АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду м. Києва, у складі:

Головуючого - Одинця В.М.,

суддів - Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.,

за участю прокурора - Мінакової А.О.

при секретарі - Малюзі З.М.

засудженого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, та потерпілої ОСОБА_2, на вирок Подільського районного суду м. Києва від 22 березня 2012 року.

ВСТАНОВИЛА

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мокрець, Броварського р-ну, Київської обл., не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, не судимий,

засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України до 8 років позбавлення волі;

Стягнуто на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 1 063 грн. 69 коп.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1. приблизно об 11 год. 40 хв., на грунті неприязнених стосунків, умисно почав завдавати удари руками та ногами в різні частини тіла потерпілій ОСОБА_3, під час яких потерпіла намагалася захищатися та наносила удари руками у відповідь ОСОБА_1 Під час цього у ОСОБА_1 виник намір на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя іншої людини, ОСОБА_1 взяв в руки відрізок електричного дроту, накинув його на шию потерпілої ОСОБА_3 ззаду та із силою здавив шию, позбавивши останню можливість дихання.

Після чого ОСОБА_1, впевнившись, що вчинив всі можливі дії, направлені на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_3, залишив останню в квартирі, а сам з місця вчинення злочину зник, однак в той же день був затриманий.

Прокурор, в своїй апеляції, просить вирок в частині призначення покарання ОСОБА_1 скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, та призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 10 років позбавлення волі.

Свої вимоги прокурор, аргументує тим, що судом при призначенні покарання засудженому належним чином не враховано тяжкість злочину за який його засуджено та дані про його особу, що свідчить про безпідставність призначення йому покарання майже в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, зазначаючи при цьому, що суд не звернув увагу на психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, а саме, що будучи допитаним в суді ОСОБА_1, хоча і визнав свою вину повністю, але це визнання, на думку апелянта, не було щирим, оскільки він детально, та з цинізмом, розповідав як вбивав іншу людину.

В своїй апеляції потерпіла, не погоджуючись в вироком, вважає, що він винесений з істотним порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, оскільки судом при новому розгляді справи не виконані вказівки суду апеляційної інстанції, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

В обґрунтуванням своїх апеляційних вимог, потерпіла вказує, що суд розглядаючи справу по суті в порядку ст. 299 КПК України, позбавив її можливості надати свої пояснення, а при постановленні вироку не врахував її думку.

Також, потерпіла не погоджується з вироком в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, оскільки судом належним чином не вмотивовано призначення покарання у мінімальному розмірі за санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, та вказує, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даними про особу судженого.

Крім того, як на безумовну підставу для скасування вироку, потерпіла посилається на порушення судом нарадчої кімнати, оскільки коли вона з'явилась на судовий розгляд 22 березня 2012 року, раніше ніж 12 год. 30 хв., та зазирнула до кабінету судді та запитала про судовий розгляд справи, суддя Павленко О.О. повідомила, що справа вже розглянута і вона може бути присутня при оголошенні вироку.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора що приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, думку потерпілої, яка просить призначити засудженому покарання у виді 10 років позбавлення, провівши судове слідство, вивчивши матеріали що характеризують засудженого, провівши судові дебати, надавши засудженому останнє слово, та обговоривши доводи апеляцій судова колегія вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, апеляція потерпілої частковому задоволенню, вирок, в частині призначеного покарання скасуванню з постановленням нового вироку з наступних підстав:

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, а також правильність кваліфікації його дій в апеляціях не оспорюються.

Що ж стосується доводів апеляцій про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого, то на думку судової колегії вони є обґрунтованими.

Як вбачається із вироку суду першої інстанції, при призначенні покарання суд не дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, внаслідок чого призначив ОСОБА_1 покарання, яке хоча і не виходить за межі встановлені санкціями ч. 1 ст. 115 КК України, але за своїм розміром є явно несправедливими внаслідок м»якості.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 у виді 8 років позбавлення волі суд першої інстанції послався на обставину що пом»якшує покарання - щире каяття. Інших підстав, що дають можливість суду призначити покарання за скоєння особливо тяжкого злочину в мінімальних межах суд не вказав.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, під час судового розгляду було порушено право потерпілої на участь в судовому засіданні, а саме, давати свої пояснення, висловлювати свою думку по справі та виступати в дебатах. Вона хоч і була повідомлена про час розгляду справи, але судове засідання було проведено без неї.

Відносно посилань потерпілої на порушення судом таємниці народної кімнати, то по даному факту було проведено службову перевірку, яка даний факт не підтвердила.

В даному судовому засіданні потерпіла пояснила, що вона є дочкою померлої ОСОБА_4 Цивільний позов вона не заявляла, просить призначити ОСОБА_1 міру покарання у виді 10 р. позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_1 підтвердив покази, які він давав під час судового засідання в суді першої інстанції, та пояснив, що вранці ІНФОРМАЦІЯ_2 р. він перебував в квартирі АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_4 Між ними виник конфлікт в ході якого вони стали наносити один одному удари, після чого потерпіла стала погрожувати виселити його з квартири. Це його дуже образило та він взявши в руки шматок електричного дроту, накинув його на шию потерпілій та здавив шию ззаду. Коли ОСОБА_4 втратила свідомість він поклав її на ліжко а сам пішов з квартири. Ввечері його затримали співробітники міліції.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію прокурора задовольнити, апеляцію потерпілої задовольнити частково, вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий вирок.

При постановлені нового вироку колегія суддів враховує, що відповідно до довідки із медичної частини Київського СІЗО ОСОБА_1 страждає на ряд тяжких захворювань.

Однак, у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що скоєний ОСОБА_1 злочин віднесено до категорії особливо тяжких, дані про особу засудженого. а тому вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ст. 115 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі.

Саме таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, судова колегія, -

Засудила:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Подільського районного суду м. Києва від 22 березня 2012 року відносно

ОСОБА_1, в частині призначеного покарання - скасувати.

Постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним за ст. 115 ч. 1 КК України та призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО.

В решті вирок районного суду залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом одного місяця, засудженим протягом одного місяця з дня вручення копії вироку.

СУДДІ:

__________________ ___________________ __________________