ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
05.10.06р. | Справа № А17/258-06 |
За позовом Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Новомосковськ Дніпропетровської області
до Сільськогосподарського кооперативу “Приют”, с. Приют Магдалинівського району Дніпропетровської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі, смт. Магдалинівка Дніпропетровської області
про звернення стягнення на активи в сумі 2999 грн. 52 коп.
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Ковбаса Т.А., головний державний податковий інспектор, довіреність № 454/10/10-009 від 17.01.06р.;
від відповідача: представник не з’явився;
від третьої особи: представник не з’явився.
Суть спору:
Новомосковська об’єднана державна податкова інспекція (у подальшому —позивач) звернулась до господарського суду з вимогою звернути стягнення на активи Сільськогосподарського кооперативу “Приют” (у подальшому —відповідач) у сумі 2999,52 грн. з метою погашення заборгованості відповідача по бюджетній позичці.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом у розмірі 2999,52 грн. внаслідок отримання бюджетної позички, що підтверджується договором № 5 від 09.02.1999р. між відділенням Держказначейства у Магдалинівському районі і КДСП ім. Чкалова. Також позивач посилається на ст. 22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005р. № 3235-ІV, відповідно до якої у 2006 році органи державної податкової служби України визнаються органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.
У заяві від 05.10.2006р. позивач уточнив свої позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 2999,52 грн. з метою погашення заборгованості по бюджетній позичці.
Відповідач правом на надання заперечень на позовну заяву не скористався, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвала суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності-юридичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
У судовому засіданні 05.10.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, подані позивачем, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідач був зареєстрований рішенням Магдалинівської районної державної адміністрації 05.05.2000р., що підтверджується Свідоцтвом про держану реєстрацією суб’єкта підприємницької діяльності-юридичної особи.
31.05.2000р. відповідач був взятий на облік у якості платника податків, що підтверджується Довідкою позивача № 212 від 09.08.2006р.
Довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України передбачено, що основними видами діяльності відповідача є вирощування зернових і олійних культур, буряків, м’ясне та молочне скотарство, оптова торгівля недержавних організацій.
Відповідно до п. 3.4 Статуту відповідача останній є правонаступником по боргах КСП ім. Чкалова.
Поданням № 1 від 07.08.2006р. Відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі на підставі пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (у подальшому —Закон №2181) надіслало позивачеві подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань (державна позичка) у розмірі 2999,52 грн.
Як зазначає позивач, вказана заборгованість виникла внаслідок укладення між Відділенням Державного казначейства України в Дніпропетровській області і КДСП ім. Чкалова Договору № 5 про надання і повернення фінансової допомоги на проведення комплексу весняно-польових робіт у 1999р. від 09.02.1999р.
У відповідності з Актом звірки між відповідачем і відділенням Держказначейства у Магдалинівському районі надана бюджетна позичка в сумі 3000,00 грн. станом на 01.01.2001р. залишилась непогашеною.
Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні.
Згідно зі ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У відповідності зі ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що заборгованість за бюджетною позичкою була встановлена актом звірки станом на 01.01.2001р., господарський суд приходить до висновку про пропуск позивачем річного строку для звернення до господарського суду за захистом порушених прав та інтересів.
Наведене є підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім того, необхідно зазначити, що посилання у позовній заяві і у Поданні №1 від 07.08.2006р. на Закон № 2181 є неправомірним, оскільки відповідно до преамбули Закону № 2181 цей Закон не регулює питання погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов'язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У порушення наведеної норми, позивачем не надано належних і допустимих доказів своєчасності звернення до господарського строку в межах термінів, встановлених КАС України.
Враховуючи вищевказане, господарський суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Водночас, суд не задовольняє вимоги позивача накласти арешт на активи відповідача у якості забезпечення позову, оскільки позивачем не доведено, що невжиття таких заходу забезпечення позву може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
У задоволенні адміністративного позову Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
30.10.2006р.