Дата документу 20.08.2012
Справа №212/5040/2012
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2012 року м. Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Іщук Т.П.,
при секретарі Коваленко Д.І.,
за участю представника позивача Мазур О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про виселення, -
ВСТАНОВИВ :
В Ленінський районний суд м. Вінниці звернулось з позовом ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2 про виселення.
В позові зазначено, що 24.10.2003 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № VIH0G002370061, за яким банк зобов'язався надати відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 8878,00 доларів США строком до 22.10.2013 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Окрім цього, в забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору позивач і відповідач 24.10.2003 року уклали договір застави, згідно якого відповідач надав в заставу нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 46,8 кв. м, житловою площею 29,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання не виконала, а саме не сплатила необхідні кредитні кошти для погашення заборгованості за кредитом. Позивач направив відповідачу вимогу про виселення, однак вона не була виконана. Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки і 22.02.2010 року судом було винесено рішення про звернення стягнення на предмет застави - вказану квартиру шляхом продажу предмету застави ПАТ КБ «Приватбанк». Враховуючи викладені обставини позивач звернувся до суду про виселення відповідача зі зняттям з реєстраційного обліку.
Представник позивача Мазур О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала на підставах викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, а тому, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та правовідносини, врегульовані нормами Закону України «Про іпотеку», Житлового кодексу України стосовно виселення осіб, а також Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»стосовно зняття осіб з реєстрації.
Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № VIH0G002370061, за яким банк зобов'язався надати відповідачці кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 8878,00 доларів США строком до 22.10.2013 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Окрім цього, в забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору позивач і відповідач 24.10.2003 року уклали договір застави, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за номером № 2723. Згідно даного договору відповідач надав в заставу нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 46,8 кв. м, житловою площею 29,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності.
В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання не виконала, а саме не сплатила необхідні кредитні кошти для погашення заборгованості за кредитом. Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки і 22 лютого 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці винесено рішення по справі №2-3665/11 відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет застави - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету застави ПАТ КБ «Приватбанк». Рішення набрало законної сили (а.с. 17-20). Позивач направив відповідачу вимогу про добровільне звільнення житлового приміщення, однак вона не була виконана відповідачем (а.с.7,8)
Відповідно до довідки № 1045 від 26 липня 2012 року, виданої ЖЕК-7, у вищевказаній квартирі зареєстрована - ОСОБА_2 (а.с.43).
Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч.2 вказаної статті якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому,за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно,їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а відповідачка ОСОБА_2 підлягає виселенню із займаного житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточним рішенням суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення, визнання особи безвісною відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Виходячи зі змісту зазначеної норми права, поняття «зняття з реєстрації»нерозривно зв'язане з поняттям «житлові права»(право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила таке користування, виселення із займаного приміщення та інше). Оскільки суд прийшов до висновку про виселення відповідача, а реєстрація місця проживання є лише наслідком права на проживання, тому суд приходить до висновку, що особа підлягає зняттю з реєстраційного обліку.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Враховуючи наведене, керуючись ст.40 Закону України «Про іпотеку», ст.109 Житлового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10,11,60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири АДРЕСА_2 в м Вінниці зі зняттям її з реєстрації місця проживання у Ленінському РВ у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 107,30 грн. судового збору..
Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом м. Вінниці за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Вінницької області через Ленінський районний суд м. Вінниці шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.
Суддя :