ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
26.09.06р. |
|
Справа № А17/240 |
За позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Павлоград Дніпропетровської області
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення податкового боргу в сумі 2262 грн. 37 коп.
Суддя -Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання - Духовна І. О.
Представники:
від позивача -Паніна І.М., довір. № 10061/10 від 25.04.2006р., державний податковий інспектор;
від відповідача -представник не з'явився
Суть спору:
Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області (у подальшому -позивач) звернулась до господарського суду з вимогою стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (у подальшому -відповідач) на користь державного боргу суму податкового боргу з податку на додану вартість і суму штрафних санкцій у загальному розмірі 2262,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача виник податковий борг зі сплати податку на додану вартість, а також залишились несплаченими суми штрафних санкцій за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. №265/95-Вр (у подальшому -Закон “Про РРО”) і не були виконані перша та друга податкова вимоги. Також позивач зазначає, що відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (у подальшому -Закон №2181) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
У заяві, поданої у матеріали справи 26.09.2006ор., позивач уточнив свої позовні вимоги і просить суд звернути стягнення на активи відповідача в рахунок погашення податкового боргу зі сплати ПДВ у сумі 421,91 грн. і стягнути з відповідача штрафні санкції на користь держави у сумі 1840,46 грн.
Відповідач у судовому засіданні 05.09.2006 р. проти позову заперечувала з підстав неправомірності висновків актів перевірок, правом на надання письмових заперечень на позовну заяву не скористався.
У судовому засіданні 26.09.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, подані позивачем, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
В с т а н о в и в :
Відповідач був зареєстрований Юріївською районною державною адміністрацією 18.12.2000р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за №НОМЕР_1 та знаходиться на обліку позивача у якості платника податків, про що свідчить Довідка про взяття на облік платника податків від 05.04.2001р. НОМЕР_2
Під час господарської діяльності у відповідача виникла заборгованість з податку на додану вартість і у зв'язку з несплатою штрафних санкцій у загальному розмірі 2262,37 грн., що складається з наступного.
Податок на додану вартість.
Станом на 01.01.2004р. за відповідачем обліковувалась недоїмка зі сплати ПДВ у розмірі 1,49 грн.
У податкові декларації з податку на додану вартість №НОМЕР_3, поданою відповідачем позивачеві 11.05.2004р., сума, яка підлягає сплаті до бюджету, визначена у розмірі 432,00 грн.
У зв'язку зі несвоєчасною сплатою самостійно узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ до відповідача була застосована штрафна санкція у розмірі 39,90 грн., 12,40 грн. і 72,90 грн., що підтверджується винесеними податковими повідомленнями-рішеннями №НОМЕР_4, №НОМЕР_5 від 16.09.2004р. і №НОМЕР_6 від 16.02.2005р.
Платіжними дорученнями №НОМЕР_7 і №НОМЕР_8 від 23.12.2004р. відповідачем було частково погашено податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 145,78 грн.
Таким чином, на час розгляду справи в суді податковий борг відповідача з ПДВ становить:
1,49 + 432,00 + 39,90 + 12,40 + 72,90 -116,28 -29,50 = 412,91 грн.
Вказані розрахунки підтверджуються податкової декларацією з ПДВ, корінцями податкових повідомлень-рішень з відмітками про особисте отримання відповідачем і особовими картками платника податків -відповідача, наявними в матеріалах справи.
16.01.2002р. відповідачу була виставлена перша податкова вимога НОМЕР_9 на суму 650,65 грн., яка була особисто вручена відповідачеві 20.01.2002р.
04.07.2003р. відповідачу була виставлена друга податкова вимога №НОМЕР_10 на суму 136,96 грн., яка була особисто вручена відповідачеві 17.07.2003р.
Відповідач не надав у матеріали справи доказів виконання ні першої, ні другої податкової вимог, доказів погашення узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість або доказів неузгодження суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Суд вважає за необхідне задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.
Преамбулою Закону №2181 визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 5.1 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 для подання податкової декларації.
У відповідності з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 Закону №2181, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
· при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
· при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
· при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскільки відповідач не сплатив самостійно узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, вказані податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181 встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про правомірність уточнених позовних вимог щодо звернення стягнення на активи відповідача з метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 412,91 грн.
Штрафні санкції за порушення у сфері РРО.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №НОМЕР_11 від 11.10.2001р., винесеного позивачем і відправленого відповідачеві рекомендованим листом, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1840,00 грн.
Відповідачем не надано у матеріали справи доказів погашення зазначеної суми штрафних санкцій або доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ від 04.12.1990р. однією з функцій об'єднаних державних податкових інспекцій є подання до суду позовів про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
З огляду на це правомірним вбачається подання позовної зави про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 1840,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав у матеріали справи належні і допустимі докази наявності у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість і докази несплати штрафних санкцій за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Водночас, відповідач не спростував наявність зазначеної заборгованості.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
П о с т а н о в и в :
Задовольнити позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області повністю.
Звернути стягнення на активи Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_12, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь державного бюджету через відділення державного казначейства у Юріївському районі (р/р 31114029600379, код платежу 14010100, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) в рахунок погашення податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у сумі 421,91 грн.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_12, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь державного бюджету через відділення державного казначейства у Юріївському районі (р/р 31410541600380, код платежу 22080402, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) штрафні санкції на суму 1840,46 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
09.10.2006р.