Справа № 0301/1383/2012 Головуючий у 1 інстанції:Пікула Н.В.
Провадження № 22-ц/0390/1362/2012 Категорія:27 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді - Лівандовської-Кочури Т.В.
суддів -Завидовської-Марчук О.Г., Свистун О.В.
при секретарі -Черняк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії, за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра»на рішення Володимир-Волинського міського суду від 19 червня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 19 червня 2012 року в позові ПАТ КБ «Надра»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «Надра», покликаючись на неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити по суті позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 березня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра»та Спільним міжгосподарським підприємством по агропромисловому будівництву «Володимир-Волинськагробуд»було укладено Договір кредитної лінії №6МВВ/2007/980-МКЛВ/433 та надано кредит в сумі 150000 грн. під 21 % річних з кінцевим терміном повернення 12.03.2009 року. (а.с.4).
14 березня 2007 року між установою банку та ОСОБА_2, Спільним міжгосподарським підприємством по агропромисловому будівництву «Володимир-Волинськагробуд», з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, було укладено договір поруки №6МВВ/2007/980-МЛЛВ/433/1, відповідно до п.1.2 якого позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно п.1.3 Договору, відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому. (а.с.5).
В забезпечення зобов'язань по договору кредитної лінії позичальник передав в іпотеку, належне приміщення контори, що знаходиться по АДРЕСА_1, Володимир-Волинського району.
У зв'язку із порушенням строків повернення кредитної заборгованості, відповідачу рекомендованим листом було направлено лист-претензію, а до позичальника заявлено позов в Господарський суд Волинської області.
Господарським судом 05.05.2010 року було видано наказ №5/40-1 про примусове виконання рішення суду від 19.04.2010 року про стягнення з Спільного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву «Володимир-Волинськагробуд»192482, 17 грн.
За договором купівлі-продажу від 25.08.2011 року приміщення контори було продано за 280000 грн.
Згідно платіжного доручення від 12 липня 2011 року ПАТ КБ «Надра»було перераховано 210000 грн., як погашення кредитної заборгованості по договору кредитної лінії.
Відповідно до п.2.1 Договору поруки кредитор набуває право вимагати від Поручителя зобов'язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).
Як встановлено місцевим судом та стверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами, лист-претензія направлена відповідачу 06.04.2009 року ним отримана не була. Згідно відмітки, конверт з листом-претензією повернувся на адресу банку по закінченню терміну зберігання 26.05.2009 року.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року, належним доказом про вручення поштового відправлення є повідомлення про вручення поштового відправлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення та прізвище одержувача.
Враховуючи, що позивачем не надано суду повідомлення про вручення відповідачу письмової вимоги чи будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем цієї вимоги і в матеріалах справи таких доказів немає, а доданий до позовної заяви позивачем реєстр надісланої кореспонденції в розумінні закону не є таким і свідчить лише про відправлення листа, але не отримання його адресатом, а тому колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність передбачених законом підстав вважати, що відповідач був належним чином сповіщений про неповне виконання позичальником зобов'язань по кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Частиною 4 ст. 559 вказаного Кодексу встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.
Згідно ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
У поданій апедяційній скарзі позивач покликається на те, що місцевим судом не досліджено та не надано належної оцінки вимогам п.5.3 договору поруки, яким передбачено, що дія такого договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно з умовами договорів поруки.
Однак, така умова договору не може розглядатись як установлення строку дії договору поруки, оскільки не відповідає ч. 1 ст. 252 ЦК України, за якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Фактично вказаною умовою договору встановлено термін дії договору поруки, а строк та термін відповідно до ст. 252 Цивільного кодексу України є різними поняттями.
Таким чином, строк дії договору поруки не встановлено.
В той же час, ст. 559 ч. 4 вказаного Кодексу встановлено підстави припинення поруки залежно від строку дії договору чи строків виконання основного зобов'язання, а не термінів дії договору.
Віповідно до п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому, в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Відповідно до договору кредитної лінії строк повернення кредиту сплинув 12.03.2009 року, а банк звернувся до суду із позовом лише 18.04.2012 року.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено, внаслідок повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра»відхилити.
Рішення Володимир-Волинського міського суду від 19 червня 2012 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних та цивільних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: