Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Мелінишин Г.П.

суддів: Бойчука І.В., Шалаути Г.І.

секретаря: Балагури М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду від 20 липня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення і зменшення розміру аліментів, визначених судом.

Рішенням Богородчанського районного суду від 20 липня 2012 року позов задоволено частково. Змінено розмір аліментів, які стягуються згідно рішення Богородчанського районного суду від 26 лютого 2001 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 450 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття. Вирішено розпочати стягнення аліментів у зміненому розмірі з 15 березня 2012 року. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 214,60 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, не відповідає дійсності висновок суду щодо її згоди на стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. Такий висновок спростовується її позовною заявою, де розмір аліментів зазначений 1200 грн. Крім того вказує, що визначений судом розмір аліментів є заниженим і не обґрунтованим будь-якими доказами. Також суд неправильно вважав, що факт злісного ухилення відповідача від сплати аліментів протягом останніх трьох років є недоведеним. При цьому не взяв до уваги, що сам відповідач у судовому засіданні не заперечував факту несплати аліментів на утримання сина протягом 2001-2011 рр. Тільки після її звернення в правоохоронні органи із заявою про притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України відповідач декілька місяців сплачував аліменти у розмірі 300 грн.

З цих підстав просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В засіданні апеляційного суду апелянт доводи скарги підтримала з наведених у ній мотивів.

ОСОБА_2 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що після ухвалення рішення про стягнення аліментів змінився матеріальний стан відповідача, що є підставою для зміни розміру аліментів, визначених за рішенням суду.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Судом правильно встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі і від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні.

Рішенням Богородчанського районного суду від 26 лютого 2001 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти в розмірі ? частки всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ? неоподатковуваного мінімуму доходу громадян щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З матеріалів справи вбачається, що з грудня 2005 року ОСОБА_2 звільнений з роботи за власним бажанням. Будь-які інші записи у трудовій книжці щодо його працевлаштування відсутні (а.с.54).

Встановлено, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід. Відповідач не заперечив того, що періодично виїжджає на сезонні роботи, де отримує кошти, достатні для часткового задоволення позовних вимог.

Крім того як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 переніс травму голови і змушений періодично стаціонарно проходити курси лікування в медичних закладах (а.с.53, 57-59).

При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції врахував те, що відповідач є працездатним, а отже спроможний щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 450 грн.

Посилання апелянта, що суд безпідставно зазначив у рішенні суму аліментів 600 грн., на яку вона погоджувалась, не заслуговує на увагу. Такі спростовуються даними технічного запису судового засідання, відповідно до яких ОСОБА_1 у судових дебатах просила стягнути з відповідача аліменти у вказаній сумі.

Надуманими є також і доводи апелянта щодо помилкового висновку про недоведеність факту злісного ухилення відповідача від сплати аліментів протягом останніх трьох років.

З матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2003 року ОСОБА_1 від аліментів, стягнення яких проводилось відповідно до рішення Богородчанського районного суду від 26 лютого 2001 року, відмовилась згідно поданої заяви (а.с.60). Тому відповідно стягнення аліментів у примусовому порядку було припинено.

У судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що після видачі в грудні 2011 року за заявою апелянта дублікату виконавчого листа по рішенню Богородчанського районного суду від 26 лютого 2001 року його звернуто до виконання і протягом 2012 року ОСОБА_2 щомісячно сплачує аліменти у розмірі 300-350 грн.(а.с.51).

З врахуванням наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що справа судом першої інстанції в цій частині розглянута повно і об'єктивно, а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Разом з тим суд помилково вирішив стягувати аліменти в новому розмірі починаючи з дня пред'явлення ОСОБА_1 позову. Враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, дані в п. 23 постанови Пленуму № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі задоволення позову аліменти у зміненому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Тому в цій частині рішення суду слід змінити.

Керуючись ст.ст. 307,309,313-314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Богородчанського районного суду від 20 липня 2012 року змінити. Стягувати аліменти з дня набрання чинності рішенням суду.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: І.В. Бойчук                  Г.І. Шалаута

____________________________________________________________________________________________________________________

Справа №0901/613/2012 Головуючий у 1 інстанції Шишко О.А.

Провадження № 22ц/0990/1702/2012 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

Категорія 48