РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.06                                                                                 Справа № 16/261пн.

Суддя Шеліхіна Р.М.,  розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Свердловськ Луганської області

до акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»м. Києва в особі Луганської обласної дирекції Акціонерно поштово-пенсійного банку «Аваль», м. Луганськ

про визнання незаконними дії відповідача, стягнення 17628,46 грн. та стягнення моральної     шкоди у розмірі 3000,00 грн.

при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1;

                           ОСОБА_2, дов. НОМЕР_2;

від відповідача -Марченко Ю.В., дов. від 21.09.04. №107,

В С Т А Н О В И В :

          Суть спору: заявлено вимогу про визнання незаконними дій відповідача з приводу приймання грошей в погашення кредиту від майнового поручителя позичальника -позивача достроково, стягнення збитків у вигляді не отриманого прибутку у сумі 5549,46грн., матеріальної шкоди у сумі 12079,0грн. у зв'язку з примусовою продажею майна позивача виконавчою службою, моральної шкоди у сумі 3000грн.

          Відповідач відзивом від 06.06.06. проти позову заперечує з підстав правомірного приймання грошей від майнового поручителя позивача по договору кредиту НОМЕР_3 та договору поруки НОМЕР_4 у зв'язку з настанням строку погашення кредиту позивачем на підставі графіку погашення позики. Відповідач також вказав на рішення Свердловського міського суду від 04.02.04., на підставі якого позивач зобов'язаний  сплатити майновому поручителю суму боргу по кредиту.

          При розгляді справи судом встановлено.

          Між сторонами у справі укладено кредитний договір НОМЕР_3, на підставі якого відповідач (позикодавець) зобов'язався надати позивачу (позичальнику) кредит у сумі 10000грн. зі сплатою 30% річних та строком повернення згідно з графіком погашення позики (перша частина займу повинна бути сплачена 31.03.03., останній строк сплати частини позики 15.06.03. ). Відповідач на виконання умов договору надав позивачу кредит у відповідності до укладеного договору, а позивач прийняв кредитну позику.

          Для забезпечення виконання позивачем обов'язків по сплаті кредиту позичальник (відповідач) уклав договір поруки з майновим поручителем позивача ОСОБА_3 -договір поруки НОМЕР_4, на підставі якого майновий поручитель -фізична особа ОСОБА_3-на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання відповідати перед відповідачем за договором кредиту по зобов'язанням позичальника (позивача) у повному обсязі.

          Майновий поручитель позивача 31.03.03. сплатив борг по кредиту на виконання обов'язків позичальника (позивача) у повному обсязі. Позивач вважає дії відповідача по прийманню достроково плати по кредитному договору від майнового поручителя не законними, оскільки позивач змушений був достроково сплатити борг своєму майновому поручителю ОСОБА_3 на вимогу поручителя у повному обсязі, тоді як останній платіж позичальник (позивач) повинен був відповідачу 15.06.03. Позивач не сплатив у добровільному порядку борг майновому поручителю, у зв'язку з чим поручитель ОСОБА_3 звернувся з вимогою про стягнення з позивача по даній справі боргу по кредиту, сплаченому поручителем, до Свердловського міського суду. Позов майнового поручителя суд задовольнив і стягнув з ОСОБА_1 борг (рішення вступило в законну силу). Рішення суду виконано у примусовому порядку державною виконавчою службою м.Свердловська Луганської області, у результаті чого позивач лишився частини свого магазину у АДРЕСА_1 та змушений був припинити зайняття підприємницькою діяльністю і потерпів збитки  у вигляді не отриманого прибутку у сумі 5549,46грн., матеріальної шкоди у сумі 12079,0грн. у зв'язку з примусовою продажею майна позивача виконавчою службою. 

Дії відповідача по достроковому прийняттю позики від майнового поручителя позивач вважає незаконними та у зв'язку з даними обставинами позивачем заявлено до стягнення  збитки у вигляді не отриманого прибутку у сумі 5549,46грн., матеріальна шкода у сумі 12079,0грн. у зв'язку з примусовою продажею майна позивача виконавчою службою, а також моральна шкода у сумі 3000грн.

Відповідач проти позову заперечує, вважає свої дії по прийняттю достроково займаної позики позивачем по кредитному договору від майнового поручителя законними на підставі умов договору поруки НОМЕР_4 та  правил ст.ст.191-194 ЦК України від 1963 року, що діяв на момент правовідносин з майновим поручителем при сплаті ним позики. Крім того, відповідач вважає, що правомірність його дій встановлена Свердловським міським судом при постановленні рішення від 04.02.04. по справі №2-248 за позовом ОСОБА_3 (майнового поручителя)  до ОСОБА_1 (позичальник -позивач по даній справі) про стягнення з позивача по даній справі на користь майнового поручителя  10000грн., внесених останнім по договору поруки НОМЕР_4 в рахунок сплати боргу по кредиту, позичальником якого є позивач.

Дослідивши матеріали справи, вислухав представників сторін, суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення, оскільки нормою ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, факти встановлені судом не доводяться знов при розгляді спору, а рішенням Свердловського міського суду Луганської області постановлено рішення від 04.02.04. по справі №2-248 за позовом ОСОБА_3 (майнового поручителя)  до ОСОБА_1 (позичальник -позивач по даній справі) про стягнення з позивача по даній справі на користь майнового поручителя  10000грн., внесених останнім по договору поруки НОМЕР_4 в рахунок сплати боргу по кредиту, позичальником якого є позивач, тобто позов майнового поручителя задоволено. При розгляді справи Свердловським міським судом Луганської області встановлено, що дії відповідача по прийманню дострокової сплати кредиту відповідають закону.

Крім того слід зазначити, що заперечити проти приймання займаних грошей від майнового поручителя позичальника або відмовити майновому поручителю прийняти від нього гроші, позикодавець (відповідач) не має права, жодною нормою права така відмова не встановлена, більш того банк (відповідач) зобов'язаний прийняти гроші по сплаті кредиту і в тому числі достроково і від майнового поручителя позичальника.

Таким чином, доводи позивача про незаконність дій відповідача по прийняттю достроково сплати позики майновим поручителем по кредиту  безпідставні та позов слід залишити без задоволення.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 191-194 ЦК України від 1963 року, керуючись ст.ст.35,49,82,84,85 ГПК України, суд

                                        В И Р І Ш И В :

          1. Відмовити у позові.

            2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення підписане 03.07.06.

Суддя                                                                               Р.М. Шеліхіна