КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2068/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бабіш А.А.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" липня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Старової Н.Е.

суддів: Чаку Є.В, Файдюк В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як «Дитині війни», -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2011 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області (надалі - відповідач або апелянт) щодо невиконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії - щомісячної соціальної допомоги як «Дитині війни».

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2011 року позовні вимоги задоволено -визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано нарахувати і виплатити підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.07 р. по 31.12.07р., з 22.05.08 р. з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, відповідач вказує на те, що підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, виплачується у розмірі, встановленому постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року з наступними змінами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 198 та ст. 201 КАС України слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду -змінити.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має статус «Дитина війни»і право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з чим погоджується колегія суддів.

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що відповідно до Законів України про державний бюджет на відповідні роки, щодо оспорюваного періоду, не було встановлено обмежень щодо виплати вказаної допомоги в розмірах, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. № 2195 з наступними змінами, та дія ст. 6 вказаного Закону не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року з наступними змінами щодо розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж Постанови Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.

Також судом першої інстанції вірно застосовано до спірних правовідносин, як критерій визначення розміру мінімальної пенсії, положення абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом із тим, перевіряючи обґрунтованість висновку суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог за період з 09.07.07 р. по 31.12.07р, з 22.05.08 р. колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів, враховуючи дату подачі даного адміністративного позову, приходить до висновку, що позовні вимоги за період до 01.09.10 р. включно підлягають залишенню без розгляду та вважає не вірним висновок суду першої інстанції щодо поновлення строку звернення до суду позивачу з 09.07. 07 р.

У відповідності до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції правильне по суті, але з помилковим застосуванням норм матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача нараховувати та здійснювати вказані виплати з 09.07.07 р. по 31.12.07р, з 22.05.08 р. прийнято з порушенням норм права, що призвело до неправильного вирішення справи в цьому питанні.

Доводи апеляційної скарги не забезпечені належними доказами, тому в її задоволенні у частині порушення норм матеріального права слід відмовити.

Керуючись статтями 41, 99, 183-2, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області -задовольнити частково.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2011 року -змінити, у частині перерахунку та виплаті ОСОБА_3 доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з зазначенням періоду з 02.09.2010 з урахуванням раніше здійснених виплат.

В іншій частині Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2011 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.