Справа № 2607/7633/12
Категорія 33
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
14 серпня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Гребенюк В. В. ,
при секретарі - Литовченко Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта» до ОСОБА_1, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2012 року відкрите акціонерне товариство національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначило, що 01.12.2008 року між ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір № 55 добровільного страхування транспортних засобів, предметом якого є страхування транспортного засобу «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1.
22.03.2009 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 та «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував відповідач.
Так, 22.03.2009 року о 21 год. 20 хв. відповідач по просп. Перемоги - вул. Гетьмана в м. Києві, керуючи автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ваз» після чого зіткнувся з автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.04.2009 року відповідача було визнано винним у вчиненні ДТП.
23.03.2009 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про страхову виплату. 04.06.2009 року позивачем був складений страховий акт № СТО-09-3561/1 та розрахунок суми страхового відшкодування, виходячи з яких сума страхового відшкодування склала 12 991 грн. 33 коп. 17.07.2009 року позивачем було виплачено суму страхового відшкодування.
Покликаючись на норми ст. 27 Закону України «Про страхування» (надалі за текстом - ЗУ «Про страхування»), ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) позивач просив стягнути компенсацію здійснених виплат з відповідача, як особи, відповідальної за заподіяний збиток в порядку зворотної вимоги (регресу).
До початку судового засідання представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримав позовні вимоги, з тих же підстав та просив їх задовольнити.
На виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, судом було направлено запит до органів реєстрації місця проживання фізичної особи, згідно отриманої відповіді відповідач зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 не значиться (а. с. 12 - 13).
Згідно ст. 74 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення в пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 16), з метою належного повідомлення про день, час і місце розгляду справи було здійснено завчасний виклик до суду через оголошення в пресі (а.с. 21, 23). Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.
У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).
Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2008 року між ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір № 55 добровільного страхування транспортних засобів, предметом якого є страхування транспортного засобу «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 9).
22.03.2009 року о 21 год. 20 хв. відповідач по просп. Перемоги - вул. Гетьмана в м. Києві, керуючи автомобілем «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ваз» після чого зіткнувся з автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.04.2009 року відповідача було визнано винним у вчиненні ДТП (а.с. 5).
23.03.2009 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про страхову виплату (а.с. 4). 04.06.2009 року позивачем був складений страховий акт № СТО-09-3561/1 та розрахунок суми страхового відшкодування, виходячи з яких сума страхового відшкодування склала 12 991 грн. 33 коп. (а.с. 3).
Відповідно до дослідження № АТ1955АТ-01.06/2 від 01.06.2009 року, матеріальний збиток згідно умов страхування, завданий власникові «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 16 283 грн. 91 коп. (а.с. 6-8).
Позивачем було виплачено суму страхового відшкодування, що підтверджено платіжним дорученням № 10765 від 17.07.2009 року в розмірі 12 991 грн. 33 коп. та реєстром виплати (а.с. 24 - 25).
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 993, 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.
Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. ст. 27 - 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Розрахунки позивача в цій частині, з посиланням на належні та допустимі докази, відповідачем спростовані не були.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору у розмірі 214 грн. 60 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 993, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 8, 27, 28 ЗУ «Про страхування», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 224 - 233, 294 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта» до ОСОБА_1, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (Код ЄДРПОУ 00034186) суму страхового відшкодування у розмірі - 12 991 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) гривня 33 копійки;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (Код ЄДРПОУ 00034186) судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок;
Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя В. В. Гребенюк