Справа №2-2237/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2012 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого -судді Шевцової Т.В.

при секретарі -Мар'єнко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання окремих пунктів, кредитного договору частково недійсними та нікчемними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду та просив визнати нікчемним пункт 3 частини 1 кредитного договору №ML-301/066/2008 від 22.02.2008 року з 09.01.2009 року; визнати недійсним підпункт 4.1.1 пункту 4.1 частини №2 кредитного договору №ML-301/066/2008 від 22.02.2008 року; покласти на відповідача по справі судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 22.02.2008 року між сторонами укладено кредитний договір №ML-301/066/2008, п.3 ч.1 якого визначає проценту ставку в розмірі фіксованої процентної ставки + FIDR, який визначається банком самостійно в порушення ст.1056-1 ЦК України та ін. нормативних актів. Підпунктом 4.1.1 п.4.1 частини 2 договору, передбачено пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, що є несправедливим для нього, оскільки за 50 днів штрафні санкції зрівняються з сумою боргу.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено судом, 22.02.2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML-301/066/2008, відповідно умов якого розмір кредиту -50 000 доларів США, наданих на споживчі цілі, з кінцевою датою повернення 21.02.2023 року, за умови сплати плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотку 5,99% річних +FIDR, яка може змінюватись банком. /а.с.4-8/

Згідно п.4.1.1 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки.

Кредитний договір підписаний сторонами, тобто сторони ознайомились з їх умовами та погодились прийняти на себе зобов'язання. Вказаний договір є проявом волевиявлення сторін, оскільки протилежного суду не доведено.

Кредитний договір, відповідно до ст.1054 ЦК України, являє собою правочин, укладений між двома або більше особами, відповідно до умов якого банк або інша фінансова особа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 627, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України).

Посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» в обґрунтування позову є безпідставними, оскільки, відповідно до висновків, яких дійшов Верховний Суд України, викладених в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 рр.), застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Судом роз'яснювалось сторонам, представникам сторін положення ст.ст. 10, 57-60, 61 ЦПК України та наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Посилання на неправомірність та обмеження прав позивача оскаржуваними пунктами договору не знаходять свого підтвердження, оскільки позивач укладав правочин свідомо, бажаючи настання певних наслідків, які передбачали виникнення наслідків та правовідносин для сторін.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті наведених норм цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що у відповідності до вимог ст.ст.203, 627, 1054, 1055 ЦК України при укладанні кредитного договору між відповідачами були дотримані всі передбачені діючим законодавством істотні умови договору, які обумовлені їх згодою, як узгоджені сторонами, так і ними прийняті, а також дотримані вимоги щодо форми договору.

Окрім того, на момент укладення спірного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення відповідало їхній внутрішній волі, було вільним, що підтверджується власноручними підписами учасників правочину та печаткою фінансової установи. Крім того, позивач підписав оспорюваний ним договір особисто, чим відповідно засвідчив та підтвердив факт надання йому повної інформації про умови кредитування банку.

Дії позичальника з оскарження умов кредитного договору свідчать не тільки про посягання на моральні засади суспільства, які передбачають добросовісне здійснення прав та виконання взятих на себе обов'язків, а і про намагання перекласти відповідальність за свою неспроможність й далі виконувати умови кредитного договору на банк, який вчасно та належним чином виконав свої обов'язки за вказаним договором.

Оцінюючи дослідженні судом докази в їх сукупності, їх належність, допустимість та достатність, суд вважає, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести за рахунок ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів із дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя Т.В.Шевцова