ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
26.09.06р. |
|
Справа № 27/190 |
за позовом Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Павлоград
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Павлоград
Приватного підприємства “УкрАзовДон”, м. Донецьк
про визнання недійсним договору
Суддя Татарчук В.О.
Секретар Сергієнко П.М.
представники:
від позивача -Тітов Є.П. дов. Від 20.09.2006р. № 21175/10
від відповідача 1 - ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1
від відповідача 2 - не з'явився
Суть спору:
Західно-Донбаська об`єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області (далі Західно-Донбаська ОДПІ) звернулася з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі СПД ОСОБА_1) та приватного підприємства “УкрАзовДон” про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.01.2003р. та стягнення з відповідача-1 на користь державного бюджету 28307,82грн. -суми вартості товару, отриманого за спірним договором і такої ж суми з ПП “УкрАзовДон” на користь СПД ОСОБА_1
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку відповідача-2 угода була укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства і повинна бути визнана недійсною на підставі ст.49 ЦК України. Зокрема, рішенням місцевого суду Ленінського району м. Донецька від 22.07.2002р. визнано недійсними установчі документи ПП “УкрАзовДон” з моменту реєстрації, а свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту видачі. Вказаним рішенням встановлено, що реєстрація підприємства була здійснена на підставну особу. Підприємство здійснювало незаконну діяльність, що потягло наслідки у вигляді значної матеріальної шкоди, завданої державі.
В доповненнях до позову податкова інспекція вказує на необхідність застосування наслідків визнання угоди недійсною, передбачених ст.208 ГК України.
Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що умислу в його діях при укладенні спірного договору не було.
Відповідач-2 відзив на позов не надав та не забезпечив явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Згідно з довідкою головного управління статистики у Донецькій області від 23.05.2006р. №НОМЕР_2 адресою відповідача є: АДРЕСА_1. Саме за вказаною адресою направлялися ухвали суду від 14.08.2006р., 29.08.2006р.
В судовому засіданні 26.09.2006р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, суд -
встановив:
13.01.2003р. між ПП “УкрАзовДон” (продавець) та СПД ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір. Згідно умов вказаного договору продавець передає, а покупець приймає та оплачує товар в асортименті, кількості та по цінам, вказаним у накладних та рахунках.
На виконання умов вказаного договору ПП “УкрАзовДон” поставило на адресу СПД ОСОБА_1 товар згідно податкових накладних НОМЕР_3 від 13.01.2003р., НОМЕР_4від 26.03.2003р., НОМЕР_5від 04.04.2003р.,НОМЕР_6 від 28.04.2003р., НОМЕР_7 від 29.05.2003р., НОМЕР_8від 16.06.2003р., НОМЕР_9 від 10.07.2003р., НОМЕР_10 від 28.08.2003р., НОМЕР_11 від 06.09.2003р., НОМЕР_12 від 30.09.2003р., НОМЕР_13 від 31.10.2003р., НОМЕР_35 від 05.11.2003р., НОМЕР_36 від 05.11.2003р., НОМЕР_14 від 30.12.2003р. та накладних НОМЕР_3 від 13.01.2003р., НОМЕР_4від 26.03.2003р., НОМЕР_5від 04.04.2003р.,НОМЕР_6 від 28.04.2003р., НОМЕР_7 від 29.05.2003р., НОМЕР_8від 16.06.2003р., НОМЕР_9 від 10.07.2003р., НОМЕР_10 від 28.08.2003р., НОМЕР_11 від 06.09.2003р., НОМЕР_12 від 30.09.2003р., НОМЕР_13 від 31.10.2003р., НОМЕР_35 від 05.11.2003р., НОМЕР_36 від 05.11.2003р., НОМЕР_14 від 30.12.2003р. на загальну суму 28307грн. 82коп.
Відповідач-1 розрахувався за поставлений товар готівкою, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів №НОМЕР_15 від 13.01.2003р., №НОМЕР_16 від 26.03.2003р., №НОМЕР_17 від 04.04.2003р., №НОМЕР_17 від 28.04.2003р., №НОМЕР_18 від 29.05.2003р., №НОМЕР_19 від 16.06.2003р., №НОМЕР_20 від 10.07.2003р., НОМЕР_21 від 28.08.2003р., №НОМЕР_22 від 06.09.2003р., №НОМЕР_23 від 30.09.2003р., №НОМЕР_24 від 31.10.2003р., №НОМЕР_25 від 05.11.2003р., №НОМЕР_26 від 30.12.2003р. на суму 28307грн. 82коп.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Відповідно до ст.49 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто, яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу. Якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін -в разі виконання угоди обома сторонами -в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Згідно з п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.49 Цивільного кодексу України (1540-06) судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.
Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.
В даному випадку відповідна мета присутня в діях відповідача-2 і направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів.
Так, рішенням місцевого суду Ленінського району м. Донецька від 22.07.2002р. були визнані недійсними установчі документи ПП “УкрАзовДон” з моменту реєстрації, а свідоцтво платника податку на додану вартість - з моменту видачі. Вказаним рішенням встановлені факти реєстрації підприємства на підставну особу без наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Згідно пояснень засновника ПП “УкрАзовДон” ОСОБА_2 він не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність і погодився підписувати документи в якості засновника за винагороду. В порушення ст.8 Закону України „Про підприємництво” підприємство з моменту реєстрації не подавало податкову звітність та не знаходиться за юридичною адресою.
Також, суд враховує докази щодо неподання податкової звітності та не сплати податків ПП “УкрАзовДон”. Відповідно до листів ДПІ у Ленінському районі м. Донецька №6477/7/29013 від 02.03.2006р. і №15160/1/29013 від 24.05.2006р. остання податкова звітність вказаним підприємством надавалась за 2001р. та інформація про сплату податків вказаним підприємством у 2003р. відсутня.
Як зазначалось вище спірний договір укладався та виконувався саме у 2003р.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів” від 08.10.2004 №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об'єктів оподаткування.
Факти встановлені рішенням місцевого суду Ленінського району м. Донецька від 22.07.2002р., додаткові докази по справі №27/190, а саме: реєстрація підприємства на підставну особу, здійснення діяльності від імені такого підприємства невстановленими особами, відсутність за юридичною адресою, неподання звітності та несплата податків в сукупності свідчать про наявність з боку відповідача-2 при укладенні спірної угоди, мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.
Наведене дозволяє погодитись з висновком позивача про те, що дії осіб, які уклали угоду з боку відповідача-2, спрямовані на приховування від оподаткування прибутків та доходів. ПП “УкрАзовДон” здійснювалась фіктивна підприємницька діяльність. Такі дії суперечать вимогам ст.67 Конституції України.
Згідно з п.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. якщо така угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, до сторони, яка діяла умисно, застосовуються наслідки, передбачені ст.49 ЦК. При відсутності умислу застосовуються наслідки, передбачені ст.48 цього Кодексу.
Таким чином, за умови наявності в діях ПП “УкрАзовДон” мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стягненню з СПД ОСОБА_1 на користь державного бюджету підлягають саме кошти у зв'язку з відсутністю товару, отриманого відповідачем-1 за спірним договором. Факт відсутності товару підтверджується актом „Про результати перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_1” №НОМЕР_27 від 02.03.2006р.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача-2, оскільки саме в його діях при укладенні договору мала місце мета завідомо суперечна інтересам держави і суспільства.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що дана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Статтею 12 ГПК України чітко встановлено, що господарським судам підвідомчі спори, які виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Відповідний спір не може розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно з ч.1 ст.2 вказаного Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України за визначенням не передбачає захисту прав та інтересів органу владних повноважень, яким в даному випадку є Нікопольська ОДПІ.
Частина 2 статті 162 вказаного Кодексу не передбачає можливості прийняття судом постанови про визнання недійсною угоди, а в останньому абзаці цієї статті мова йде про можливість прийняття іншої постанови, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів саме людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Керуючись ст.49 ЦК УРСР, ст.208 ГК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір від 13.01.2003р., укладений між приватним підприємством „УкрАзовДон” та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_28, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь державного бюджету (р/р 31119086800032 в УДКУ у Дніпропетровській області, м. Павлоград, код 24237540, МФО 805012, код платежу 21080000) 28307грн. 82коп., про що видати наказ.
Стягнути з приватного підприємства “УкрАзовДон” (АДРЕСА_1., код ЄДРПОУ 31615751, р/р 26005300745 в ЗАТ КБ “Донкредитінвест”, м. Донецьк, МФО 335162) на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_28, ІНФОРМАЦІЯ_1) 28307грн. 82коп., про що видати наказ.
Стягнути з приватного підприємства “УкрАзовДон” (АДРЕСА_1., код ЄДРПОУ 31615751, р/р 26005300745 в ЗАТ КБ “Донкредитінвест”, м. Донецьк, МФО 335162) на користь державного бюджету (отримувач: відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, банк отримувача: Відділення банку УДКУ у Дніпропетровській області, ЗКПО24246786, МФО805012, р/р 3111195600005) 368грн. 08коп. держмита, про що видати наказ.
Стягнути з приватного підприємства “УкрАзовДон” (АДРЕСА_1., код ЄДРПОУ 31615751, р/р 26005300745 в ЗАТ КБ “Донкредитінвест”, м. Донецьк, МФО 335162) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (01021, м. Київ, просп. Перемоги, 44; рахунок № 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
Суддя В.О.Татарчук
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України -02.10.2006р.