Справа № 2-576/2008р./                                                          

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                                                     

              26 червня 2008 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі: головуючого - судді Андрюшиної Л.А. при секретарі Сухановій Я.С., за участю адвокатів: ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом

                                                                     ОСОБА_1, ОСОБА_2                                                                        

                                                       до   ОСОБА_3 , 3-я особа: АСМД «Гвардійська»

                                  

про    визнання особи такою, що втратила право користування  жилим приміщенням ,

     

                                                           та      за зустрічним позовом

                                                                    ОСОБА_3 

                                                           до      ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,

3-я особа: АСМД «Гвардійська»

                                                           про    вселення в квартиру ,- 

 

В С Т А Н О В И В :

 

       Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання його таким , що втратив право користування житловим приміщенням . Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вселення в квартиру.

 

       У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі , а зустрічні позовні вимоги не визнала та суду пояснила , що перебувала з відповідачем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, який розірваний 17.03.2000 року. До лютого 2000 року вони з відповідачем та її донькою ОСОБА_2 мешкали за адресою: АДРЕСА_1. Цю квартиру отримала у 1975 році мати відповідача, а вона вселилася до квартири в якості дружини ОСОБА_3 З лютого 2000 року відповідач у вказаній квартирі не проживає без поважних причин, спільне господарство з ними не веде, не приймає участі у витратах по ремонту квартири. На теперішній час відповідач ОСОБА_3 мешкає у своєї матері за адресою: АДРЕСА_2. Вона та її дочка не чинять ніяких перешкод відповідачеві в користуванні жилим приміщенням. У зв”язку з тим, що відповідач зберігає реєстрацію у спірній квартирі, оплата комунальних послуг нараховуються і на нього. Але для неї важко оплачувати комунальні послуги за особу, яка зареєстрована в квартирі, але фактично в ній не мешкає. Спочатку відповідач оплачував комунальні послуги, але потім припинив їх сплачувати. Після розірвання шлюбу між нею та відповідачем відбулася усна домовленість , що квартплату та оплату комунальних послуг вони будуть здійснювати пополам по двом розрахунковим книжкам. В спірній квартирі відповідач займає одну кімнату , хоча має право займати лише її 1/3 частину. Він зайняв цю кімнати, коли вона була на роботі, поставив замок на двері цієї кімнати. В кімнаті знаходяться старі меблі. Вхідні двері в квартиру вона замінила 18.10.2007 року і ключ від нових дверей  вона відповідачеві ОСОБА_3 не давала, оскільки останній часто вживає алкогольні напої і приходить у нетверезому стані , в зв”язку з чим вона його до квартири не пускає . Відповідач ОСОБА_3 приходив зі своєю матір”ю, але ключ від нових дверей вона  йому не дала, оскільки він може прийти до квартири у нетверезому стані та може винести речі з квартири. Вважає, що до жовтня 2007 року відповідач вільно приходив до квартири , користувався ключем , який у нього раніше був і користувався не тільки своєю кімнатою, але й всією квартирою і навіть балконом.     Вона пред”являла до відповідача претензії з приводу того , що в квартирі його тільки 1/3 частина, а не половина квартири. Їй невідомо, чи мається на теперішній час заборгованість по квартплаті та комунальним послугам, оскільки вона не робила перерахунок. Відповідач оплатив комунальні послуги після того, як вона звернулася з позовом до суду. Після розірвання шлюбу вона запропонувала відповідачеві провести обмін квартири, він також пропонував їй варіант обміну, але до згоди вони не дійшли. До звернення до суду на протязі трьох років вона не бачила відповідача в спірній квартирі, він до квартири не  приходив і останній раз він спав в квартирі десь наприкінці 2000року . Після подачі позову до суду відповідач декілька разів приходив до квартири зі своєю матір”ю, користувався телевізором. Просить суд задовольнити її вимоги і визнати відповідача ОСОБА_3 таким , що втратив право користування житловим приміщенням , оскільки він не проживає в спірній квартирі більш ніж 6 місяці без поважних причин і втратив до цього житла будь-який інтерес . Також просить відмовити відповідачеві у задоволені зустрічних позовних вимог про вселення, так як він вже втратив право користування жилим приміщенням .

 

Позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі , а зустрічні позовні вимоги не визнала та суду пояснила , що її мати ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, але у 2000 році шлюб між ними був розірваний. Після реєстрації шлюбу вони з матір»ю вселилися у спірну квартиру, де на той час мешкав відповідач та його мати . Наймачем вказаної квартири є відповідач. Після розірвання шлюбу, за домовленістю вона з матір”ю зайняли кімнату спальні, але відповідач виніс їх речі з цієї кімнати до зала і встановив замок на двері . Що знаходиться в цій кімнаті їй невідомо, оскільки вона не має доступу до неї. Після розірвання шлюбу відповідач в спірній квартирі проживав зі своєю співмешканкою, але не тривалий час. З 2000 року відповідач ОСОБА_3 не проживає в спірній квартирі. До листопада 2007 року відповідач іноді ночував у квартирі - один раз у 3 місяці, або один раз на рік, але проживанням це назвати не можна, оскільки  їжу він себе  не готував. На теперішній час відповідач проживає у своїй матері . Раніше в квартирі на кухні стояв стіл відповідача, але він став їм заважати і вони без дозволу відповідача відвезли його додому матері, але двері їм не відчинили. Особовий рахунок між ними нібито розділений, згідно домовленості відповідач повинен оплачувати 1/3 частини комунальних послуг, а вона з матір”ю - 2/3 частини відповідно, а за газ він повинен оплачувати половину його вартості. Відповідач не пропонував їм провести обмін квартири. Ніяких перешкод в користуванні квартирою вона та її мати відповідачеві ОСОБА_3 не чинили, але були сварки з приводу того, що інший чоловік, який приходив до її матері, користується квартирою. У жовтні-листопаді 2007 року вона з матір”ю замінили вхідні двері в квартиру, ключ від нових дверей відповідачеві не давали, так як вона його після цього не бачила, а сам відповідач ключ не просив, квартиру не відвідував. Від сусідів вона чула, що відповідач на теперішній час мешкає в квартирі своєї матері. Їй невідомо чи має відповідач у власності інше житло, крім спірної квартири. Просить задовольнити їх вимоги, а в задоволені зустрічних позовних вимог відповідачеві ОСОБА_3 відмовити , так як він втратив право користування жилим приміщенням .

 

       Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивачок не визнав, а свої зустрічні позовні вимоги підтримав і суду пояснив, що у 1976 році його мати ОСОБА_6 отримала квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, де він з нею проживав. У 1989 році він зареєстрував шлюб з позивачкою ОСОБА_1, після чого вона з дочкою вселилися до квартири  і  стали проживати з ним однією сім”єю у спірній квартирі, а його мати переїхала та переоформила на нього договір найму житлового приміщення. 17.03.2000 року шлюб між ним та позивачкою ОСОБА_1 був розірваний, після чого вони домовились, що він буде займати в квартирі кімнату спальні, а позивачки кімнату зали , кухнею вони будуть користуватися спільно. Він переніс свої речі в свою кімнату та поставив замок на двері , позивачка ОСОБА_1 з цим погодилася і не заперечувала проти цього. Крім т ого , між ними відбулася домовленість щодо користування кухонними предметами і позивачка ОСОБА_1 дала свою згоду на те, щоб він користувався не тільки своїм столом , а й тим . який вони придбали спільно. Також вони домовились про оплату комунальних послуг. Спочатку він оплачував ½ частину загальної суми комунальних послуг та сам погашав заборгованість. Між ними навіть були конфлікти з того приводу, що позивачка ОСОБА_1 не сплачує свою частину комунальних послуг та квартплати. Коли позивачка ОСОБА_2 досягла повноліття, вони домовились, що він буде оплачувати 1/3 частину комунальних послуг та квартплати, а позивачі 2/3. Через місяць після розірвання шлюбу позивачка ОСОБА_1 стала проживати в спірній квартирі зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 і після цього йому почали чинити перешкоди в користуванні квартирою і витісняти з квартири . З цього приводу він звертався до суду з позовом про виселення ОСОБА_7. Однак до початку розгляду справи позивачка попросила його забрати заяву та пообіцяла, що ОСОБА_7 не буде проживати в цій квартирі. Він відмовився від позову, але ОСОБА_7 залишився проживати в квартирі. Він також привів до квартири іншу жінку і став проживати разом з нею однією сум”єю, але так жити було неможливо , постійно виникали сварки з побутових питань і ця жінка пішла з квартир. Він намагався провести обмін квартири і знаходив декілька варіантів, але позивачці ОСОБА_1 запропоновані ним варіанти обміну не подобалися. До квітня 2006 позивачі не чинили йому перешкод у користуванні квартирою і він користувався нею залишався там на ніч , в квартирі знаходяться його речі. До цього часу позивачі пускали його до квартири , але в подальшому вони  встановили новий замок на вхідні двері і не дали йому дублікат ключа від цього замка. У зв”язку з цим він звернувся до КП «Жилцентр № 2» з письмовою заявою не вважати його таким, що вибув із спірної квартири , оскільки він не має можливості користуватися нею,  оскільки замінений замок  на вхідній двері. Після чого позивачки почали пускати його до квартири, але ключ від нового замка так і не давали, обіцяли, що і так будуть його пускати до квартири. Наприкінці 2007 року позивачі поміняли вхідні двері та припинили пускати його до квартири. Він неодноразово просив дати йому ключ від нових дверей, не чинити йому перешкоди  у користуванні нею, оскільки іншого житла він не має, однак його прохання залишились без реагування. Свою частину квартплати та комунальних послуг за домовленістю між ним та позивачами , він сплачує регулярно, тримає на контролі питання щодо оплати кварт плати та комунальних послуг. Крім спірної квартири, він іншого житла немає і вимушений тимчасово користуватися квартирою в якій проживає його мати , оскільки позивачі коли бажають , то пускають його до квартири, а коли не бажають , то не пускають і він не може користуватися нею весь час. Просить задовольнити його зустрічні позовні вимоги та вселити його у спірні квартиру, а позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

 

      Представник 3-ої особи - комунального підприємства АСМД “Гвардійська” у судове засідання не з”явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надана заява з проханням розглянути справу за відсутністю їх представника .

 

      Суд, заслухавши пояснення сторін , допитавши свідків і дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав .

 

З ордеру № 43 , виданого ОСОБА_6  26.08.1975 року виконкомом Кіровської районної ради м. Макіївки, вбачається, що її сім”ї у складі 2-х осіб , їй та її синові ОСОБА_3 було надано право на заняття 2-х кімнатної АДРЕСА_1/а.с.37/.

 

Згідно копії особового рахунку, виданого житловим органом, відповідач ОСОБА_3 є наймачем квартири АДРЕСА_1. Позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 значаться зареєстрованими у вказаній квартирі , як колишні члени його сім”ї, що також підтверджується довідкою АСМД «Гвардійська» від 24.03.2008 року /а.с.38,60/

 

З свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 вбачається, що шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був розірваний 17 березня 2000 року./а.с.9/

 

Згідно ч.3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

 

       З акту, складеного житловим органом АСМД “Гвардійська” від 03 січня 2008 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_3  у спірній квартирі, розташованій за вище вказаною адресою не проживає з лютого 2000 року, а постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.5/.

З попередження АСМД «Гвардійська» від 29.10.2007 року вбачається, що відповідач ОСОБА_3 був попереджений про те, що він повинен з”явитися до житлового органу для зняття з реєстрації у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, так як він в квартирі не проживає./а.с.7/

 

Згідно заяви ОСОБА_3 від 10.04.2006 року , останній звертався до житлового органу КП «Жилцентр № 2» м. Макіївки з проханням не вважати його таким , що вибув зі спірної АДРЕСА_1 , оскільки він в квартирі не проживає з поважної причини, так як його колишня дружина вселила до квартири  іншого чоловіка без його згоди, змінила замок на вхідній двері, вчиняє сварки  та провокує бійку. На заяві мається резолюція начальника житлового органу не виписувати відповідача і тримати це питання на контролі/а.с.41/

 

 З  товарного чеку вбачається, що позивачка ОСОБА_1 18.10.2007 року провела оплату за придбання металевих вхідних дверів/а.с.59/.

 

Відповідно до акту від 20.10.200року, складеному житловим органом, при перевірці паспортного режиму за адресою АДРЕСА_1 встановлено , що в зазначеній квартирі   проживають та значаться зареєстрованими ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також зі слів сус ідів в квартирі проживає співмешканка ОСОБА_3 по імені ІНФОРМАЦІЯ_1. До ОСОБА_1 іноді приходить її знайомий, але ночувати у вказаній квартирі він не залишається./а.с.61/

 

Згідно позовної заяви від 22.09.2000 року ОСОБА_3 звертався до Центрально-Міського районного суду м. Макіївки з позовом до ОСОБА_7 про виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що останній є співмешканцем його колишньої дружини ОСОБА_1 та мешкає у спірній квартирі з липня 2000 року, що перешкоджає йому в користування квартирою./а.с.74-75/

 

Як встановлено в судовому засіданні і не заперечувалося сторонами по справі , після розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відбулася усна домовленість про те , що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і відповідач ОСОБА_3 будуть оплачувати квартплату та комунальні послуги у розмірі по ½ частині, а після досягнення ОСОБА_2 повноліття ОСОБА_3 став оплачувати 1/3 частину вказаних платежів.

 

З квитанцій, наданих відповідачем ОСОБА_3, вбачається, що останній починаючи з 2000 року в частковому обсязі, відповідно досягнутої домовленості, вносив платежі по квартплаті та за надані комунальні послуги КП «Макіївтепломережа», ВАТ «Макіївкагаз», КП «Макіївський міський водоканал». Платежі ОСОБА_3 вносили  регулярно в період  2000,2001,2002,2003,2004,2005,2006,2007роки і вносяться до теперішнього часу/а.с.76-166/

З квитанцій, наданих позивачкою ОСОБА_1, вбачається, що останньою в частковому обсязі проводяться платежі по квартплаті та  за надані послуги КП «Макіївтепломережа», ВАТ «Макіївкагаз», КП «Макіївський міський водоканал», ВАТ «Донецькобленерго». Оплати проведені  за період з грудня 2006 року по лютий 2008 року включно. Також із заробітної плати позивачки ОСОБА_1 провадяться утримання по оплаті послуг з газопостачання/а.с.167-177,179-185/

 

       Відповідно до розрахунку , наданого КП “Жилцентр № 2” м. Макіївки , станом на 01.03.2008 року мається переплата у розмірі 92,40грн. з квартплати по спірній квартирі/а.с.178/.  

 

      Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_8 суду показала, що вона у 2001 році вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_3 і мешкала разом з ним на протязі двох років в його квартирі . Крім них в квартирі проживали ще й позивачі , які займали кімнату залу, а вона з ОСОБА_3 займали кімнату спальні. З боку позивачок часто були докори, щоб вона з відповідачем не займали кімнати, не ходили по квартирі, відносини між ними були досить складними і вони намагалися знаходитись тільки у своїй кімнаті, поки позивачки були вдома. Відповідач ОСОБА_3 запропоновував позивачці ОСОБА_1 3 варіанти обміну квартири, але їй вони не подобались та вона відмовилась від обміну. Через два роки проживання в спірній квартирі , на початку 2002 року вона пішла з неї, оскільки проживання в ній було неможливим, а ОСОБА_3 залишився проживати в цій квартирі, але їй відомо, що йому  там не дозволяють вільно себе почувати , оскільки з його слів їй відомо, що бували такі випадки, коли його взагалі до квартири не пускали, а попасти він туди не може, так як змінили замок і ключ йому не дали. Квартплату та  комунальні послуги ОСОБА_3 завжди оплачував і на теперішній час він також проводить ці оплати. Зі слів відповідача їй відомо, що ОСОБА_1 поміняла замок на вхідній двері і він декілька разів не міг потрапити до квартири, позивачки не давали йому вільно користуватися квартирою, не пускають його до квартири і ключ від нової двері не дають.

 

        Свідок ОСОБА_9  суду пояснила, що сім”ю ОСОБА_3 вона знає давно. Спочатку вони проживали разом у спірній квартирі. Потім у них виник розлад в сім”ї і позивачка ОСОБА_1 в цій квартирі стала постійно мешкати з іншим чоловіком та зі своєю донькою ОСОБА_2. ОСОБА_3 не став проживати у спірній квартирі тільки після того як замінили замок на вхідній двері , але він постійно приходить до квартири і вона його бачить, оскільки часто знаходиться на вулиці з онуком. Постійно ОСОБА_3 не має можливості мешкати  у цій квартирі на протязі останніх двох років, так як у нього немає ключа від нового замка, а позивачки коли він приходить двері йому не відчиняють. Це їй відомо, оскільки вона декілька разів бачила його біля під”їзду  будинку. За весь час проживання вона ніколи не бачила відповідача у нетверезому стані, її чоловік працює разом з ним на шахті на одній дільниці і на роботі всі знають його з позитивної сторони . Вона вважає, що ОСОБА_3 не має іншого житла , оскільки постійно ходить до спірної квартири.

 

         Свідок ОСОБА_10  в судовому засіданні пояснила , що підтримує норм альні відносини як з позивачами, так і з відповідачем. Їй відомо, що на протязі 8 років ОСОБА_1 проживає в спірній кварти з іншим чоловіком, а ОСОБА_3 до квартири не пускає, змінила вхідні двері . ОСОБА_3 декілька разів ночував у неї, говорив , що до квартири його не пускають, а ключів він не має. ОСОБА_3 просив , щоб його дали дублікат ключів, але йому відмовили. Дуже рідко позивачі пускають ОСОБА_3 до квартири, але не завжди. Вона ніколи не бачили відповідача в стані алкогольного сп”яніння . З 2006 року ОСОБА_3 не має можливості проживати в квартирі , оскільки в квітні 2006 року був замінений замок , а пізніше замінені двері. В період 2006-2007 років ОСОБА_3 приходив до квартири, але його не пускали і стали пускати тільки   після того , як стала розглядатися справа у суді . Зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що в спірній квартирі знаходять ься речі ОСОБА_3.

 

        Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показала, що мешкає по сусідству з сім”єю ІНФОРМАЦІЯ_2 і її квартира знаходиться під їх квартирою поверхом нижче. Після того , як розпалася сім”я ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачка ОСОБА_1 стала проживати з іншим чоловіком. До 2006-2007р. ОСОБА_3 постійно проживав у спірній квартирі. Потім позивачі змінили замки  на двері і після чого відповідача ОСОБА_3 коли хотіли  пускали до квартири, коли не хотіли не пускали. Речі ОСОБА_3 знаходяться в спірній квартирі і він їх ніколи не вивозив. Вона не бачила ОСОБА_3 в стані алкогольного сп”яніння і була присутня при тому, як ОСОБА_3 не пускали до квартири, він стукав у двері, а йому не відкрили і всі сусіди знають, що він не може проживати в квартирі, так як його туди не пускають . На теперішній час ОСОБА_3 іноді стали пускати до квартири і коли його пускають , він в ній ночує .

 

       Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що працює разом з відповідачем ОСОБА_3 і знає його на протязі майже 30років. Йому відомо, що між ОСОБА_3 та його колишньою дружиною виник конфлікт з приводу квартирного питання . Відповідач ОСОБА_3 може користуватися квартирою лише тоді, коли його пускають в квартиру, оскільки ключів від вхідної двері у нього немає, так як спочатку замінила замок , а потім замінили двері. До того як у 2006 році замінила замок , а потім і двері ОСОБА_3 проживав у спірній квартирі. Спиртними напоями ОСОБА_3 не зловживає, за місцем роботи характеризується лише позитивно. Речі ОСОБА_3 знаходяться в квартирі у його кімнаті. Зараз в квартирі проживає співмешканець  позивачки ОСОБА_1.

 

      Свідок ОСОБА_14 суду показала , що є сусідкою позивачів і їй відомо, що відповідач ОСОБА_3 проживав в спірній квартирі до 2001-2002року, точніше вона вказати не може, а потом пішов з квартири і проживає у своїй матері і тільки іноді приходить до квартири . Бували випадки , коли ОСОБА_3 приходив до квартири у нетверезому стані . Його кімната в квартирі закрита, а тому їй невідомо, чи є в ній речі відповідача. Разом з тим, їй відомо, що за квартплату здійснюють платежі і позивачка і відповідач. До ОСОБА_1 в квартиру іноді приходить  чоловік, але постійно він там не проживає і які між ними стосунки їй невідомо. Позивачка ОСОБА_1 замінила вхідні двері в квартиру , але ключі відповідачеві вона не віддала, так як там у неї зберігаються цінні речі. Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_3 зайняв спальню , поставив на кімнату замок, іншою частиною квартири користується позивачка ОСОБА_1 з дочкою.

 

      Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила , що позивачка ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_3 раніше проживали однією сім”єю. Зараз ОСОБА_1 проживає в спірній квартирі разом з дочкою і іноді до неї приходить чоловік , допомагає їй. Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_3 пішов з квартири і в ній не проживав і не проживає , вона у цьому впевнена, оскільки вона його не бачить, він до квартири не приходить. Їй невідомо як проводиться оплата за квартиру і чи є у відповідача ОСОБА_3 ключ від вхідної двері і чи впускає його до квартири позивачка ОСОБА_1, так як вона його не бачила.

 

        Таким чином , в судовому засіданні встановлений і підтверджений як поясненнями сторін, так і свідків той факт , що відповідач ОСОБА_3 постійно не проживає у спірній квартирі з 2006 року і причиною його відсутності з”явилася та обставина, що сім”я між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 розпалася і між ними почали виникали сварки. Позивачка ОСОБА_1 вселила до спірної квартири іншого чоловіка , з яким фактично стала проживати однією сім”єю. В подальшому позивачами у 2006 році був замінений замок на вхідній двері, а листопаді 2007 році  були замінені вхідні двері, ключі від якої відповідачеві вони не передали , мотивуючи це своїм небажанням присутності відповідача в квартирі у їх відсутності. Після розірвання шлюбу між сторонами відбулася домовленість щодо користуванням приміщеннями квартири , відповідно до якої позивачі зайняли  кімнату зали , а відповідач зайняв кімнату спальні, де і до теперішнього часу зберігаються його речі . Кухня залишилася в загальному користуванні і там також знаходився стіл відповідача до тих пір, доки позивачки його вивезли без дозволу ОСОБА_3. З 2000 року до теперішнього часу відповідачем ОСОБА_3 постійно здійснюється частково оплата комунальних послуг та квартплати за домовленістю , яка досягнута між ним та позивачами після розірвання шлюбу, але проживати постійно в спірній квартирі відповідач не має можливості, оскільки позивачі чинять йому перешкоди у користуванні житлом.  Допитані в судовому засіданні свідки                    ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили суду той факт, що відповідач не проживає у спірній квартирі тільки з того періоду часу , коли позивачі змінили замок та двері, дублікат ключів йому не передали , іноді вони пускають його до квартири , а коли не мають такого бажання, то не пускають його до квартири, тобто чинять йому перешкоди в користуванні жилим приміщенням, у зв”язку з чим він вимушений тимчасово прожити у своєї матері. Суд вважає за необхідне взяти до уваги пояснення вказаних свідків , так як вони є сусідами сім”ї ОСОБА_3, неприязних стосунків до сторін не мають і судом не встановлено їх зацікавленості в наслідках розгляду справи. Що стосуються пояснень свідка ОСОБА_14 та ОСОБА_15, суд не може взяти їх до уваги , оскільки свідок ОСОБА_15 взагалі не дала чітких пояснень , оскільки їй невідомо хто оплачує квартплату та комунальні послуги, чи є у відповідача ОСОБА_3 ключ від квартири , з якої причини він не проживає в квартирі. Пояснення свідка ОСОБА_14 спростовуються пояснення інших свідків та наданими письмовими доказами , а тому суд не може взяти їх до уваги.

 

         В своїй позовній заяві позивачі посилаються на норми ст. 107 ЖК України , якою передбачено , що у разі вибуття наймача на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття . Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім”я , то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім”ї , який вибув втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

 

         Разом з тим , в судовому засіданні встановлено , що на інше постійне місце проживання добровільно відповідач ОСОБА_3 не вибував , а лише вимушений тимчасово проживати за іншим місцем проживання - в квартирі матері в зв”язку з тим , що не може постійно проживати в квартирі, в якій він є наймачем з поважної причини. Відповідач ОСОБА_3 іншої житлової площі немає і продовжує відноситися до житлового приміщення у спірній квартирі , як до свого постійного міста проживання. Інтересу до спірної квартири відповідач ніколи не втрачав , оскільки з 2000 року і по теперішній час постійно сплачує квартплату та комунальні послуги , що підтверджено в судовому засіданні наданими ним письмовими доказами і судом розцінюється як його бажання зберегти за собою право на житло та повернутися до квартири для постійного проживання.

 

         Крім того , в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина , що позивачі замінили  вхідні двері , ключі від якої відповідачеві не передали. Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала цього факту , але спочатку стверджувала , що не бажає , щоб відповідач ОСОБА_3

приходив до квартири у її відсутності, оскільки він зловживає алкогольними напоями і може взяти з квартирі її речі , але в подальшому стала стверджувати , що відповідач ОСОБА_3 ніколи не звертався до неї з проханням передати йому новий ключ. Відповідач ОСОБА_3 навпаки стверджував, що позивачі не передають йому ключі і таким чином чинять йому перешкоди в користуванні квартирою. Допитані в судовому засіданні свідки , які є сусідами сторін, підтвердили , що неодноразово бачили , як відповідач ОСОБА_3 сидів на лавці біля під”їзду, оскільки не мав можливості потрапити до квартири , так як позивачі не відчиняли йому двері. Разом з тим, позивачами в судовому засіданні не надано суду будь-яких переконливих доказів того, що відповідач вибув на постійне проживання в інше жиле приміщення і вони ніколи не чинили йому перешкоди  в користуванні спірним житлом .

 

Аналізуючи надані по справі докази , у їх сукупності , суд прийшов до висновку , що дійсною причиною не проживання відповідача в спірній квартирі з”явилася та обставина , що він не мав можливості вільно користуватися спірною квартирою, хоча в ній знаходяться його речі , але він продовжував ставитися до цього житла, як до постійного місця свого проживання, оплачував кварт плату та комунальні послуги, відповідно до досягнутої домовленості , неодноразово звертався до позивачів з проханням дати йому ключ від нового замка .  

    

Таким чином , суд приходить до переконання , що у задоволенні позову позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід відмовити. Разом з тим , на підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність  задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 і вселити його у спірну квартиру, оскільки в судовому засіданні достовірно  встановлено, що він не проживає в спірній квартирі з поважних причин і в інше жиле приміщення не вибував.

 

           Керуючись ст.ст.  9, 64, 107, 191 ЖК України, ст. ст. 10,11,60,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд -

                                                                             

В И Р І Ш И В :

                       

       Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнанняОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за необґрунтованістю.

 

       Зустрічні позовні вимогиОСОБА_3 задовольнити.

ВселитиОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1.

 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України .

 

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в 1-му екземплярі .

 

 

                     Суддя                                                   Андрюшина Л.А.