ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12.10.06р. | Справа № А27/186 |
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", м. Дніпродзержинськ
до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську
про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
Суддя В.О.Татарчук
Секретар П.М.Сергієнко
Представники сторін:
від позивача – Казак Д.А. дов. від 03.07.06р. № 53
від відповідача –Перепелиця В.П. дов. від 10.02.06р. № 3248/10/10
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" звернувся з позовом до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004792301/0/46300 від 07.11.2005р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- відповідачем неправомірно застосовані до товариства штрафні санкції в сумі 1700грн за порушення п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (далі Декрет);
- спірні санкції не входять до системи оподаткування і не являються штрафною санкцією по податковому зобов’язанню як це визначено в спірному рішенні;
- в законодавстві відсутній порядок заповнення декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами;
- штрафні санкції, розраховані згідно п.п.2.4 п.2 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 04.10.1999р. №542, але зазначені у цьому пункті санкції застосовуються за порушення п.2 ст.16 Декрету, а не за порушення п. 1 ст.9 Декрету;
- відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції в період дії мораторію по справі про банкрутство.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що:
- при перевірці встановлене порушення товариством п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" у зв’язку з поданням недостовірних даних про дебіторську заборгованість, яка виникла при виконанні зовнішньоекономічних контрактів;
- відповідальність за порушення порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, передбачена Положенням про валютний контроль, затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 08.02.2000р. №49 та Порядком застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженим Наказом ДПА України від 04.10.1999р. №542;
- зазначеними нормативними актами передбачена відповідальність резидентів за порушення вимог пункту 2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", а порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації чи перекручення даних відображених в деклараціях;
- мораторій на задоволення вимог кредиторів, передбачений ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не розповсюджується на штрафні санкції за порушення порядку декларування валютних цінностей.
В судовому засіданні 12.10.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
встановив:
07.11.2005р. ДПІ у м. Дніпродзержинську було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004792301/0/46300, яким ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення достовірності декларування валютних цінностей у розмірі 1700грн.
Підставою для прийняття спірного рішення був акт №237/23-108/05393043 від 24.10.2005р. „Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" за період з 01.04.2004р. по 01.07.2005р.”.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", на підставі пп.2.4 п.2 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.1999р. №542 та пп.2.8 п.2 Постанови Правління НБУ "Про затвердження положення про валютний контроль" до підприємства застосовано штраф за кожний звітний період у якому встановлено порушення станом на 01.07.2004р.-01.07.2005р. (додаток №60).
В додатку до акту перевірки №60 вказано на порушення порядку декларування валютних цінностей по контрактам позивача з фірмами "L&Н Corporations" (Маршалові острови), "S.Е.V. Тгаding" (Нікосія), "Дерінг Інтернатіонал" (Німеччина), "Falkon manufacturing corporation" (Багамські острови).
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що позивачем не були вказані валютні цінності в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2004р., 01.10.2004р., 01.01.2005р., 01.04.2005р., 01.07.2005р. по контрактам з фірмами "L&Н Corporations" (Маршалові острови), "S.Е.V. Тгаding" (Нікосія), "Дерінг Інтернатіонал" (Німеччина), "Falkon manufacturing corporation" (Багамські острови).
Пунктом 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" встановлено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
Згідно з п.2 ст.16 Декрету до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):
- за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Відповідно до п.2.8 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою НБУ№49 від 08.02.2000р. несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої Національним Банком України звітності про валютні операції тягне за собою накладення
штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням викладеного, відповідачем цілком правомірно зроблено висновок про порушення товариством п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та застосований штраф згідно п.2 ст.16 цього Декрету і п.2.8 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою НБУ №49 від 08.02.2000р.
Стосовно посилань позивача на наявність мораторію на задоволення вимог кредиторів суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 3 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за
невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Наведене дозволяє погодитись з висновком відповідача про те, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується на штрафні санкції за порушення порядку декларування валютних цінностей. Вказаний вид штрафу не є штрафом за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Крім того, суд зазначає, що наявність мораторію в будь-якому випадку не є підставою для звільнення суб’єкта підприємницької діяльності від відповідальності за порушення чинного законодавства.
Посилання позивача на те, що спірні санкції не входять до системи оподаткування суд також визнає необґрунтованим, оскільки згідно з Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. У зв’язку з цим, нарахування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій згідно вимог вказаного Закону є цілком правомірним.
Викладені обставини свідчать про відповідність закону спірного рішення, що є підставою для відмови в позові.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд -
постановив:
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України.
Суддя В.О.Татарчук
Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –18.10.2006р.