Справа № 2-а-1035/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2011 року м.Кузнецовськ

о 10 годині 30 хвилин

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та збільшення пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області, в якому просить суд: зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2, в розмірі 30 (тридцяти) процентів мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 січня 2010 року та виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в такому розмірі в майбутньому; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату збільшення пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад 20 років стажу відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01 січня 2010 року та виплачувати це збільшення пенсії в майбутньому; зобов'язати відповідача провести перерахунок підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 01 січня 2010 року та виплачувати це підвищення пенсії в майбутньому. Такі позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує положеннями ст.ст.39, 51, ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також тим, що на теперішній час він не працює, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю - в м.Кузнецовськ Рівненської області, є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2, та має стаж роботи понад 20 років.

Позивач ОСОБА_1 і представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи.

11 серпня 2011 року ОСОБА_1 подав в суд письмову заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, та задоволити позовні вимоги повністю.

Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень проти позову відповідачем не подано, про причини неявки в судове засідання представника управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області суд не повідомлено.

Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України суд вирішив здійснити розгляд даної адміністративної справи у відсутності позивача і представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 №113672 слідує, що з 08 вересня 2002 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області та на підставі його заяви від 10 вересня 2002 року, що зареєстрована відповідачем 12 вересня 2002 року за №205, отримує пенсію за віком, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах.

Згідно доводів ОСОБА_1, викладених у позові, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та збільшення пенсії йому виплачується відповідачем у розмірі меншому, ніж передбачено ст.ст.39, 51, ч.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом встановлено, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 25 лютого 1993 року, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2. Позивач - пенсіонер, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, виданим управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області 25 листопада 2002 року. Відповідно до довідки ЖЕД №4 Кузнецовського міського комунального підприємства №847 від 22 березня 2011 року ОСОБА_1 з 08 жовтня 1986 року по даний час проживає в м.Кузнецовськ Рівненської області. Запис у трудовій книжці позивача за №32, вчинений 09 листопада 2006 року, та довідка ЖЕД №4 Кузнецовського міського комунального підприємства №848 від 22 березня 2011 року свідчать, що 09 листопада 2006 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи стропальника четвертого розряду ЗАТ „Управління будівництва Рівненської АЕС" за власним бажанням в зв'язку з порушенням власником умов трудового договору і відтоді до теперішнього часу ніде не працює.

Таким чином, обставини, якими обгрунтовується адміністративний позов, а саме: що ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, проживаючим у зоні посиленого радіоекологічного контролю, та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2, підтверджені належними і допустимими доказами.

Наведені фактичні обставини достовірно відомі відповідачу, що підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 №113672, що витребувані судом у відповідача з власної ініціативи.

Проте відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в період часу з 08 жовтня 2010 року до 22 липня 2011 року включно і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в період часу з 01 січня 2010 року до 22 липня 2011 року включно в меншому розмірі, ніж встановлено ст.ст.39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так, згідно з довідкою управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №156 від 22 березня 2011 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та підвищення пенсії, як непрацюючий пенсіонер, проживаючий в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в сумі 5 грн. 20 коп. з 10 листопада 2006 року довічно. Дані обставини підтверджуються також матеріалами пенсійної справи позивача №113672. Відповідно до довідки управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №157 від 22 березня 2011 року розмір нарахованої та виплаченої відповідачем ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в січні 2010 року - в березні 2010 року становив 104 грн. 25 коп., в квітні 2010 року - в червні 2010 року - 105 грн. 90 коп., в липні 2010 року - вересні 2010 року - 106 грн. 35 коп., в жовтні 2010 року і в листопаді 2010 року - 108 грн. 45 коп., в грудні 2010 року - 110 грн. 10 коп., в січні 2011 року та в лютому 2011 року - 112 грн. 50 коп. Розпорядження управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області на перерахунок пенсій з 01 березня 2011 року та з 01 квітня 2011 року свідчать, що в березні 2011 року позивачу нараховано та виплачено відповідачем щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в сумі 112 грн. 50 коп., а в квітні 2011 року - 114 грн. 60 коп.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" м.Кузнецовськ Рівненської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261 "Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України" основними завданнями Пенсійного фонду України є призначення (перерахунок) пенсій та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій. Отже, управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в даному випадку є належним відповідачем в цій адміністративній справі.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Розміри мінімальної заробітної плати на відповідні роки законодавчо встановлені нормами бюджетних законів - ст.53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", ст.22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Розмір доплати громадянам за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протягом тривалого часу не змінювався і не відповідає розміру цієї допомоги, встановленому ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка є підзаконним нормативно-правовим актом і в частині регулювання розмірів підвищення пенсії особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, суперечить ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Крім того, вказана постанова Кабінету Міністрів України не визначає виплат підвищення пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю непрацюючим пенсіонерам.

З наведених підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, за період часу з 08 жовтня 2010 до 22 липня 2011 року включно є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Проте, матеріали, додані до позову, та матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 №113672 свідчать, що нарахування і виплату позивачу щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, здійснено відповідачем в період часу з 01 січня 2010 року до 22 липня 2011 року включно в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28 травня 2008 року, - 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже, право позивача на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2, відповідачем визнається. Однак нарахування та виплата даної пенсії здійснена управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області у вказаний період часу в значно меншому розмірі, ніж передбачено ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до вимог, передбачених ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28 травня 2008 року є підзаконним нормативно-правовим актом і її норми щодо регулювання розмірів додаткової пенсії особам, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, в редакції, діючій з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року включно, суперечать вимогам ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та істотно звужують обсяг встановлених законом прав. Отже, за таких обставин відповідно до ч.4 ст.9 КАС України постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28 травня 2008 року в період часу з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року включно, в даному випадку застосуванню не підлягає.

При визначенні розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

При цьому суд визнав, що положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а також відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, підставою для перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Для здійснення такого перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, непотрібне звернення пенсіонера, так як цей перерахунок пенсії має проводити орган Пенсійного фонду України відповідно до вимог діючого законодавства України з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Розмір прожиткового мінімуму у 2010 році для осіб, що втратили працездатність, встановлений ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", а в 2011 році - ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Оскільки щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу має визначатись, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та її виплата ОСОБА_1 повинні проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

З наведених підстав суд визнав обґрунтованим позов ОСОБА_1 в частині вимог щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, що згідно із ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 01 січня 2010 року до 22 липня 2011 року включно, з врахуванням проведеної даної пенсійної виплати протягом вказаного періоду часу.

Згідно з пунктом 4, яким доповнено прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" відповідно до пункту 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Підпунктом 2 пункту 1 та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745 від 06 липня 2011 року, прийнятої на виконання пункту 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яка набрала чинності 23 липня 2011 року і діє до 01 січня 2012 року, установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 2, - 15 відсотків; також установлено, що підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснюється в таких розмірах -тим, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю -5,2 гривні.

З наведених підстав суд прийшов до висновку, що починаючи з 23 липня 2011 року нарахування і виплата ОСОБА_1 підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, здійснюється управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області у розмірі, встановленому чинним законодавством України. Отже, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про перерахунок і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період часу з 23 липня 2011 року до теперішнього часу, тобто до 23 серпня 2011 року включно, слід відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зі змісту наведеної правової норми слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому по проведенню перерахунку і виплати підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, задоволенню не підлягають, оскільки на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття судом рішення стосовно законності чи незаконності таких дій відповідача. Так, на теперішній час суду невідомо який розмір підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, буде встановлено законодавством України в майбутньому, невідома суду також поведінка відповідача в майбутньому щодо нарахування і виплати даних платежів ОСОБА_1 При цьому суд також врахував, що в майбутньому можливі зміни фактичних обставин у правовідносинах сторін, які мають істотне значення для вирішення спору по суті. Зокрема в подальшому позивач може працевлаштуватися, змінити місце постійного проживання, вибувши за межі зони посиленого радіоекологічного контролю -м.Кузнецовськ Рівненської області, що впливає на результат вирішення справи.

З наведених підстав суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог щодо зобов'язання відповідача в подальшому проводити виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, передбачених ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" необхідно відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

В даному випадку ОСОБА_1, який отримує пенсію за віком, має стаж роботи понад 20 років, зокрема: станом на 30 вересня 2005 року -34 роки і 16 днів. Ця обставина підтверджується відомостями трудової книжки позивача, матеріалами його пенсійної справи №113672 та визнається відповідачем.

Отже, позивач має право на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів заробітку, в період часу з 01 січня 2010 року до 22 липня 2011 року включно. В цій частині вимог позов ОСОБА_1 -обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області у вказаний період часу не проводило відповідного нарахування та виплати позивачу збільшення пенсії в розмірі, встановленому ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", хоча відповідні документи про пільги, стаж та заробіток ОСОБА_1 знаходились в його пенсійній справі. Така бездіяльність відповідача є протиправною. Підстав для зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок і виплату збільшення його пенсії у майбутньому відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не має, оскільки фактів порушення відповідачем вказаних прав ОСОБА_1 в майбутньому судом на теперішній час не встановлено.

Частиною 2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

При вирішенні даної справи в частині перерахунку та виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та збільшення пенсії суд застосував вказану норму в силу п.16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 №113672 позивач одержує пенсію за віком, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах, з 08 вересня 2002 року.

Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.2 ст.19, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.39, 51, ч.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ч.1 ст.2, ч.1 ст.8, ч.4 ст.9, ч.2 ст.11, ч.ч.1, 2, 6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128, ч.1 ст.158, ст.159, ч.ч.1-3 ст.160, ст.ст.161-163, ч.ч.1, 2 ст.186, п.1 ч.1 ст.256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та збільшення пенсії, задоволити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, за період часу з 08 жовтня 2010 року до 22 липня 2011 року включно.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2, згідно з ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 (тридцяти) процентів мінімальної пенсії за віком, із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період часу з 01 січня 2010 року до 22 липня 2011 року включно з врахуванням проведених виплат.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 (сімдесяти п'яти) процентів заробітку, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період часу з 01 січня 2010 року до 22 липня 2011 року включно.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та збільшення пенсії - відмовити в задоволенні за їх безпідставністю.

Постанова суду в частині присудження ОСОБА_1 суми пенсійних виплат у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області подати до Кузнецовського міського суду Рівненської області звіт про виконання даної постанови в місячний строк в частині негайного виконання - з дня одержання її копії, а в іншій частині постанови - з дня набрання законної сили.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області може бути подана апеляційна скарга з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів позивачем - з дня отримання її копії, а відповідачем - з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя О.І.Горегляд