ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.09.06р. | Справа № А17/219-06 |
За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави, в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Південне” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про звернення стягнення на активи в сумі 26557 грн. 96 коп.
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання - Духовна І.О.
Представники:
від позивача: Васильєв В.О., головний державний податковий інспектор, довіреність №206/10/08-09-15 від 10.01.2006р;
від відповідача: Костюченко В.Ф., юрисконсульт, довіреність №8 від 04.01.2006р.
в судовому засіданні прокурор участі не приймав
Суть спору:
Прокурор м. Дніпропетровська в інтересах держави, в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (у подальшому —позивач) звернувся до господарського суду з вимогою звернути стягнення на активи Комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Південне” Дніпропетровської міської ради (у подальшому —відповідач) на суму 26557,96 грн. в рахунок погашення податкової заборгованості по сплаті земельного податку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача в 2005 році виник податковий борг зі сплати земельного податку, внаслідок несплати поточних нарахувань. Також позивач посилається на те, що відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (у подальшому —Закон №2181) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
Відповідач проти позову заперечує, у поданому відзиві зазначає, що порядок звернення стягнення на активи, передбачений пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181, не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки сума податкового боргу була попередньо погоджена.
Заявою, наданою у матеріали справи 13.09.2006р., позивач уточнив позовні вимоги і просить суд звернути стягнення на активи відповідача в рахунок погашення податкових зобов’язань по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 43641,15 грн.
У судовому засіданні 26.09.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідач був перереєстрований рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.02.2004р. № 04052092ю0020776 і включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 24994436.
Відповідно до Свідоцтва про перереєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності і Довідки №3830 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, наданих позивачем у матеріали справи, організаційно-правовою формою відповідача є комунальне підприємство.
Згідно з Довідкою №3830 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України основними видами діяльності відповідача є здавання під найом власної і державної нерухомості невиробничого призначення, загальне будівництво будівель, діяльність автомобільного вантажного транспорту, дошкільна освіта.
13.03.1998р. відповідач був взятий на облік позивачем, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків від 06.06.2005р. №90/13-341-56.
Пунктом 1.2 Статут відповідача передбачено, що він заснований на базі відокремленої частини комунальної власності громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.
Відповідно до п. 3.2 Статуту відповідача майно відповідача є комунальною власністю територіальної громади м. Дніпропетровська і закріплюється за ним на праві господарського відання.
Під час господарської діяльності у відповідача виник податковий борг з податку на землю у розмірі 43641,15 грн. внаслідок наступного:
- відповідно до податкового розрахунку земельного податку за 2006 рік №250 від 27.01.2006р. загальна сума нарахованого земельного податку становить 330754,86 грн.;
- відповідно до уточнюючого податкового розрахунку земельного податку за 2006 рік №1868 від 06.04.2006р. загальна сума нарахованого земельного податку становить 115545,14 грн.;
- самостійно узгоджені відповідачем суми земельного податку були сплачені у неповному обсязі;
- з розрахунку сум податкового боргу зі сплати земельного податку станом на 31.08.2006р. випливає, що податковий борг відповідача зі сплати податку на землю становить 63512,47 грн., у тому числі 61512,62 грн. —податкове зобов’язання, 2147,85 грн. —пеня;
- згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2006р. по справі №36/111 за позовом позивача до відповідача позовні вимоги позивача були задоволені, було звернено стягнення на активи відповідача у сумі 20019,32 грн., у тому числі по податковим зобов’язанням 19748,30 грн., пеня –271,02 грн.;
- таким чином, станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед бюджетом зі сплати земельного податку становить 43641,15 грн., у тому числі 41764,32 грн. —податкові зобов’язання, 1876,83 грн. —пеня.
28.03.2005р. відповідачу була виставлена перша податкова вимога №1/16 на суму 13836,83 грн., яка була отримана бухгалтером відповідача 29.03.2005р.
28.04.2005р. відповідачу була виставлена друга податкова вимога №2/21 на суму 64992,20 грн., яка була отримана бухгалтером відповідача 28.04.2005р.
Ні перша, ні друга податкова вимоги не були виконані відповідачем.
01.10.2001р. на майно і майнові права відповідача було розповсюджено право податкової застави, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.03.2006р. і 27.10.2005р.
Відповідач не надав у матеріали справи докази сплати узгодженого податкового зобов’язання у розмірі 43641,15 грн., а також не надав контр-розрахунку суми податкового боргу.
Суд вважає за необхідне задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до п. 5.1 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 для подання податкової декларації.
Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 встановлено, що податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, зокрема, декларації з ПДВ, подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю, зокрема, декларації з податку на прибуток підприємств, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
У відповідності з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181 встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Підпунктом 1.7 ст. 1 Закону №2181 передбачено, що активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління; майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Таким чином, подання позивачем адміністративного позову до суду з вимогою звернути стягнення на активи відповідача, які належать йому на праві повного господарського відання, є правомірним і таким, що відповідає законним засобам захисту інтересів держави у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Позивач надав у матеріали справи належні і допустимі докази наявності у відповідача податкового боргу з податку на землю юридичних осіб. Водночас, відповідач не спростував наявність зазначеного податкового боргу.
Посилання відповідача на п. 1.6 ст. 1 Закону №2181, відповідно до якого примусове стягнення визначено як звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків, не приймаються судом, оскільки вказана норма свідчить про те, що для здійснення примусового стягнення згода платника податків не є обов’язковою.
Тому твердження відповідача про неможливість застосування пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 не відповідає чинному законодавству.
Статтею 60 КАС України передбачено, що прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Задовольнити позов Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави, в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську повністю.
Звернути стягнення на активи Комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Південне” Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Янгеля, 4, п/р 26006114618051 в Південному відділенні КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код ЗПКО 24994436) в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 43641,15 грн. (р/р 3321181160 в УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 23928791, код платежу 13050100).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
09.10.2006р.