ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03.10.06р. | Справа № 27/174 |
За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Дніпропетровську
до Відкритого акціонерного товариства "Дніпронафтопродукт", м. Дніпропетровськ
Приватного підприємства "Ванд", м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним господарського зобов’язання від 07.05.2004р. №6/05/1
Суддя В.О.Татарчук
Секретар П.М.Сергієнко
представники:
від позивача –Уланова П.В. дов. від 30.01.06р. №2063/10/08-09-13
від відповідача 1 –Нікітіна І.Л. дов. від 03.01.06р. № 17
від відповідача 2 –не з’явився
прокурор в судовому засіданні участі не приймав
Суть спору:
Прокурор м. Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Дніпропетровську до відкритого акціонерного товариства "Дніпронафтопродукт" та приватного підприємства „Ванд” про:
- визнання недійсним господарського зобов’язання від 07.05.2004р. №6/05/1, укладеного між відповідачами, як такого, що суперечить інтересам держави, на підставі ст.207 ГК України;
- стягнення з ПП „Ванд” на користь ВАТ „Дніпронафтопродукт” грошові кошти у розмірі 20511,98грн., отримані за спірним господарським зобов’язанням;
- стягнення з ВАТ „Дніпронафтопродукт” в доход держави 20511,98грн. вартості товару, отриманого за спірним господарським зобов’язанням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- з боку відповідача-2 угода була укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства і повинна бути визнана недійсною на підставі ст.207 ГК України;
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2003р. по справі №8/301 визнано недійсними установчі документи ПП “Ванд” з моменту державної реєстрації у зв’язку з тим, що реєстрація підприємства була здійснена на підставну особу;
- підприємство за юридичною адресою не знаходиться, що підтверджується актом від 11.07.2005р.;
- ПП „Ванд” не зверталося до дозвільної системи за дозволом на виготовлення печатей та штампів;
- у зв’язку з викладеним є недійсними фінансово-господарські документи та документи податкового обліку (в тому числі і податкова накладна від 24.05.2004р. №54261 на загальну суму 20511,98грн., виписана на виконання умов спірного договору).
Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує з посиланням на те, що:
- спірний договір було укладено згідно з вимогами чинного законодавства і умови договору виконані сторонами в повному обсязі;
- на момент укладення договору з ПП „Ванд” у відповідача-1 не виникало сумнівів щодо цивільної правоздатності та дієздатності відповідача-2;
- є безпідставним посилання позивача на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2003р. по справі №8/301, так як вказаним рішенням визнані недійсними установчі документи ПП „Ванд” у зв’язку з реєстрацією підприємства на підставну особу, а факт ухилення від сплати податків зазначеним підприємством не встановлено;
- в матеріалах справи відсутні докази невиконання відповідачем-2 конституційного обов'язку сплачувати податки;
- позивачем надані докази подання ПП “Ванд” податкової звітності;
- податковою інспекцією не надано доказів того, що заявлена в податковій декларації від 21.06.2004р. сума податкового зобов'язання не була сплачена у визначені законодавством України терміни.
Відповідач-2 відзив на позов не надав та не забезпечив явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Згідно з довідкою головного управління статистики у Дніпропетровській області від 19.07.2005р. №05-03/151-3605 адресою відповідача-2 є: м. Дніпропетровськ, пров.Штабний, 3, кв.3. Саме за вказаною адресою направлялися ухвали суду від 09.08.2006р., 07.09.2006р.
Прокурор не приймав участі в судовому засіданні.
В судовому засіданні 03.10.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд -
встановив:
07.05.2004р. між ПП „Ванд” (продавець) і ВАТ „Дніпронафтопродукт” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №6/05/1. Відповідно до якого продавець зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар (рейку Р-50 та колодки гальмові чавунні) згідно виставленого рахунку. Загальна вартість договору становила 20511,98грн.
На виконання умов вказаного договору 24.05.2004р. згідно платіжного доручення №4687 ВАТ „Дніпронафтопродукт” здійснив передплату за товар на рахунок ПП „Ванд” у розмірі 20511,98грн.
24.05.2004р. відповідачем-2 виписано податкову накладну №54261.
26.05.2004р. ПП “Ванд” поставило на адресу ВАТ „Дніпронафтопродукт” товар згідно накладної №504/261 від 26.05.2004р. на загальну суму 20511,98грн.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.
Частиною 1 статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Предметом доказування по даній справі є наявність у відповідача-2 на час укладення спірного договору мети на приховування доходів від оподаткування. Матеріали справи дозволяють зробити беззаперечний висновок про те, що прокурором та позивачем не доведені обставини наявності в діях ПП „Ванд” мети завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, як умови застосування ст.207 ГК України.
Так, позивач просить визнати недійсним договір №6/05/1 від 07.05.2004р. як такий, що укладався з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
В підтвердження вказаних обставин позивач посилається виключно на факти встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2003р. по справі №8/301.
При цьому вказаним рішенням визнаються недійсними установчі документи ПП „Ванд” у зв’язку з реєстрацією підприємства на підставну особу.
Факту ухилення від сплати податків ПП „Ванд” вказаним рішенням суду не встановлено. У зв’язку з чим, викладені податковим органом доводи не можуть свідчити про наявність умислу у відповідачів на ухилення від сплати податків саме при укладенні договору купівлі-продажу №6/05/1.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо ухилення ПП „Ванд” від сплати податків при виконанні спірного договору купівлі-продажу. Встановлення вказаних обставин є обов’язковим для висновку про наявність в діях відповідача-2 відповідного умислу. Наведене зумовлено наступним.
Згідно з п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.49 Цивільного кодексу України (1540-06) судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.
Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів” від 08.10.2004 №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об’єктів оподаткування, а також шляхом заниження об’єктів оподаткування та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об’єктів оподаткування.
Податковим органом надано до суду копію податкової декларації по податку на додану вартість за травень 2004р. (податковий період в якому укладався та виконувався спірний договір) згідно якої, відповідач-2 вказав загальний обсяг продажу в розмірі 21668грн., ПДВ –4334грн. Загальний обсяг продажу та ПДВ за спірним договором не перевищують вказані показники.
Прокурором та позивачем не надано будь-яких доказів того, що заявлена в зазначеній декларації сума податкового зобов'язання не була сплачена ПП “Ванд”.
За умови відсутності доказів ухилення від сплати податків неможливо зробити висновок про наявність в діях відповідача-2 мети завідомо суперечної інтересам держави і суспільства при укладенні договору купівлі-продажу.
Не можуть свідчити про наявність у відповідачів умислу при укладенні договору купівлі-продажу такі обставини як відсутність за юридичною адресою відповідача-2, неотримання дозволів на виготовлення печаток та штампів.
Враховуючи безпідставність доводів прокурора та позивача суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що дана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Статтею 12 ГПК України чітко встановлено, що господарським судам підвідомчі спори, які виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Відповідний спір не може розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно з ч.1 ст.2 вказаного Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України за визначенням не передбачає захисту прав та інтересів органу владних повноважень, якими в даному випадку є ДПА у Дніпропетровській області.
Частина 2 статті 162 вказаного Кодексу не передбачає можливості прийняття судом постанови про визнання недійсною угоди, а в останньому абзаці цієї статті мова йде про можливість прийняття іншої постанови, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів саме людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Керуючись ст.207 ГК України, ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд -
в и р і ш и в :
В позові відмовити.
Суддя В.О.Татарчук
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –09.10.2006р.