Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/1665/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Андріянов О.В.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
Іменем України
22.08.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Карпенка О.Л.
Черниш Т.В. при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Світловодського міськрайонного суду від 3 квітня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2011 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(далі-банк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що 15 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно якого банк зобов»язався надати позичальнику кредит у сумі 72 600 грн. зі сплатою 15,50 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном погашення кредиту 14 лютого 2014 року. Належне виконання зобов»язань відповідача за кредитним договором було забезпечено договором поруки, укладеним між банком і ОСОБА_5 У зв»язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору позивач і просив дострокового погашення заборгованості, яка станом на 19 липня 2011 року складає 81 596,19 грн., а саме: борг зі сплати суми кредиту - 49 430,19 грн.; проценти - 2 565,80 грн.; пеня - 19 600,20 грн., стягнувши їх солідарно з відповідачів.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 3 квітня 2012 року позов задоволений частково. Стягнуто з відповідачів на користь банку солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 64 596 грн.19 коп. та судові витрати в сумі 645 грн. 96 коп. в рівних частках.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про зміну судового рішення в частині основної суми боргу та відсотків з урахуванням сплачених сум, та зменшення розміру неустойки до розумного розміру, який не може перевищувати 1 960 грн. Зазначає, зокрема, що суд не взяв до уваги, що ним з дня подачі позову сплачено 17 000 грн., тобто на день ухвалення рішення сума основного боргу складає 32 430,19 грн. та відповідно зменшились відсотки. При цьому суд не взяв до уваги, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Несправдливою є умова п.10.1 договору щодо стягнення пені. До того ж він сплачує обов»язкові платежі, а також майже погасив заборгованість по черговим платежам. Однак суд не застосував ч.3 ст.551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов»язань та одностороння їх зміна недопустима.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. ст. 546-548, 553, 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 15 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно якого банк зобов»язався надати позичальнику кредит у сумі 72 600 грн. зі сплатою 15,50% річних за користування кредитом з кінцевим терміном погашення 14 лютого 2014 року (а.с.12-15).
Належне виконання зобов»язань позичальника перед бакнком було забезпечено договором поруки, укладеним 15 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_5 (а.с.20,21).
Також між банком та ОСОБА_3 зі згоди поручителя 16 липня 2009 року укладалася додаткова угода № 1 до вказаного кредитного договору щодо реструктуризації суми боргу (а.с.18,19).
Згідно п.п.3.13, 6.6 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником умов договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісії та інших платежів, що визначені цим договором.
Пунктом 10.1 кредитного договору сторони погодили, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісії, передбачених цим договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченного платежу за кожен день прострочки.
Матеріалами справи підтверджується, що банк свої зобов»язання виконав у повному обсязі, видавши кредитні кошти, однак у зв»язку з неналежним виконанням їх відповідачем станом на 19 липня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 17 277 грн. 80 коп., у тому числі: 4 712 грн. - прострочені платежі за кредитом, 12 565 грн. 80 коп. - заборгованість за нарахованими, але не сплаченими процентами., 19 600 грн. 20 коп. пені,: 2 417 грн.32 коп. - пеня за порушення строків повернення кредиту, 17 182 грн. 88 коп. - пеня за порушення строків сплати процентів.
Також матеріалами справи підтверджується, що у зв»язку з невиконанням позичальником належним чином обов»язків щодо своєчасного і повного погашення кредиту та плати за кредит, відповідачам направлялись повідомлення з вимогою дострокового повернення кредиту, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.23-25).
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.ст.525-527, 530, 553, 554, 1050 ЦК України дійшов огрунтованого висновку, що у зв»язку з порушенням позичальником своїх зобов»язань за договором кредиту, з урахуванням сплачених позивачем сум під час розгляду справи, підлягає достроковому поверненню заборгованість у розмірі: 36 153 грн.67 коп. боргу по сплаті суми кредиту; 8 842 грн.32 коп. процентів та 19 600 грн. 20 коп. пені, а всього 64 596 грн. 19 коп., яка підлягає стягненню солідарно з поручителем.
Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду у судовому засіданні і їм дана належна оцінка. Матеріалами справи підтверджується внесення позичальником на час розгляду справи 17 000 грн. на поточний рахунок банку та погашення цих коштів щодо суми кредиту та суми процентів відповідно до положень п.п.3.6, 6.2 кредитного договору (а.с.154-158,175-177).
При цьому, доводи скарги щодо недійсності частини умов кредитного договору також є необгрунтованими, оскільки такі вимоги при розгляді справи не заявлялися, а заявлені ним у іншій цивільній справі залишені судом без розгляду (а.с. 203-205, 219).
Не грунтується на законі і посилання у скарзі щодо зменшення розміру неустойки. Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, роз»яснень, даних у п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», та відсутністю зазначених у них обставин, судом обґрунтованого стягнуто розмір нарахованої пені.
Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Світловодського міськрайонного суду від 3 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча:
Судді: