АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2012 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Чернушенка А.В.
суддів Приндюк М.В., Єфімової О.І.
за участю прокурора Сологуба Є.В.
слідчого Крамського О.Д.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нечаївка, Черкаської області, з вищою освітою, українця, не одруженого, працюючого завідуючим господарством Черкаського філіалу Київського Національного університету техніки та дизайну, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 20 липня 2012 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,-
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні слідчого відділу УСБУ в Київській області знаходиться кримінальна справа № 234, яка порушена 10 липня 2012 року старшим слідчим Крамським О.Д., відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
_________________________________________
Справа № 10/2690/1554/ 2012 Категорія ст. 165-2 КПК України.
Головуючий в суді 1-ї інстанції Зелінська М.Б. Доповідач Чернушенко А.В.
На підставі протоколу від 12 липня 2012 року в порядку ст. 115 КПК України старший слідчий УСБУ в Київській області Крамський О.Д. затримав ОСОБА_1 у службовому приміщенні УСБУ за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
12 липня 2012 року старший слідчий слідчого відділу Управління СБ України в Київській області Сегеда П.С., за погодженням з першим заступником прокурора Київської області Клюге Г.О., звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з поданням про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, що може, на думку старшого слідчого, стати підставою для подальшого вчинення злочинів та знаходячись на волі може ухилятися від органів слідства та суду, а також від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, приховувати докази, які мають значення у кримінальній справі.
13 липня 2012 року постановою Солом'янського районного суду міста Києва строк затримання ОСОБА_1 продовжено до 10 діб з метою зібрання додаткових характеризуючих матеріалів та вчинення інших дій.
18 липня 2012 року старший слідчий слідчого відділу Управління СБ України в Київській області Крамський О.Д., розглянувши матеріали кримінальної справи, виніс постанову про притягнення як обвинуваченого громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та пред'явив йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 20 липня 2012 року подання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Київській області ОСОБА_4, яке погоджене з першим заступником прокурора Київської області Клюге Г.О., задоволено та обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
23 липня 2012 року захисник-адвокат ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 20 липня 2012 року, в якій просить скасувати постанову районного суду міста Києва від 20 липня 2012 року про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрати йому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, посилаючись на те, що висновки районного суду, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи. В обґрунтування апеляційних вимог захисник посилається на те, що районний суд мотивував свою постанову лише тим, що злочин скоєний обвинуваченим є особливо тяжким і суспільно небезпечним та не врахував в повній мірі дані, що характеризують ОСОБА_1, а саме: сімейний стан, постійне місце проживання, позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, раніше не судимий.
Розглянувши матеріали кримінальної і судової справи, а також доводи апеляційної скарги, яку підтримав та доповнив в судовому засіданні обвинувачений, заслухавши думку прокурора та слідчого, які заперечили проти доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 148 КПК України, якою визначені мета і підстави застосування запобіжних заходів, запобіжні заходи застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, від обвинуваченого відбирається письмове зобов'язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.
Згідно ст. 150 КПК України, яка передбачає, обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (із змінами і доповненнями), роз'яснив судам, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки.
При цьому треба мати на увазі, що взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 155 КПК), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ч. 2 ст. 148 КПК).
Однак зазначених вимог КПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України районний суд не взяв до уваги.
Обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, районний суд, як зазначено в постанові, врахував «тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_1, молодий вік обвинуваченого, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, а тому», на думку суду, обвинувачений, «перебуваючи на волі, може ухилитись від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі».
Між тим з такими висновками суду погодитися неможливо, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Задовольняючи подання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, районний суд не звернув увагу на те, що як в поданні слідчого, так і в матеріалах кримінальної справи № 234 взагалі відсутні будь-які конкретні дані про намір ОСОБА_1 ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі та виконанню процесуальних рішень, як про це безпідставно зазначено в поданні слідчого та постанові районного суду.
Посилаючись в постанові на довідку ГУБКОЗ СБ України №14/17096 від 20 липня 2012 року, в якій зазначено про те, що обвинувачений має намір нелегально виїхати за межі України в одну з країн СНД, районний суд не перевірив цих обставин, не звернув увагу на те, що довідка надана суду в день розгляду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1, не підтверджується об'єктивними даними, які б свідчили про дійсні наміри обвинуваченого.
Тяжкість злочину, на яку посилався як слідчий, так і суд, хоча і є необхідною умовою для законності тримання під вартою, але наявність лише цієї умови є недостатнім обґрунтуванням необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. А тому, посилання в постанові суду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, саме по собі, не заслуговує на увагу, оскільки тяжкість злочину може бути враховано лише в сукупності з іншими ризиками при доведеності існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину.
Крім того, відсутність у постанові суду конкретизації обставин справи при обґрунтуванні необхідності взяття під варту ОСОБА_1, унеможливлює реалізацію права обвинуваченого та його захисника спростовувати доводи щодо наявності підстав тримання під вартою.
Судом також безпідставно не враховані обставини, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_1, зокрема, його молодий вік, відсутність судимості, наявність у ОСОБА_1 постійного джерела отримання доходу та постійного місця проживання. Посилання районного суду в постанові на те, що в обвинуваченого ОСОБА_1 немає постійного місця проживання в місті Києві та Київській області, не заслуговує на увагу, так як це не може бути підставою для обрання відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки ОСОБА_1 зареєстрований та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
Звертає на себе увагу і та обставина, що після обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, по кримінальній справі № 234 слідчим не проведено жодної слідчої дії за участю обвинуваченого, що також свідчить про недоцільність тримання ОСОБА_1 під вартою.
Таким чином, наведені дані свідчать про те, що постанова суду про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді - взяття під варту не містить обґрунтування доцільності застосування найбільш суворого запобіжного заходу - взяття під варту в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.
За таких обставин у суду не було достатніх підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а тому постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 20 липня 2012 року слід скасувати, а у задоволенні подання слідчого відмовити.
Оскільки в матеріалах справи немає достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, колегія суддів вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд та відібрати у ОСОБА_1 письмове зобов'язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 148, 150, 165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 20 липня 2012 року про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - скасувати.
В задоволенні подання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Київській області старшого ОСОБА_4, погодженого з першим заступником прокурора Київської області Клюге Г.О., про обрання відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - відмовити.
ОСОБА_1, 20 вересня 1981року народження, з-під варти звільнити.
Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Відібрати у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підписку про невиїзд, зобов'язавши його не відлучатися з постійного місця проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого та роз'яснити йому, що у разі порушення підписки про невиїзд, вона може бути змінена більш суворим запобіжним заходом.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської області.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/ Чернушенко А.В.
Судді: /підпис/ Приндюк М.В.
/підпис/ Єфімова О.І.
З оригіналом згідно:
Суддя: Чернушенко А.В.
Секретар: Швець Я.О.