06.08.2012
Справа № 206/751/2012
Р і ш е н н я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2012 року Замостянський районний суд м.Вінниці
Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі:
головуючого:судді Медяної Ю.В.,
при секретарі:Кононенко О.Б.,
за участю:
представників позивача ОСОБА_2:ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_6,: ОСОБА_7,
представника третьої особи Виконавчого комітету Вінницької міської ради: Корнієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог: Виконавчий комітет Вінницької міської ради, МКП ЖЕК № 18, МКП ЖЕК № 5 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,-
Встановив:
29 березня 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача: МКП «ЖЕК-18»про стягнення матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просила суд стягнути 4 449 грн. 34 коп. матеріальної шкоди та 685 грн. 00 коп. моральної шкоди, а також судові витрати.
В заяві зазначено, що позивач, проживає за адресою: АДРЕСА_3, яка належить їй на праві власності, відповідно до свідоцтва на право власності № 1097 від 8 липня 2003 року.
Відповідач, яка мешкає в квартирі АДРЕСА_1, що знаходиться над квартирою позивача, встановила душову кабіну, що спричиняє постійне залиття квартири позивача.
Вперше затоплення квартири сталось 29 червня 2006 року, внаслідок чого в квартирі позивача обвалилась стеля, відновлення якої здійснювалось за власні кошти.
З того часу, на протязі 3-х років, час від часу ОСОБА_5 заливає квартиру, через що у в приміщенні кухні позивача потріскались та обвалились стіни та пошкоджується стеля.
За результатами розгляду дано цивільної справи, заочним рішенням від 10 червня 2010 року вказаний позов було задоволено.
Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням, відповідачем було подано заяву про скасування заочного рішення, за результатами розгляду якої Ухвалою суду від 20 грудня 2010 року заочне рішення від 10 червня 2010 року було скасовано та справа призначена до судового розгляду в загальному порядку.
В ході судового розгляду судом було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, у якій остання просила суд стягнути 3 820 грн. 60 коп. матеріальної шкоди, 239 грн. 00 коп. та 277 грн. 00 коп. вартість чайника та мікрохвильової печі, 20 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, а також судові витрати, з яких: витрати на правову допомогу та послуг адвокатів -4 000 грн. 00 коп., витрати за проведення судово-будівельної експертизи, в розмірі 1 400 грн., а також судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
В ході судового розгляду судом було залучено, у якості співвідповідачів, ОСОБА_6 та ОСОБА_6, оскільки останні проживають та зареєстровані в квартирі де проживає відповідач ОСОБА_5, які їй доводяться родичами (повнолітніми дітьми) та в силу статті 65 ЖК України, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, щодо користування квартирою.
В судовому засіданні представники позивача вимоги позовної заяви підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовільнити і дали пояснення аналогічні доводам викладеним у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідачів в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав просив суд у їх задоволенні відмовити, зазначивши, що доводи позовної заяви є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для її задоволення та просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, Виконавчого комітету Вінницької міської ради, в судовому засіданні щодо задоволення вимог позовної заяви не заперечував, зазначивши, що вимоги позовної заяви є такими, що відповідають обставинам, викладених у позовній заяві, зокрема те, що затікання квартири позивача здійснюється з квартири відповідачів, що підтверджується відповідними актами, складених уповноваженими представниками комунальних підприємств.
Вислухавши думку представників позивача та представника відповідачів, експерта, дослідивши матеріали цивільної справи, надавши належну оцінку усім доказам, що є у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.
Як було встановлено судом, що позивач, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3, яка належить їй на праві власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності №1097 від 08 липня 2003 року (т. 1 а.с. 76).
Частиною першою статті 64 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
В квартирі АДРЕСА_4, проживають та зареєстровані відповідачі, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_6, що підтверджується наступними доказами.
Відповідно до довідки № 1246, виданої 26 березня 2012 року МКП «ЖЕК № 5»про склад сім'ї та реєстрацію, що в АДРЕСА_2, зареєстровані ОСОБА_5 (квартиронаймач), ОСОБА_6 (син, 1975 р. н.), ОСОБА_6 (дочка, 1982 р.н.) (т. 2 а.с. 71), зазначені відомості також підтверджуються довідкою Адресно-довідкового сектору ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області (т. 2 а.с. 65).
Факт проживання відповідачів за вищевказаною адресою, зокрема з 2006 року, підтверджується актом від 22 березня 2012 року, затвердженого начальником МКП «ЖЕК № 5»(т. 2 а.с. 63) та заявою мешканців квартир № 1, 2, 3, 4, 5, 5-а, 8, підписи яких засвідчені начальником МКП «ЖЕК № 5»(т. 2 а.с. 62).
Залиття квартири позивача відповідачами підтверджується актом від 20 січня 2010 року, складеного представниками МКП «ЖЕК № 18», у відповідності до якого, 13 січня 2010 року причиною залиття квартири АДРЕСА_3 самовільне встановлення душової кабіни мешканцями АДРЕСА_4, без технічних умов та погодження із фахівцями «ЖЕК № 18», що виразилось у затіканні стін площею 3,9 м2, стелі площею 2,3 м2, на стелі відлетіла штукатурка площею 0,2 м2 (т. 1 а.с. 20).
Відповідно до акту обстеження інженерних мереж від 20 квітня 2012 року, складеного в складі начальника дільниці ОСОБА_10, майстра технічної дільниці, ОСОБА_11, слюсара-сантехніка, ОСОБА_12, затвердженого начальником МКА «ЖЕК № 5», що в квартирі АДРЕСА_4 проведено обстеження внутрішньо квартирних мереж, водопостачання та каналізації на факт затоплення квартири № 5. Інженерні мережі в кв. № 7 знаходяться в справному стані та не мають місць протікання, затоплення відбувається через неякісно загерметезовану душову кабіну (т. 2 а.с. 150).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до висновку № 1027 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 28 вересня 2011 року «Подільським центром судових експертиз», вартість матеріальної шкоди заподіяною залиттям в частині квартири АДРЕСА_5, складеної в поточних цінах, станом на вересень 2011 року, з врахуванням ПДВ та з врахуванням фізичного зносу -35 % становить 3 820 грн. 60 коп. (т. 1 а.с. 171-201).
Частиною першою статті 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до переконливого висновку про необґрунтованість вимоги позовної заяви про стягнення з відповідачів на користь позивача 239 грн. 00 коп. та 277 грн. 00 коп. вартості електричного чайника та мікрохвильової печі, оскільки судом не встановлена та обставина, яка б підтверджувалась належними та допустимими доказами, що внаслідок залиття квартири позивача відповідачами, були пошкодженні вищезазначені речі, а тому, дана вимога позовної заяви задоволенню не підлягає, як така, що не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи в суді.
Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з вини відповідачів 20 січня 2010 року було здійснено затоплення квартири АДРЕСА_5 у якій проживає позивач, у зв'язку з чим за правилами ст. 1166 ЦК України стосовно відповідачів настають правові наслідки у вигляді відшкодування збитків в солідарному порядку, шляхом стягнення з відповідачів 3 820 грн. 60 коп. матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири.
Частиною першою статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під спричиненням моральної шкоди слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні прав власності, нормальних життєвих зв'язків, порушенні стосунків з оточуючими людьми.
При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Як вже зазначалось, що частиною першою статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
У своїй позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог, а також наданими доказами позивач та її представники не довели належним чином фактів страждань і переживань, які вплинули на їх нормальний ритм життя оцінивши при цьому моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. 00 коп.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів спричинену позивачу моральну шкоду в наслідок залиття квартири у розмірі 1 000 грн. 00 коп.
В ході судового розгляду представником відповідачів було заявлено клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності та відмовити в задоволенні вимог позовної заяви, з огляду на те, що позивач у своїй позовній заяві посилається лише на залиття квартири, яке мало місце 29 червня 2006 року (т. 1 а.с. 120, 119).
Суд, дослідивши дане клопотання дійшов до переконливого висновку про його відмову з наступних підстав.
Статтями 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Предметом даного спору є відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири, яке мало місце 20 січня 2010 року, що підтверджується відповідним актом, який досліджувався в судовому засіданні (т. 1 а.с. 20).
Позивач, 29 березня 2010 року звертаючись до суду із вимогою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, яке мало місце 20 січня 2010 року, не пропустив строк звернення до суду із даною вимогою, а тому, суд дійшов до переконливого висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідачів про застосування наслідків спливу строків позовної давності, передбачених ст. 267 ЦК України.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходив з наступного.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема: витрати на правову допомогу та витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.
Частинами першою та другою статті 84 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу та послуг адвокатів в розмірі 4 000 грн. 00 коп.
Відповідно до акту виконання робіт (наданих послуг) по правовій допомозі від 30 травня 2012 року, складеного між адвокатом ЮК Замостянського району м. Вінниці Вінницької обласної колегії адвокатів ОСОБА_13 та ОСОБА_3 на виконання умов угоди № 2 від 02 лютого 2012 року, витрати на правову допомогу по даній цивільні справі, які підлягають до сплати ОСОБА_13 становлять 2 000 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 126), які були сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 2/12 від 30 травня 2012 року (т. 2 а.с. 125). Як вбачається із даного акту, вихідними даними для розрахунку суми, яка підлягала до сплати, були час, який витрачався адвокатом ОСОБА_13 для на надання правової дороги позивачу під час розгляду справи в суді, надання консультацій, підготування запитів, із розрахунку 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, тобто, у відповідності до вимог Закону України № 4191-V «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Відповідно до акту виконання робіт від 25 червня 2012 року, складеного між адвокатом ОСОБА_14 та позивачем ОСОБА_2, щодо виконання умов договору № 14/02-11 від 12 лютого 2011 року про доручення на представлення інтересів та захист у суді загальної юрисдикції, вартість наданих послуг, які були наданні адвокатом ОСОБА_14 становить 2 000 грн. 00 коп., однак, послуга, яка була надана адвокатом ОСОБА_14 по даному акту по участі в судових засіданнях з урахуванням часу очікування не відповідає дійсності з огляду на наступне.
Як встановлено даним актом, що послуга по участі в судових засіданнях з урахуванням часу очікування становить 800 грн. 00 коп., з розрахунку 4 години та по тарифу, який був обумовлений між сторонами, 200 грн. за кожну годину.
Відповідно до журналів судового засідання по даній цивільній справі, а саме: від 15 лютого 2011 року (т. 1 а.с. 146, 147), 17 лютого 2011 року (т. 1 а.с. 158, 159), кількість годин, в яких адвокат ОСОБА_14, представляв інтереси позивача, становить 2 год. 50 хв.
Суд вважає не обґрунтованою та такою, що не відповідає дійсності послуга адвоката про прийняття участі в проведенні експертизи, її супроводження розмір якої становить 200 грн. 00 коп., із розрахунку 100 грн. за одну годину роботи.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням тарифу 200 грн. 00 коп. за годину по наданню правової допомоги в судових засіданнях, що був обумовлений між адвокатом ОСОБА_14 та ОСОБА_3 до сплати підлягає сума по наданню послугу у виді участі в судових засіданнях в розмірі 600 грн. 00 коп., а всього, відповідно до акту від 25 червня 2012 року в сумі 1 600 грн. 00 коп.
Частиною першою статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що з відповідачів слід солідарно стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., витрати на проведення судово-будівельної експертизи в розмірі 280 грн., судовий збір в розмірі 82 грн. 44 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 24 грн. 00 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 30, 57-60, 81, 88, 214-218 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 11, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, суд,-
Вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог: Виконавчий комітет Вінницької міської ради, МКП ЖЕК № 18, МКП ЖЕК № 5 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, задовільнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 вартість матеріальної шкоди заподіяною залиттям в квартири АДРЕСА_5 в розмірі 3 820 (три тисячі вісімсот двадцять) грн. 60 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1 000 (одна тисяча) 00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., витрати на проведення судово-будівельної експертизи в розмірі 280 (двісті вісімдесят) грн., судовий збір в розмірі 82 (вісімдесят дві) грн. 44 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 00 коп.
На рішення суду до Апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: