ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
18.10.06р. |
|
Справа № А17/167 |
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Марганець Дніпропетровської області
до - Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Марганець Дніпропетровської області
- Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про скасування рішення НОМЕР_1 від 21.02.2006р.
Суддя -Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання -Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: представник не з'явився;
від відповідача-1: Нанічкіна Н.М., довір. № 4727/7/10-022 від 05.06.2006р., старший державний податковий інспектор;
від відповідача-2: Прошакові М.В., довір. № 19339/10/10-029 від 11.08.2006р., головний державний податковий інспектор.
Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (у подальшому -позивач) звернулась до господарського суду з позовом про скасування акту ненормативного характеру -рішення про застосування фінансових санкцій Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції (у подальшому -відповідач-1) НОМЕР_1 від 21.02.2006р., яким до позивача були застосовані фінансові санкції за порушення п. 2 ст. 7 Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15.09.1995р. № 329/95-ВР (у подальшому -Закон “Про акцизний збір”).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з обставинами, які не залежать від людського фактору, марки акцизного збору відклеїлись від пляшок з алкогольними напоями і находились поруч з ним на підлозі. Отже, на думку позивача, умисних порушень Закону “Про акцизний збір” не було, тому штрафні санкції були застосовані до нього неправомірно.
Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує, зазначає, що спірні пляшки з алкогольними напоями знаходились на вітрині магазину без акцизних марок, що підтверджується поясненнями продавця. Тобто, на думку відповідача-1, позивачем була здійснена спроба реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2006р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з необхідністю витребування від відповідача-1 копій направлень на перевірку.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2006р. за клопотанням відповідача-1 провадження у справі було поновлено, до участі у справі у якості відповідача було залучено Державну податкову адміністрацією у Дніпропетровської області (у подальшому -відповідач-2) у зв'язку з тим, що саме працівники відповідача-2 здійснювали перевірку.
У запереченнях на позовну заяву відповідач-2 проти позову заперечував, посилався на те, що продавцем ОСОБА_2 у поясненнях, було підтверджено, що на вітрині магазину знаходились три пляшки коньяку без акцизних марок, тобто штрафні санкції були застосовані до позивача правомірно.
У судовому засіданні 18.10.2006р. за клопотанням відповідача-2 було заслухано у якості свідка гІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
У судовому засіданні 18.10.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
В с т а н о в и в :
Працівниками відповідача-2 було проведено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої був складений Акт від 03.02.2006р. № НОМЕР_2.
Актом перевірки було встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 2 ст. 7 Закону “Про акцизний збір”, а саме зберігання алкогольних напоїв без наявності акцизних марок.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесене рішення про застосування фінансових санкцій від 21.02.2006р. НОМЕР_1, яким до позивача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Не погодившись з Рішенням, 09.03.2006р. позивач подав на адресу відповідача-1 скаргу, у якій просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
Листом від 20.03.2006р. відповідач-1 повідомив позивача про неналежність подання скарги, а саме про те, що скарга на спірне податкове повідомлення-рішення мала бути подана до державної податкової адміністрації вищого рівня, тобто до відповідача-2.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- перевірка була здійснена працівниками відповідача на підставі направлень на перевірку № НОМЕР_3 від 03.02.2006р. і № НОМЕР_4 від 03.02.2006р. відповідно до плану-графіку проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю відповідача-2 за лютий 2006р.;
- з пояснень продавця позивача ОСОБА_2 вбачається, що під час проведення перевірки марки акцизного збору, що знаходились на спірних пляшках, відклеїлись внаслідок механічного пошкодження;
- також з пояснень продавця позивача ОСОБА_2 вбачається, що на вітрині магазину, перевірка якого здійснювалась відповідачем-2, знаходилися 3 пляшки коньяку без акцизних мар, оскільки акцизні марки були погано приклеєні і загубились у відділі;
- зазначені факти не заперечується поясненнями позивача від 09.03.2006р.
Суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі на підставі наступного.
Преамбулою Закону України “Про акцизний збір” передбачено, що цей Закон визначає особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону “Про акцизний збір” наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Згідно зі ст. 8 Закону “Про акцизний збір” відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до преамбули Закону України “Про державне ругулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних нопоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (у подальшому -Закон “Про державне регулювання”) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання” у випадку зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
У відповідності з п. п. 20, 21 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою КМУ від 23.04.2003р. №567, марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованими; для прикріплення марок повинен використовуватися клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.
Таким чином, посилання позивача на те, що марки акцизного збору відклеїлись випадково і загубились у відділу, не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності на підставі Закону “Про акцизний збір” і Закону “Про державне регулювання”.
У відповідності з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У порушення наведеної норми, позивачем не надано належних і допустимих доказів неправомірності застосування до позивача штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Також неправомірним є посилання позивача на порушення позивачем-1 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 11.12.1996р. №29, оскільки відповідно до п. 16 вказаного Положення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій органу державної податкової служби, крім штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про оподаткування та за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, може бути оскаржене в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня протягом одного року з моменту (дня) його прийняття, але не пізніше одного місяця з дня надсилання (вручення) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій платнику податків, якщо інший порядок та строки оскарження не зазначено в законодавчому акті, яким передбачено штрафні (фінансові) санкції та їх застосування органами державної податкової служби.
Тобто, відповідач-1 правомірно повідомив позивача про необхідність подання скарги за належністю, визначеною чинним законодавством.
Таким чином, рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1 від 21.02.2006р. винесене відповідачем з дотриманням норм чинного законодавства і тому у позові має бути відмовлено у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
П о с т а н о в и в :
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
24.10.2006р.