ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 серпня 2012 р. № 3/17-1116-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУліцького А.М.,

суддівВладимиренко С.В., Добролюбової Т.В., Першикова Є.В., Шевчук С.Р.

розглянувши заявуОдеської міської ради

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012

у справі№3/17-1116-2011 господарського суду Одеської області

за позовомПершого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України 2) Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України

доОдеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державного казначейства України в м. Одесі

простягнення 118848,31 грн.

В С Т А Н О В И В:

Одеська міська рада звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі №3/17-1116-2011 господарського суду Одеської області в порядку, передбаченому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Оскільки заявник не дотримався вимог статей 28, 11118 ГПК України, ухвалою Вищого господарського суду України від 20.06.2012 надано Одеській міській раді строк для усунення недоліків до 18.07.2012. Заявником вимоги цієї ухвали виконані в установлений строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

При цьому ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли господарський суд касаційної інстанції у розгляді двох або більше справ за подібних предмету спору, підстав позову та змісту позовних вимог і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У справі № 3/17-1116-2011 рішенням господарського суду Одеської області від 16.05.2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2011, задоволено позов про стягнення з відповідача суми коштів, отриманої на виконання недійсного правочину.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 вказану постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін з посиланням на положення частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, Закон України "Про Збройні Сили України", Закон України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Положення про Міністерство оборони України.

Звертаючись з заявою про перегляд названої постанови, Одеська міська рада доводить неоднаковість застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права та посилається на постанови Вищого господарського суду України від 19.04.2006 у справі №1/378-26/142 та від 13.03.2008 у справі №17/83-07-3219.

У справі №1/378-26/142 Вищий господарський суд України постановою від 19.04.2006 залишив в силі судові рішення попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволенні позову про стягнення суми орендної плати, сплаченої на підставі договору тимчасового користування землею, в подальшому визнаного недійсним у судовому порядку. При цьому суд касаційної інстанції застосував положення статті 48 Цивільного кодексу УРСР, статті 2, 19 Закону України "Про оренду землі", статті 3, 125 Земельного кодексу України.

Водночас, вирішуючи спір у справі №3/17-1116-2011, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції наведені норми матеріального права не застосовував, а керувався положеннями статті 216 Цивільного кодексу України, Закону України "Про Збройні Сили України", Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Положення про Міністерство оборони України. Також при розгляді вказаної справи не застосовувались положення статті 21 Закону України "Про оренду землі", на яку посилається заявник. Отже, доводи заявника щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції в названих постановах є безпідставними.

Також колегія суддів відхиляє посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 13.03.2008 у справі №17/83-07-3219 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки сільській раді, оскільки предмет та підстави позову в цій справі не є подібними до справи №3/17-1116-2011, в якій розглядався спір щодо стягнення з відповідача суми коштів, отриманої на виконання недійсного правочину.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску справи №3/17-1116-2011 господарського суду Одеської області до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Одеській міській раді у допуску справи №3/17-1116-2011 господарського суду Одеської області до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Уліцький

СуддіС.Владимиренко Т.Добролюбова Є.Першиков С.Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)