ТОВ «Санаторій ім. С.М.Кірова», яке здійснює господарську діяльність по наданню рекреаційних послуг на цій земельній ділянці. Проте, встановлення траси ЛЕП, на думку апелянта, істотно завадить рекреаційному використанню зазначеної земельної ділянки санаторію, оскільки траса ЛЕП має проходити не по землях внутрішньогосподарських шляхів санаторію, а найкоротшим шляхом - через рекреаційну частину санаторію - рощу реліктових дерев із розташованим там струмком.

На рішення суду також подано апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр», яке не приймало участі у справі, але вважає, що цим рішенням порушується право Товариства на земельну ділянку, користувачем якої воно є на підставі договору оренди. Доводи скарги є аналогічними доводам скарги ТОВ «Санаторій ім. С.М.Кірова».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_6 та представників позивачів і відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарга та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із часткової обґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 є власниками квартири ¹ 3 у будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_14 є власниками квартири № 2 у цьому будинку. ОСОБА_10 є власницею 1/2 частки квартири № 1 у зазначеному будинку. Водо- та електропостачання будинку АДРЕСА_1 здійснювалося відповідно КРП "ВПВКГ ПБК" і ЯМЕМ ПАТ "Крименерго" згідно з укладеними договорами між цими організаціями і позивачами. 02 грудня 2010 року відповідачем здійснено відключення квартир позивачів від водопостачання, а 15 грудня 2010 року демонтовано лінію електропередачі, за якою здійснювалося енергопостачання до будинку. Відновлювати водо- та електропостачання відповідач відмовляється і не надає позивачам можливості здійснити це самостійно.

Дії по відключенню квартир від водо- та електропостачання та відмову їх відновити відповідач мотивує тим, що план траси ЛЕП позивачами не погоджено ані з ТОВ «Сельбілляр», яке є діючим орендарем земельної ділянки, по якій має проходити ця траса ЛЕП, ані з підприємством ТОВ «Санаторій ім. С.М.Кірова», яке здійснює господарську діяльність по наданню рекреаційних послуг на цій земельній ділянці. Апелянтами зазначено, що за результатами перевірки, проведеною Південним відділенням Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні, було складено висновок № 12/5-18 від 02.02.11 року, відповідно до якого встановлено, що ВАТ «Крименерго» припущено порушення п. 17 «Порядку видачі архітектурно-планувального завдання и технічних умов стосовно інженерного забезпечення об'єкту архітектури і визначення розміру плати за їх видачу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2328 от 20.12.1999 року, а саме - не виконано п. 6 Технічних умов № 1523/15 від 26.04.06 року в частині узгодження землекористувачем ЗАТ «Санаторій ім. С.М.Кірова» плану траси ЛЕП-0,23 кВ.».

Між тим, судовими рішеннями, які набрали законної сили: рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22.11.2011 року (а.с.186 т.1), та рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24.11.2011 року (а.с.а.с.189-191 т.1) відмовлено в задоволенні позовів ТОВ «Санаторій ім. С.М.Кірова» до ПАТ «Крименерго», ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів про постачання електричної енергії до квартир №2 и №3 жилого будинку АДРЕСА_1 АР Крим. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що договори на постачання електричної енергії укладені з дотриманням всіх необхідних умов і виконуються сторонами протягом тривалого часу. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 22 лютого 2012 року (а.с.а.с.192-195 т.1), що набрала законної сили, у справі за позовом ТОВ «Санаторій ім. С.М.Кірова» до ПАТ «Крименерго» і ОСОБА_8 встановлено, що позивач не надав і матеріали цивільної справи не містять жодних документів або відомостей про те, яким чином і які конкретно права ТОВ «Санаторій ім. С.М. Кірова» (яке створено у встановленому законом порядку 21.09.2007р та не є правонаступником ЗАТ «Санаторій ім. С.М. Кірова») порушуються спірним договором, який у свою чергу укладений між відповідачами 22.08.2007р (тобто до часу державної реєстрації позивача як юридичної особи).

Що стосується прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр», то вищезазначеними рішеннями було встановлено, що право користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 виникло у товариства після набуття чинності рішення Господарського суду АР Крим від 09.09.2009року у справі №2-1\4465-2009, тобто після виконання ОСОБА_8 технічних умов та укладення сторонами договору про користування електричною енергією.

Тобто, вищевказаними судовими рішеннями безперечно встановлено, що права ТОВ «Санаторій ім. С.М. Кірова» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр» при виконанні позивачами технічних умов та проведенні траси ЛЕП будь-яким чином не порушені.

Згідно з ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, апелянти просять скасувати рішення у повному обсязі і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цілому, тобто оскаржені також висновки суду в частині відновлення водопостачання квартир і в частині відшкодування моральної шкоди. Між тим, будь-яких доводів про незаконність рішення суду в цій частині, а також доказів на підтвердження цих доводів апелянтами не надано.

Проте, відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Оскаржуючи висновки суду, апелянтами не надано будь-яких допустимих доказів, які спростовують висновки суду. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційних скарг відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.303, ч.1 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С.М. Кірова» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Сельбілляр» відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Чистякова Т.І. Любобратцева Н.І. Філатова Є.В.