АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2012 року місто Київ
Cуддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3,
за участю прокурора Гошовського Р.М.,
слідчого Печатнікова С.В.,
захисника ОСОБА_4,
обвинуваченого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого слідчого СВ Управління СБ України в місті Києві Печатнікова С.В. про продовження строку тримання під вартою до семи місяців відносно
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Дернове Тростянецького району Сумської області, з вищою освітою, перебуваючого, зі слів, у цивільному шлюбі та маючого малолітнього сина, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні СВ Управління СБ України у місті Києві знаходиться кримінальна справа №1808, яка порушена 24 лютого 2012 року відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_8 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України, а також громадян України ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України; ОСОБА_12 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
17 квітня 2012 року слідчим відділом Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві порушено кримінальну справу № 06-14770 щодо
________
Справа № 4/2690/268/ 2012 Категорія ст. 165-3 КПК України
Доповідач Чернушенко А.В.
ОСОБА_12 та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
17 квітня 2012 року ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
17 квітня 2012 року ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
20 квітня 2012 року постановою Печерського районного суду міста Києва строк затримання обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до десяти діб.
20 квітня 2012 року прокуратурою міста Києва строк досудового слідства у кримінальній справі № 1808 продовжено до чотирьох місяців.
24 квітня 2012 року слідчим відділом Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_11 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
26 квітня 2012 року постановою Печерського районного суду міста Києва відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
08 травня 2012 року кримінальну справу, яка порушена щодо ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2. ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, та кримінальну справу щодо ОСОБА_12 і ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2. ст. 307 КК України, об'єднано в одне провадження з кримінальною справою № 1808.
11 червня 2012 року прокуратурою міста Києва строк досудового слідства у кримінальній справі № 1808 продовжено до шести місяців, тобто до 24 серпня 2012року.
12 червня 2012 року Печерським районним судом міста Києва строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до чотирьох місяців.
06 серпня 2012 року старший слідчий СВ Управління СБ України у місті Києві Печатніков С.В. звернувся до Апеляційного суду міста Києва з поданням, погодженим із виконуючим обов'язки прокурора міста Києва ОСОБА_14, в якому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою до семи місяців, а саме до 17 листопада 2012 року, мотивуючи це тим, що по зазначеній кримінальній справі необхідно отримати висновки проведених експертиз, за результатами яких прийняти процесуальні рішення, виконати вимоги ст.ст. 218-220 КПК України, скласти обвинувальний висновок та в порядку ст. 225 КПК України направити справу прокурору. Крім того, як зазначив далі старший слідчий, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на інший запобіжний захід немає, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та, на думку старшого слідчого, є достатні дані вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилятися від слідства і суду та від виконання процесуальних рішень.
08 серпня 2012 року заступником Генерального прокурора України Блажівським Є.М. строк досудового слідства у кримінальній справі № 1808 продовжено до дев'яти місяців, тобто до 24 листопада 2012 року.
Розглянувши матеріали кримінальної справи та доводи, які викладені в поданні, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_5, доводи слідчого про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою до семи місяців, думку прокурора, який підтримав подання, думку захисника, який заперечував проти задоволення подання, вважаю, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 156 КПК України тримання особи під вартою під час досудового розслідування не повинно тривати більше двох місяців.
У випадках, коли у зазначений строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м'який немає, він може бути продовжений судом за поданням, погодженим із відповідним прокурором.
Відповідно до вимог ст. 165-3 КПК України подання слідчого про продовження строку тримання під вартою повинно містити причини, у зв'язку з якими необхідно продовжити строк тримання під вартою, обставини та факти, що належить дослідити.
Відповідно до роз'яснень, які викладені в пунктах 19, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 10 від 11 червня 2004 року та № 15 від 24 жовтня 2008 року) «Про практику застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», питання про продовження строків тримання під вартою в порядку, передбаченому ст. 165-3 КПК України, вирішується суддями відповідно до вимог ст. 156 КПК України.
При цьому звернуто увагу на обов'язковість дотримання, передбаченої ч. 3 ст. 165-3 КПК України процедури розгляду подання слідчого чи прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Розглядаючи таке подання, суддя з'ясовує обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (статті 148, 150, 155, 165-2 КПК України), а також умови, за яких продовження строку є можливим (ст. 156 КПК України).
При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статтей 148, 150 КПК України, статтей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.
Однак, по даній справі не існує таких реальних ознак наявності справжнього суспільного інтересу, про що також не зазначено і в поданні слідчого про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою до семи місяців.
Тому саме національні, передовсім судові органи мають забезпечувати, щоб строк тримання під вартою не перевищував розумних строків. Вони повинні, належно враховуючи принцип презумпції невинуватості, дослідити всі факти, що свідчать про наявність або відсутність згаданого суспільного інтересу, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та викласти їх у своїх рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту або продовження строку тримання під вартою.
Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою, але з часом існування лише цієї умови вже є недостатнім обґрунтуванням для продовження строку тримання особи під вартою, що не враховано органом досудового слідства по даній кримінальній справі.
У цьому контексті необхідно зазначити, що підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне подання про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, у поданні про продовження строку тримання під вартою до семи місяців обвинуваченого ОСОБА_5 орган досудового слідства не навів відповідного обґрунтування ризиків, посилаючись головним чином на первісні підстави взяття ОСОБА_5 під варту, та не розглядали можливість застосування будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість взяття під варту.
Звертаючись до апеляційного суду з поданням від 06 серпня 2012 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою до семи місяців, орган досудового слідства послався на ті ж самі підстави, які були викладені в попередньому поданні про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою до чотирьох місяців, що є неприпустимим, і в поданні старший слідчий взагалі не навів відповідного обґрунтування та аналізу ризиків, що є порушенням зазначених норм національного та міжнародного законодавства.
Для обґрунтування продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою до семи місяців слідчий в поданні зазначив, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не може бути змінений на більш м'який, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та, перебуваючи на волі, він може ухилятись від слідства і суду та від виконання процесуальних рішень.
Однак, як в поданні слідчого, так і в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про наміри ОСОБА_5 ухилятися від слідства і суду та від виконання процесуальних рішень, як про це безпідставно зазначено в поданні старшого слідчого.
Тяжкість злочину, на яку посилається старший слідчий, хоча і є необхідною умовою для законності тримання під вартою, але наявність лише цієї умови є недостатнім обґрунтуванням необхідності продовження строку тримання під вартою. А тому саме по собі посилання на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, не заслуговує на увагу.
Органом досудового слідства також безпідставно не враховані обставини, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_5, а саме: його молодий вік, позитивні характеристики як з місця постійного проживання, так і з місця роботи, наявність, зі слів обвинуваченого, сім'ї та, зокрема, малолітнього сина ОСОБА_16, відсутність судимості, наявність постійного місця проживання.
Таким чином, наведені дані свідчать про те, що подання старшого слідчого про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою до семи місяців не має належного обґрунтування доцільності продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.
З огляду на викладене, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5, а також те, що подання слідчого про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 до семи місяців не має достатнього обґрунтування того, що орган досудового слідства цілком виправдано з об'єктивною обумовленістю здійснює тривале розслідування справи та обґрунтування необхідності збереження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю, що у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 156, 165-3 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України в місті Києві Печатнікова С.В. про продовження строку тримання під вартою до семи місяців обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - відмовити.
Постанова суду оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва А.В. ОСОБА_3