ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р. Справа № 5009/626/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "АТК-Дніпро", м. Запоріжжя (далі -Підприємство)

на рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2012 та

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2012

зі справи № 5009/626/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерногруп", м. Київ (далі -Товариство)

до Підприємства

про стягнення 252 889,00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -Цімоха В.М.,

відповідача -не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 252 889 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.04.2012 (суддя Яцун О.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2012 (колегія суддів у складі: суддя Діброва Г.І. -головуючий, судді Бойченко К.І. і Чернота Л.Ф.): позов задоволено; з Підприємства стягнуто на користь Товариства 252 889 грн. безпідставно отриманих коштів і 5 057,78 грн. судового збору. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на норми Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) виходили з обґрунтованості позовних вимог.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та відмовити в задоволенні позову. Скаргу з посиланням на статті 638, 1212 ЦК України мотивовано невірним застосуванням господарськими судами норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу -без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 28.12.2011 Товариство за платіжним дорученням № 584 перерахувало на розрахунковий рахунок Підприємства 252 889 грн. з призначенням платежу: "плата за олію згідно договору № ОС-23/12-М від 26.12.2011 р.";

- правочин з такими номером і датою сторонами не вчинявся;

- 08.02.2012 Товариство направило на адресу Підприємства лист-вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів;

- у відповіді на цю вимогу Підприємство зазначило, що воно кошти за платіжним дорученням від 28.12.2012 № 584 у сумі 252 889 грн. ніколи не отримувало, банківський рахунок № 26001366165900 в АТ "УкрСиббанк" ніколи не відкривало;

- зберігання майна (коштів) підтверджується банківською випискою від 07.02.2012, листом АТ "УкрСиббанк" про належність розрахункового рахунку № 26001366165900, на який було перераховано кошти в сумі 252 889 грн., саме Підприємству.

Відповідно до статті 1212 ЦК України:

- особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно (частина перша);

- положення цієї глави (глави 83) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга).

З урахуванням встановлених обставин справи та з огляду на наведені законодавчі приписи попередні судові інстанції дійшли заснованого на законі висновку щодо задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги стосуються встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та оцінки доказів у справі, що перебуває поза межами перегляду справи касаційною інстанцією, яка згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Скаржником зазначається також, що "дії щодо відкриття поточного рахунку в АТ "УкрСиббанк" № 26001366165900 та щодо укладення договору поставки № ОС-23/12-М від 26.12.2011 р. були самоправно вчинені невідомою підприємству особою", і з цього приводу Підприємством було подано заяву до прокуратури Дарницького району м. Києва щодо порушення кримінальної справи та 21.06.2012 (після розгляду апеляційної скарги) названою прокуратурою "було порушено кримінальну справу за фактом підроблення документів та порушень посадових осіб банку при відкритті рахунку № 26001366165900". Однак з'ясування відповідних обставин не віднесено до повноважень господарського суду, а в разі встановлення їх компетентним органом Підприємство не позбавлене буде права звернутися до господарського суду із заявою про перегляд судового рішення в порядку, передбаченому статтями 112-114 ГПК України.

Таким чином, застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права відповідає встановленим ними обставинам, і визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2012 і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2012 зі справи № 5009/626/12 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "АТК-Дніпро" -без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов