ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року № 2а-7829/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю секретаря судового засідання І.В.Старець,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Коломійця В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-0105 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

встановив:

08 червня 2012 року ОСОБА_1 (ОСОБА_1) звернувся в суд з позовом до Військової частини А-0105 (ВЧ А-0105) про

- визнання рішення щодо утримань із заробітної плати за період з 01 січня по 08 липня 2008 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, - протиправним;

- зобов'язання зробити перерахунок заробітної плати з 01 січня по 08 липня 2008 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби виходячи з посадового окладу 1432 грн і виплатити незаконно утримані грошові кошти в розмірі 2430 грн 14 коп.

Зазначив, що проходив службу у ВЧ А-0105 (Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (ЗС України)), проте з 08 липня 2008 року за станом здоров'я виключений із списків особового складу та направлений для зарахування на військовий облік до військового комісаріату. При звільненні у запас повний розрахунок не проведений, оскільки відповідачем незаконно утримано 2430 грн. 14 коп. з заробітної плати за період з 01 січня по 08 липня 2008 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Так, з 01 січня 2008 року встановлений посадовий оклад у розмірі 1432 грн. При звільненні у запас виданий грошовий атестат серія НОМЕР_1 в якому також вказано, що посадовий оклад становить 1432 грн. Однак, 30 липня 2008 року командувачем Сухопутних військ ЗС України видано наказ яким встановлено посадовий оклад у розмірі 1390 грн та відповідно проведено перерахунок з 01 січня 2008 року.

На виконання протесту військового прокурора Центрального регіону України командувачем Сухопутних військ ЗС України положення наказу стосовно встановлення посадового окладу скасовано, але незаконно утримані грошові кошти так і не виплачено.

Посилаючись на наявність підстав для виплати утриманих коштів та надану відповідь ВЧ А-0105 з відмовою їх повернути й рекомендацією оскаржити рішення безпосередньо в суді, - ОСОБА_1 просив відновити його порушене право в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 13 червня 2012 року закінчено підготовче провадження й призначено справу до судового розгляду.

До початку розгляду справи по суті судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, а саме, про

- визнання дій щодо утримань: з грошового забезпечення за період з 01 січня по 08 липня 2008 року; матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань; матеріальної допомоги на оздоровлення; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, - протиправними;

- зобов'язання зробити перерахунок грошового забезпечення з 01 січня по 08 липня 2008 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби виходячи з посадового окладу 1432 грн і виплатити незаконно утримані грошові кошти в розмірі 2430 грн 14 коп.

В ході розгляду справи по суті, судом поставлено на розгляд питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду щодо вимог ОСОБА_1 про визнання дій відповідача протиправними.

Так, позивач стверджував про незаконність наказу командувача Сухопутних військ ЗС України від 30 липня 2008 року №325 «Про внесення змін до наказу командувача Сухопутних військ ЗС України від 11 лютого 2008 року №70»де зазначено, що начальнику служби живучості та вибухопожежобезпеки баз та складів Логістики полковнику ОСОБА_1 встановити посадовий оклад 1390 грн та провести перерахунок з 01 січня 2008 року, - оскільки він виключений із особового складу військової части вже 08 липня 2008 року.

З метою виправлення ситуації він звертався до відповідача із рапортом, до військової прокуратури Центрального регіону України, на протест прокурора якої вказаний наказ скасовано. В подальшому, вчинено спробу відновити порушене право в судовому порядку, а відтак, наявні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Представник відповідача -Коломієць Владислав Миколайович (довіреність від 03.01.2012 №116/12/44) у письмових запереченнях висловився про застосування передбаченого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) шестимісячного строку звернення до суду з дня, коли ОСОБА_1 дізнався про порушене, на його думку, право, а саме, з січня 2008 року.

В свою чергу суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи при вирішенні поставленого на розгляд питання виходив з того, що відповідно до частини першої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до цієї ж частини другої статті 99 КАС України, однак в редакції до 07 липня 2010 року передбачалось, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу у ВЧ А-0105, тобто, відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС України публічну службу. При звільненні 08 липня 2008 року з ним мав бути проведений розрахунок, а відтак, суд вважає, що саме з цього часу у позивача розпочався перебіг річного строку звернення до суду про оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо проведення розрахунку.

У таких випадках КАС України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Таких причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій ОСОБА_1 не вказано, як і судом не встановлено. В той же час, звернення позивача до ВЧ А-0105, до військової прокуратури Центрального регіону України, на думку суду, не можуть бути визнані поважними, оскільки такий досудовий порядок вирішення спірного питання у розглядуваних правовідносинах не передбачений.

Що ж стосується звернення позивача до Шевченківського районного суду міста Києва та розгляд справи в порядку цивільного судочинства, то суд вважає, що такий період слід зарахувати до поважних причин, однак у будь-якому випадку, вищезазначений строк в цілому ОСОБА_1 пропущено.

За правилами, встановленими статтею 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 155, 165, 186, 254 КАС України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А-0105 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, в частині визнання дій щодо утримань: з грошового забезпечення за період з 01 січня по 08 липня 2008 року; матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань; матеріальної допомоги на оздоровлення; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, - протиправними, - залишити без розгляду.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М.Чудак