Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/6046/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Андріасян Е.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Алчевського міського центру зайнятості Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 1899,39 грн.,

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевського міського центру зайнятості Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 1899,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ОСОБА_1 зареєструвалася у Алчевському міському центрі зайнятості 20 січня 2011 року та відповідачу було надано статус безробітного 27 січня 2011 року.

Наказом від 27 січня 2011 року № НТ 110127 відповідачу на підставі ч.2, ч.4 ст.22, ч.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітнім підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 було призначено допомогу по безробіттю.

Державною податковою адміністрацією та державним центром зайнятості України було проведено обмін інформацією про отримання безробітними доходів від здійснення певної діяльності.

Згідно з відповіддю Державної податкової адміністрації від 22 лютого 2012 року під час перебування на обліку по безробіттю в Алчевському міському центрі зайнятості відповідач отримав дохід відповідно до умов цивільно-правового договору, що є порушенням, зокрема, ч.2, ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до абз.2 п.1 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та наказу №60/62, спеціалістом Алчевського міського центру зайнятості Луганської області була проведена перевірка інформації, яка надійшла з Державної податкової адміністрації, щодо отримання доходу відповідачем. Перевіркою встановлено, що відповідач під час перебування на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості та одержання матеріального забезпечення з 27 січня 2011 року по 07 вересня 2011 року виконувала роботу на підставі цивільно-правового договору від 19 травня 2011 року №250 про розповсюдження державних лотерей, за виконану роботу відповідач отримала дохід на загальну суму 1920,92 грн., що підтверджується довідкою про доходи від 04 квітня 2012 року № 15.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку а Алчевському міському центрі зайнятості Луганської області виконувала роботу в товаристві з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» у період з 19 травня 2011 року по 07 вересня 2011 року і отримала дохід та не повідомила про це позивача, чим порушила вимоги закону, Алчевським міським центром зайнятості було видано наказ від 19 травня 2012 року № 45 про повернення відповідачем отриманих коштів у розмірі 1899,39 грн.

10 травня 2012 року Алчевським міським центром зайнятості Луганської області відповідачу було направлено лист щодо добровільного відшкодування суми заборгованості у розмірі 1899,39 грн., відповідач лист отримав, але суму заборгованості не сплатив.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму матеріального забезпечення у розмірі 1899,39 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 28).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, на адресу Луганського окружного адміністративного суду 17 серпня 2012 року повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 30-31).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).

Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА (пункт 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266).

Частиною 1 статті 33 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), був зареєстрований в Алчевському міському центрі зайнятості Луганської області з 27 січня 2011 року як такий, що шукає роботу. У статусі безробітного останній перебував на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості Луганської області з 27 січня 2011 року по 07 вересня 2011 року, знятий з обліку 08 вересня 2011 року. У період з 19 травня 2011 року по 07 вересня 2011 року відповідачеві було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 1899,39 грн., про що свідчить довідка від 10 травня 2012 року та службова записка від 29 лютого 2012 року (а.с. 11, 12).

Повідомленням від 10 травня 2012 року № 02/2-1099 Алчевський міський центр зайнятості Луганської області повідомив відповідача - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що на під час перебування на обліку у Алчевському міському центрі зайнятості Луганської області як безробітного та одержання матеріального забезпечення (з 27 січня 2011 року по 07 вересня 2011 року ), відповідач надавав послуги товариству з обмеженою відповідальністю «М.С.Л» Луганське представництво на підставі цивільно-правового договору про розповсюдження державних лотерей від 19 травня 2011 року №250, з 19 травня 2011 року по 01 листопада 2011 року, яке було надано підприємством позивачу та отримав прибуток, що є порушенням п.п.1 п.5.5 р.5 та п.6.14 р.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307. (а.с.21). Тобто відповідач незаконно одержав допомогу по безробіттю за період з 19 травня 2011 року по 07 вересня 2011 року. Крім того, позивач зазначив, що кошти підлягають поверненню, повинні бути перераховані протягом п'ятнадцяти календарних днів, від дня отримання копії наказу (а.с. 25).

Частиною 3 статті 1 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення», серед іншого, встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно договору про розповсюдження державних лотерей від 19 травня 2011 року № 250 відповідач працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «М.С.Л» з 19 травня 2011 року 01 листопада 2011 року, тобто, в період перебування на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості Луганської області, ОСОБА_1 була зайнятою особою і отримувала доходи та не мала права на отримання статусу безробітної та на виплату відповідної допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) не повідомив позивача, що він, відповідно до договору 19 травня 2011 року № 250 працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» та був зайнятою особою, внаслідок чого він в період з 19 травня 2011 року по 07 вересня 2011 року незаконно отримував допомогу по безробіттю у розмірі 1899,39 грн. Вказані обставини підтверджуються актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 07 травня 2012 року № 66, а також протоколом засідання комісії по розслідуванню страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним Алчевського міського центру зайнятості Луганської області від 08 травня 2012 року № 14-р та наказом Алчевського міського центру зайнятості Луганської області від 10 травня 2012 року № 45, довідкою про доходи (а.с. 15, 16, 23, 24).

Згідно положень статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248 (надалі - Порядок № 60/62).

Порядок № 60/62 є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності із пунктом 5 Порядку № 60/62 перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа згідно пункту 6 Порядку № 60/62 знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти (пункт 7 Порядку № 60/62).

Пунктом 8 Порядку № 60/62 регламентовано, що у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів у відповідності із пунктом 9 Порядку № 60/62 може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідач наказ Алчевського міського центру зайнятості Луганської області від 10 травня 2012 року № 45. не оскаржував, незаконно виплачені у період з 19 травня 2011 року по 07 вересня 2011 року кошти у розмірі 1899,39,81 грн. не повернув.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 20 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 серпня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Алчевського міського центру зайнятості Луганської області незаконно отримане матеріальне забезпечення у розмірі 1899,39 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять гривень тридцять дев'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 серпня 2012 року.

СуддяР.С. Твердохліб