ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

За позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 170 грн. 00 коп.

Суддя -Стрелець Т. Г.

                                                                 Секретар судового засідання -Грузін І. М.

Представники:

від позивача: Пелих Я.М., довіреність № 219/08-16 від 26.01.2006р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (у подальшому -позивач) звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (у подальшому -відповідач) суму фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності з пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (у подальшому -Закон №2181) до відповідача застосований штраф у розмірі 170,00 грн. у зв'язку з несвоєчасною подачею розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач правом на надання заперечень на позовну заяву не скористався, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими  до неї документами і ухвала суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

У судовому засіданні 28.09.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши докази, подані позивачем, господарський суд, -

В с т а н о в и в :

Відповідач був зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Амур-Нмжньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська 01.03.2001р. за ідентифікаційним номером НОМЕР_1.

Відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зареєстрований позивачем за реєстраційним номером НОМЕР_2.

Рішенням НОМЕР_3 від 07.10.2003р. про застосування штрафних санкцій за не подачу розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, до відповідача був застосований штраф у розмірі 170,00 грн. на підставі пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у зв'язку з тим, що відповідачем був несвоєчасно поданий звіт за 4 квартал 2002р.

Також факт порушення з боку відповідача був зафіксований Актом НОМЕР_3 від 07.10.2003р.

Відповідач не надав у матеріали справи доказів погашення заборгованості зі сплати штрафу.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю з наступних підстав.

У відповідності з преамбулою Закону №2181 цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, положення Закону № 2181 розповсюджуються на порядок нарахування і сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності з п. 13.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами і організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою правління ПФУ від 19.10.2001р. № 16-6 у редакції, що діяла на час застосування штрафу, (у подальшому -Інструкція), платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування щомісяця складають у двох примірниках розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми зобов'язань за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції. Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника. Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 13.15 Інструкції передбачено, що особи, винні в неподанні чи несвоєчасному поданні до органу Пенсійного фонду встановленої звітності, а також у поданні недостовірної звітності, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, позивач правомірно застосував до відповідача штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідачем не доведено сплату штрафу у розмірі 170,00 грн., а також не надано суду доказів оскарження Рішення про застосування штрафних санкцій, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі і стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 170,00 грн.

Згідно зі ст. 121 Конституції України до основних функцій прокуратури віднесено представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Статтею 60 КАС України передбачено, що прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, суд не задовольняє вимоги позивача вжити заходів щодо забезпечення позову, оскільки позивачем не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позву може утруднити чи зробити неможливим виконання постанови господарського суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Задовольнити позов Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави, в особі Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рахунок відсутній) на користь Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському м. Дніпропетровська (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Маріупольська, 3, код ЗКПО 21928462, р/р 25604303013175 в ДОУД Ощадбанку України м. Дніпропетровська, МФО 305482) суму 170,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                    Т. Г. Стрелець

16.10.2006р.