АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/9247/12 Справа № 2/440/350/12 Головуючий у 1 й інстанції - Пономарено І.П. Доповідач - Кочкова Н.О.
Категорія
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді : Кочкової Н.О.,
Суддів: Петешенкової М.Ю., Кіктенко Л.М.,
При секретарі: Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної під час виконання трудових обов'язків, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, стягнуто на його користь з відповідача 5 500 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати на користь держави у сумі 214гр. 60коп. (а.с.32-35).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.39-43).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду змінити з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_2 в період з червня 1977 року по травень1978 року та з липня 1980 по березень 2008 року знаходився в трудових відносинах з підприємствами, правонаступниками яких є відповідач. За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах він захворів на професійні захворювання: двостроній плечолопатковий періартроз ПФ другого ст.. деф. артоз ліктьових і колінних суглобів, пиловий бронхіт першої-другої ст., що встановлено згідно акту П-4 від 14 березня 2008 року. За висновком МСЕК від 22 квітня 2008 року позивачу встановлено сукупно втрату професійної працездатності 55% - первинно та 3 група інвалідності з 04 квітня 2008 року, безстроково (а.с.16).
Задовольняючи позовні вимоги частково і стягуючи з відповідача 5 500гр. на відшкодування моральної шкоди, суд правильно керувався ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України і виходив із того, що внаслідок втрати здоров'я від наявних захворювань, які позивач отримав працюючи в шкідливих умовах праці йому спричинена моральна шкода з вини відповідача, який не створив безпечних умов праці.
Доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давності -протирічать п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, тому не можуть бути взяті до уваги.
Не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що суд не призначив експертизу для встановлення факту спричинення моральної шкоди, оскільки наявність такого висновку при вирішення справ по відшкодування моральної шкоди не є обов'язковим для суду.
Посилання апелянта на ст.. 256 ЦПК України та Постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»- не можна прийняти до уваги, оскільки вони не мають правового значення для вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відповідальність за моральну шкоду повинен нести Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", - протирічать абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20рп/2008 Конституційного Суду України (справа про страхові виплати).
Відповідно до абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20рп/2008 Конституційного Суду України (справа про страхові виплати) саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст..1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого органу (роботодавця).
Однак, суд першої інстанції при вирішення питання про розмір судового збору, помилково визначив його розмір - 214 грн. 60 коп., оскільки відповідно до ст. 88 ЦПК України та п.п.1,2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»вказаний спір носить немайновий характер, тому розмір судового збору повинен складати 107,30 грн. За таких обставин рішення суду в частині розміру судових витрат підлягає зміні, сілд зменшити суму судового збору з 214,60 грн. до 107,30 грн.
Керуючись ст.. 307- 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»задовольнити частково.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2012 року в частині розміру судових витрати змінити, зменшити розмір судового збору з 214 гривень 60 коп. до 107 гривень 30 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: