КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2497/11 Головуючий у 1-й інстанції: Очківський В.М.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"31" липня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Старова Н.Е.
суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 (надалі за текстом позивач) до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області (надалі за текстом відповідач або апелянт) у зв'язку з невиконанням вимог ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-Х11 від 28.02.1991року, (далі -ЗУ №796-Х11) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії -задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю -не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 198 та ст. 201 КАС України слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду -змінити.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до 1 категорії (а.с.6), інвалідом ІІ групи безстроково, що підтверджується посвідченням (а.с.7), захворювання позивача пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку у відповідача та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 50, 54 ЗУ № 796-Х11. Зазначені обставини відповідачем не оспорюються.
У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах -75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
Оскільки доплата до пенсії позивачу проводилася у розмірі, значно меншому, ніж передбаченому вказаним Законом, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що він має право на виплату частини доплати до пенсії, що не була виплачена раніше.
Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.
Також, судом першої інстанції вірно застосовано до спірних правовідносин, як критерій визначення розміру мінімальної пенсії, положення абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом із тим, перевіряючи обґрунтованість висновку суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог за період з 01.01.2006 р., доводи апеляційної скарги, виходячи з вимог ч.1 ст.195 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущені порушення які призвели до помилкового застосування норм права.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів, враховуючи дату подачі даного адміністративного позову, приходить до висновку, що позовні вимоги за період до 13.09.2010 року включно підлягають залишенню без розгляду та вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивачу з 01.01.2006 року.
Відносно позивача відсутній спір про право особи на отримання підвищення до пенсії, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 205 КАС України, дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду з зазначенням, що саме з 14.09.2010 року повинно здійснюватись перерахування та виплата позивачу додаткової пенсії, відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ №796-Х11, з урахуванням раніше здійснених виплат.
У відповідності до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції правильне по суті, але з помилковим застосуванням норм матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача перераховувати та здійснювати вказані виплати за період 01.01.2006 року прийнято з порушенням норм права.
Апеляційна скарга із вказаних обставин підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 41, 99, 183-2, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області -задовольнити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2011 року -змінити у частині перерахунку та виплаті ОСОБА_2 пенсії та доплати до пенсії, передбаченої ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком з зазначенням періоду з 14.09.2010 року з урахуванням раніше здійснених виплат.
В іншій частині Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2011 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Чаку Є.В.
Файдюк В.В.